A скорочення литкового м’язу жаби під дією гальванічного пінцету на препарат задніх лапок жаби

B скорочення нервово-м’язового препарату під дією накладання нерву на м’яз який іннервується

C скорочення нервово-м’язового препарату під дією хімічних агентів

D демонструє втомлення нервово-м’язового препарату при збудженні

E скорочення литкового м’язу жаби під дією механічного подразнення сідничного нерва.

60. На збудливу клітину діє прямокутний електричний імпульс катодного напрямку, надпорогової тривалості, силою 0,6 порога. Це призведе до розвитку на мембрані клітини:

A Потенціалу дії

B Місцевого збудження

C Слідової деполяризації

D Абсолютної рефрактерності

E Відносної рефрактерності

61. Основним механізмом розвитку абсолютної рефрактерної фази є процес:

A Натрієвої інактивації

B Калієвої активації

C Калієвої інактивації

D Натрієвої та калієвої інактивації

E Натрієвої інактивації, калієвої активації

62. Одним із різновидів постсинаптичного гальмування є гіперполяризаційне. В основі цього виду гальмування лежить збільшення проникності постсинаптичної мембрани для іонів:

A. Са2+

B. Nа+

C. Cl-

D. К+

E. Н+

63. Потенціал спокою клітини дорівнює –80 мв. При розвитку ПД величина мембранного потенціалу склала +30 мВ під час фази:

A Слідової деполяризації

B Слідової гіперполяризації

C Деполяризації

D Гіперполяризації