Аналіз хлібопекарської галузі в Україні

Хліб та хлібобулочні вироби входять до споживчого набору товарів (послуг) представників для розрахунку індексу споживчих цін (у ваговій структурі складає майже 9%). Ринок хліба представляє один із ринків продовольства.

Галузевий попит на продукцію представляє особливий інтерес, оскільки саме він відіграє найважливішу роль на етапі реалізації виробленої продукції підприємством, тобто на етапі повернення авансованої і одержання (бажано) доданої вартості. За даними органів статистики в Україні у 2013 році налічувалося 1486 підприємств-виробників хліба, що на 209 одиниць менше аналогічного показника 2012 року (табл. 2.1). За період з 2012 до 2013 року виробництво продукції скоротилося з 2399 до 2305 тис. т.

Перше пояснення базується на тому, що скорочується в цілому споживання хліба населенням країни внаслідок росту доходів та потенційному обсязі ринку в 4000 тис. т споживання хліба не може сильно скоротитися. Зміни пояснюються тим, що все більше продукції випускається невеликими підприємствами, результати роботи яких не враховуються органами статистики. Підтвердженням останнього аргументу можуть служити така інформація про структуру основних виробників хліба і хлібобулочних виробів в Україні, яку можна представити таким чином (рис. 2.1):

- 72% хліба і хлібобулочних виробів виготовляють промислові хлібозаводи, розташовані у містах і районних центрах (близько 400);

- 6% хліба виготовляють підприємства колишньої системи Укркоопсоюзу. Таких хлібозаводів близько 500. Як правило, ці хлібозаводи мають невелику потужність і обслуговують населення сіл;

- 1,5% хліба припадає на частку підприємств Укрпродсоюзу;

- 20% хліба і хлібобулочних виробів випікають приватні, малі пекарні;

- 0,5 інші підприємства.

Рис. 2.1. Структура основних виробників хліба і хлібобулочних виробів в Україні

Дані про кількість підприємств-виробників хліба та хлібобулочних виробів варто враховувати при аналізі стану конкуренції в галузі. Конкуренція має найбільш серйозний вплив на проходження індивідуальним капіталом стадії реалізації. Вона породжується зіткненням інтересів в сфері обміну товарів і продуктів на ринку. В кінцевому рахунку, інтенсивність конкуренції на галузевому ринку визначає саму можливість здійснення зміни ситуації на цьому ринку, а отже, і за своєю суттю визначає умови доступу до споживача. Показники діяльності підприємств хлібобулочної галузі в Україні представлені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Показники діяльності підприємств хлібобулочної галузі в Україні з 2009 по 2013 рр.

№ п/п	Показник
	Кількість підприємств, одиниць
	Випуск виробів хлібобулочних, тис. тон	2357.6	2334.7	2307.1	2263.7	2151.1
	Рентабельність операційної діяльності підприємств, %	2.3	1.1	2.2	2.4	2.2
	Частка підприємств, які одержали збиток від звичайної діяльності до оподаткування, у % до загальної кількості підприємств	43.6	46.8	39.6	33.5	31.7
	Індекс цін виробників хліба і хлібобулочних виробів, грудень до грудня попереднього року, %:	94.6	134.6	97.0	100.8	116.2
	Інвестиції в основний капітал, у фактичних цінах, млн. грн.:	130.0	132.6	197.7	246.4	325.9

Конкуренція на ринку хлібобулочних виробів в Україні доволі інтенсивна і основна боротьба ведеться між великими хлібозаводами і міні-пекарнями. Особливістю ринку хліба є його локальний характер через нетривалий термін зберігання продукції. Тому, основна увага зосереджується на місцевих конкурентах. Перемогти на ринку намагаються як за рахунок боротьби за існуючі ніші, так і шляхом створення нової продукції. За даними інформаційного центру Аграрного промислового комітету, в Україні щорічно Дегустаційною комісією розглядаються і затверджуються рецептури до 200 нових найменувань хліба і хлібобулочних виробів і 180 видів кондитерських виробів. «При високому рівні диференціації попиту індивідуальному капіталу легше знайти нішу для реалізації себе у вигляді товарної маси і вище ймовірність вилучення при цьому закладеної в ній доданої вартості».

Індивідуальне відтворення безпосередньо пов’язане з рівнем дохідності в галузі. Чим вона вища, тим більше підприємств намагається вступити на ринок. Зростання кількості конкуруючих підприємств призводить до зниження загального рівня дохідності галузі і, відповідно, зниження доданої вартості в процесі індивідуального відтворення. Якби підприємства могли безперешкодно вступати в галузь, існував би ринок чистої конкуренції, проте вступ на ринок певних товарів ускладнений існуванням бар’єрів входу.

