Виділяють наступні функції управління

Планування — процес визначення цілей діяльності, передбачення майбутнього

розвитку та поєднання індивідуальних завдань працівників підприємства або

іншого суб'єкта господарювання для досягнення загального позитивного

результату діяльності.

Організація — процес формування структури виробничо-господарської чи

іншої системи, розподілу завдань, повноважень і відповідальності між

працівниками суб'єкта господарювання для досягнення загальних цілей його

діяльності.

Мотивація — процес, що спонукає працівників до спільних узгоджених дій,

які забезпечують досягнення поставлених загальних цілей діяльності.

Контроль — процес визначення досягнутих за певний період результатів

діяльності, порівняння досягнутих результатів із запланованими і коригування

діяльності, що в сукупності забезпечує виконання завдань плану на належному

рівні.

Основними принципами організації процесу управління виробничим підприємством є:

> економічність — досягнення максимально можливих результатів діяльності за мінімальних витрат;

> системність — кожна ланка у виробництві розглядається як частина великої техніко-економічної системи, в яку вона входить;

> пропорційність — постановка завдань, визначення засобів і способів їх
здійснення з урахуванням необхідності дотримання узгодженого розвитку
суб'єктів управління;

> особиста матеріальна заінтересованість — матеріальне заохочення
працівників за результатами праці;

> директивиість, єдиноначальність і самоуправління. Принцип директивності
застосовується в процесі управління державними підприємствами
(організаціями). Єдиноначальність-принцип, за якого будь-яку правлінську ланку очолює керівник, що несе повну відповідальність за результати діяльності і має право підпису на банківських та інших юридичних документах. Самоуправління діє в ланках управління, де власником ресурсів і результатів діяльності є трудовий колектив.