Обґрунтуйте, в чому полягає негативний вплив державних позик на бюджет та на національну економіку

Державні запозичення не завжди призводять до банкрутства держави або до її зубожіння, а сама по собі наявність державного боргу не дає уявлення щодо реального стану державних фінансів. Підтвердженням того є досвід Англії, яка вважається батьківщиною державного кредиту і яка, незважаючи на зростання державного боргу, досягла розквіту економіки.

Оскільки джерелом погашення державного боргу є доходи бюджету, то можна стверджувати, що зростання боргу порушує збалансованість бюджету і провокує бюджетний дефіцит із його негативними економічними, соціальними і фінансовими наслідками

Кошти, які надходять від державних позик, повинні бути закріплені за бюджетом розвитку. Це створює передумови для інвестування в економічний розвиток.. (+ див. питання 138)

138. Обґрунтуйте, яким чином зростання державного боргу може негативно вплинути на фінансовий стан держави.

Існування великого державного боргу може підірвати економічне зростання країни і негативно впливати на її фінансове становище.

Короткострокові наслідки державного боргу існують як проблема «витіснення», а довгострокові відомі як «тягар» боргу.

Ефект «витіснення» виникає через підвищення ринкових процентних ставок, яке відбувається у випадку фінансування за допомогою випуску державних цінних паперів бюджетного дефіциту. Кредити стають дорогими і не вигідними для здійснення інвестиційних проектів, таким чином інвестиції витісняються зі сфери виробництва.

Довгострокові наслідки державного боргу пов’язані з його впливом на нагромадження капіталу та споживання майбутніх поколінь. Зростання боргу зменшує виробничі потужності, призначені майбутньому поколінню, що уповільнює економічне зростання і призводить до зниження доходів населення.

Тут ще необхідно зазначити, що внаслідок значного зростання боргового тягаря перед країною може постати загроза втрати боргової безпеки, яка виникає внаслідок існуючих проблем в управлінні державним боргом. Боргова безпека полягає в дотриманні такого рівня державної заборгованості, який задовольняє потреби держави у фінансових ресурсах, дає змогу зберегти стійкість фінансової системи країни і, при цьому, не ставить під загрозу можливість виконання державою своїх функцій та зобов’язань щодо погашення та обслуговування боргів зокрема.