Вхід на ринок хліба та хлібобулочних виробів має певні особливості. Для нових великих підприємств він ускладнюється необхідністю залучення великих капітальних ресурсів на обладнання. Для малих підприємств цей бар’єр обійти простіше оскільки їм потрібні невеликі потужності. В той же час цей плюс виступає і мінусом: виникає інший бар’єр – вищі витрати виробництва (неможливість економії на масштабах так, як на великих підприємствах). Крім цього, одним із значних бар’єрів вступу в галузь виділяють різні організаційні форми обмеження конкуренції, в тому числі вертикальну і горизонтальну інтеграцію підприємств, які пов’язані єдиним виробничим процесом (наприклад, концерн «Хлібпром»).

Зазначимо, що для підприємств-виробників хліба і хлібобулочних виробів основною сировиною для виробництва є борошно. В структурі споживання борошна в середньому 88% припадає на частку хлібопекарської промисловості. Ситуація на ринку даної продукції, а також ринку зерна постійно знаходиться під контролем держави. Особливої уваги потребує аналіз цін постачальників продукції і порівняння абсолютних і відносних значень з цінами на продукцію підприємств галузі.

Аналіз ринку техніки та технологій показує стан основних засобів в галузі, динаміку оновлення основних засобів, інвестиційну діяльність підприємств галузі (в основні засоби), а також аналіз ринку необхідної техніки та технологій для підприємств галузі (основні вітчизняні і зарубіжні виробники, посередники на ринку, цінова політика тощо). Що стосується хлібобулочної галузі, більшість аналітиків зазначає, що дана галузь виділяється значним моральним та фізичним зносом основних засобів. В той же час, не дивлячись на регулювання ринку державними органами та спадом фізичного випуску продукції, хлібний бізнес залишається доволі привабливим для великих гравців, про що свідчить активне інвестування в розвиток та модернізацію потужностей, а також придбання хлібозаводів, дані наведені в табл. 2.1 (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Інвестиції в основний капітал хлібобулочної галузі України за

2009-2013 роки

Головним джерелом фінансування діяльності підприємств хлібобулочної галузі є власні фінансові ресурси. Крім того можуть використовуватися кредитні ресурси, вклади учасників акціонерних товариств, надходження від продажу акцій тощо. З кредитними ресурсами на даному етапі розвитку економіки, ситуація так, що через кризові явища, кредитні ресурси або занадто дорогі для підприємств хлібопекарської галузі, або занадто недоступні, через не можливість їх отримання. Державою здійснюється підтримка підприємств хлібопекарської промисловості при закупівлі обладнання вітчизняного виробництва для переробки сільськогосподарської продукції та будівництва і реконструкції виробничих об’єктів через механізми здешевлення середньострокових та довгострокових кредитів.

Розглядаючи економіку окремої галузі, неможливо обійти стороною питання забезпечення підприємств галузі трудовими ресурсами. «Всі господарські операції зводяться до трьох слів: люди, продукт, прибуток. На першому місці стоять люди»,- сказав відомий в усьому світі менеджер Лі Якокка. Даний етап аналізу виконується для виявлення рівня забезпеченості підприємств галузі трудовими ресурсами.

За даними Держкомстату середньорічна кількість найманих працівників хлібобулочної галузі склала 90,8 тис. осіб або 2,36 % від кількості працюючих у промисловості (рис. 2.3). За 2013 рік показник плинності кадрів був на рівні 37,6 %. Така тенденція спостерігається в результаті дії двох основних факторів: важких умов праці і низького рівня її оплати. Темпи росту заробітної плати за останні 2-3 роки відстають від темпів росту заробітної плати в середньому по харчовій промисловості України.

Рис 2.3. Кількість найманих працівників зайнятих у харчовій промисловості у

відсотках

Також, дослідження галузі, слід зазначити про вплив держави. Для хлібобулочної галузі це може бути цінове регулювання, обмеження рентабельності, державні замовлення на продукцію, пільгове кредитування, про яке згадувалося вище, створення державних підприємств-монополістів чи інших структур для стабілізації ситуації на ринку продукції чи суміжних ринках.

Даний аналіз ситуації в галузі є поверхневим і дає змогу оцінити ситуацію загалом, для того щоб розробити правильну і збалансовану стратегію. В той же час, ще раз слід наголосити на важливості даного етапу в процесі забезпечення економічної безпеки підприємства. В подальшому аналізі ситуації на ринку слід більш детально зупинитися на головних конкурентах на основних ринках діяльності підприємства.

