Аналіз кредиторської заборгованості підприємства

У ході аналізу доцільно здійснити оцінку зміни обсягу, складу та структури джерел коштів формування майна підприємств в цілому та в розрізі груп, з позицій зміни частки в складі цих джерел власних коштів (капіталу), в тому числі власних оборотних коштів, і залучених в оборот сторонніх коштів (зобов’язань підприємства). Для аналізу використовують інформацію пасиву Балансу. Залежно від мети та завдань такий аналіз здійснюють з різним рівнем деталізації, акцентуючи увагу на певних складових капіталу, які найбільшою мірою цікавлять аналітика з точки зору аналізу. Відповідно до цього здійснюють агрегування статей і формують відповідні показники аналітичної таблиці.

Як правило, для здійснення загальної оцінки джерел засобів у складі пасиву виділяють такі групи:

· Власний капітал;

· Прирівняний до власного капітал;

· Сторонні, (позичені кошти, зобов’язання) підприємства.

В основу цього поділу покладено ознаку власності та тривалості надання у розпорядження підприємства. Власний капітал, це частина активів підприємства, яка залишається в його розпорядженні після вирахування його зобов’язань. Власний капітал – власні джерела фінансування підприємства, які без визначення терміну повернення внесені його засновниками (учасниками), дарчий капітал, накопичені впродовж строку існування підприємства суми реінвестованого чистого прибутку. Зобов’язання – це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Особливий інтерес становить так званий прирівняний до власного капітал. До його складу відносять П р. пасиву “Забезпечення наступних платежів та цільове фінансування” а також У р. пасиву “Доходи майбутніх періодів”. Ці джерела можуть бути прирівняними до власних на підставі того, що вони надані підприємству або безповоротно, або перебуватимуть у його розпорядженні до настання певної події в майбутньому, час якої чітко не визначений. Додатковим аргументом на користь такого віднесення, є використання для обліку забезпечень того ж класу рахунків, що й для власного капіталу, відображення операцій по їх обліку у спільному регістрі (журналі – ордері).

Сторонні кошти доцільно поділити на такі підгрупи залежно від їх видів:

· Довгострокові зобов’язання;

· Короткострокові позики;

· Поточні пасиви (зобов’язання).

Відповідно до такого поділу джерел формування майна підприємства здійснюється аналіз їх обсягу, складу та структури, для проведення якого за даними пасиву балансу доцільно скласти таку аналітичну таблицю:

Т аблиця 4.2.