Розглянемо найбільший ринок кондитерських виробів. Це ринок тортів і бісквітів. За даними Держкомітету, можна стверджувати, що на сьогодні у сфері виробництва тортів загострилася конкуренція. З’являється дедалі більше нових компаній і кондитерських цехів при мережевих магазинах, що змушує «старожилів» солодкої продукції нарощувати потужності, розширювати асортимент, вводити додаткові робочі зміни, переоснащувати виробництво. Великі промислові підприємства працюють за європейським зразком – випускають оптимальний асортимент найменувань, де кожен виріб відпрацьовано до дрібниць.

Виробництво кондитерських виробів в Україні зосереджено на підприємствах хлібопекарської, кондитерської галузей, ресторанного господарства та в закладах торгівлі. Для супермаркету чи мережі магазинів мати власний кондитерський цех вважається показником престижу. Основними виробниками тортів за даними Держкомітету (рис. 2.4):

- ЗАТ «Київська кондитерська фабрика ім. Карла Маркса» (корпорація Roshen) (41%);

- ДП ВАТ «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат» (16%);

- ВКФ «Луцьккондитер» (5%);

- ЗАТ «Одесакондитер» (3,5%);

- ЗАТ «Кондитерська фабрика «Харків’янка» (3,5 %);

- АТЗТ «Буковинка» (1%);

- інші виробники (30%).

Рис. 2.4. Основні виробники тортів за даними Держкомітету

У столиці 90% тортів виготовляють: корпорація Roshen, Київський булочно-кондитерський комбінат, хлібокомбінат №12 і комбінат «Нивки». За межами Києва найбільшими виробниками тортів і продукції кондитерських виробів є «Харківська бісквітна фабрика», Київський булочно-кондитерський комбінат та корпорація Roshen.

Отже, головними представниками на кондитерському ринку можна вважати ТМ «Рошен», ДП ВАТ «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат», ТМ «Харківська бісквітна фабрика» і ТМ «Нивки». Спробуємо провести діагностику цілей та намірів головних представників ринку кондитерських виробів (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Діагностика цілей і намірів основних представників ринку кондитерських виробів

Показники	Основні представники ринку кондитерських виробів
	Назва підприєсмтва	ТМ «Рошен»	ТМ «Харківська бісквітна фабрика»	ТМ «Нивки»	ДП ВАТ «Київхліб» «БКК»
	Цілі:
	− по товарах	Підтримка лідерства в галузі	Створення продуктів, які б склали пряму конкуренцію для ТМ «Рошен»	Створення продуктів, які б склали пряму конкуренцію для ТМ «Рошен»	Створення продуктів, які б склали пряму конкуренцію для ТМ «Рошен»
− по цінах	Цінове лідерство	Стратегія диференціації	Стратегія диференціації	Стратегія диференціації
− по збуту продукції	Збільшення об’ємів збуту	Збереження об’ємів збуту	Збереження об’ємів збуту	Збільшення об’ємів збуту
− по комунікаціях	Підтримка вдалого поєднання ТМ «Рошен» в свідомості споживачів	Приймання участі у виставках	Приймати участь у регіональних ярмарках та виставках для залучення нових оптових покупців	Збільшити обізнаність ТМ за рахунок реклами, пропаганди та стимулювання збуту
− по розвитку компанії в майбутньому	Плани не відомі	Плани не відомі	Плани не відомі	Закріпити позиції на кондитерському ринку, вивести з виробництва нерентабельні види продукції
	Поточні стратегії:
	− товарні	Стратегія варіації	Стратегія диференціації	Стратегія диференціації	Стратегія диференціації
− сегментації	Диференційованого маркетингу	Диференційованого маркетингу	Диференційованого маркетингу	Диференційованого маркетингу
− позиціювання	Позиціювання на іміджі	Ціна-якість	По низькій ціні	Ціна-якість
− цінові	Цінового лідерства	Нижча ціна	Нижча ціна	Нижча ціна

Продовження табл. 2.2

	− розвитку підприємства	Стратегія утримання лідерства	Стратегія зміцнення позицій, наближення до лідера	Утримання позицій	Стратегія зміцнення позицій, наближення до лідера
− розподілу продукції	Розширення меж розподілу продукції	Розширення меж розподілу продукції	Розширення меж розподілу продукції	Розширення меж розподілу продукції
− комунікації	Активні комунікативні прийоми (ATL та BTL)	Пасивні комунікативні прийоми	Стратегія економії коштів	Пасивні комунікативні прийоми
− конкурентні	Розширення місткості ринку	Стратегія імітації	Стратегія імітації	Розширення місткості ринку
	Сильні і слабкі сторони	Велика фінансова підтримка, сила бренду, оновлена, сучасна технічна база	Великий вплив на свідомість споживачів серед жителів Східної України, великий потенціал завдяки товарам «хітам продажів»	Мають хорошу мобільність, через не великий відносно інших підприємств технічний арсенал, асоціюється у свідомості споживачів, як товар за низькою ціною	Використання налагоджених зв’язків для просування нових видів продукції, застаріле обладнання

З попередньо проведеного аналізу можна зробити висновки, що головним і найбільш досвідченим гравцем на ринку кондитерських виробів є ТМ «Рошен», головною перевагою цієї ТМ є те, що вона має свій бренд в свідомості споживачів та значні фінансові ресурси для підтримки вже завойованих позицій на ринку. Що стосується двох інших конкурентів, то ТМ «Нивки» не має значного потенціалу в розвитку адже підприємство не володіє значними фінансовими ресурсами, проте достатньо міцно тримає свої позиції за рахунок більш дешевої продукції та відносно непоганій якості власної асортиментної групи. Що ж стосується ТМ «Харківська бісквітна фабрика», то тут ситуація така, що підприємство має достатньо міцний бренд, але не на всій території України і тепер їхня мета розширити власну присутність на інших ринках, та закріпити свої позиції потіснивши таким чином тих чи інших конкурентів, для цього вони мають деякі продукти, що міцно і надійно завоювали споживчий кошик деяких споживачів і постійно являються «хітами продаж», до таких товарів в першу чергу слід віднести бісквіти.

Щодо ДП ВАТ «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат», то можна сказати, що підприємство має більше можливостей, аніж загроз. Головним чинником, що визначає хорошу позицію підприємства є ні що інше, як використання налагоджених зв’язків для просування нових видів продукції. Це й дозволяє підприємству активно шукати нові сфери збуту та реалізації продукції інших комбінатів.

Щодо загроз, то тут слід відмітити загальні тенденції, до зменшення споживання продукції, серед населення Києва та міст України, ці зміни пов’язані з тим, що останнім часом рівень доходів населення зменшився.

Вітчизняні кондитери та пекарі мають справу із не завжди стабільною за якістю сировиною. В економічно розвинених країнах проблему нестабільної якості борошна уже давно вирішено: за якістю борошна ретельно слідкують на борошномельних підприємствах, за допомогою сухої пшеничної клейковини, ферментних препаратів коригують показники клейковини тощо. Україна поки що не має таких запобіжних заходів контролю за сировиною, з недоліками борошна доводиться боротися здебільшого майстерністю працівників хлібопекарської промисловості. Тож не дивно, що популярним на ринку став продаж заморожених напівфабрикатів.

Крім того, на ринку з’явилося багато компаній, що експортують готові суміші для кондитерської та хлібопекарської галузі: таку сировину достатньо залити водою, замісити і посадити у піч. У вигляді порошку можна придбати не лише тісто, а й начинку, і крем, тому такі суміші можуть замінити майже всю сировину. Основні постачальники сумішей на український ринок представлені в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Основні імпортери сумішей для хлібобулочної галузі на ринок України

Назва компанії	Країна
«Зееландія»	Голландія
«Лесаффр»	Франція
Бакалдрін	Австрія
«Екотрейд Захід»	Польща
«Новоконтакт» з ТМ UNIFINE F&BI «Солєс»	Німеччина
«Бейклс»	Швейцарія
«Унігра СпА» ТМ «Мастер Мартіні» «Італіка»	Італія

Використання готових сумішей напрочуд зручне: збалансовані показники якості продукту та ретельно зважені пропорції інгредієнтів дають змогу щоразу випікати смачні вироби завжди такого ж пізнаваного й цікавого смаку. Економічний варіант – це суміші, які містять усе, крім борошна та цукру – оскільки вітчизняна сировина значно дешевша, логічно не везти завозити її з закордону, а купити тут. Але дорожчий варіант – із борошном та цукром – більш вигідний із точки зору якості. Ті ж компанії часто пропонують і засоби для декору. Тому зрозуміло чому на ринку тортів та бісквіті з роками стає все більше дрібних пекарень та кондитерських, тому що їм легше придбати готову суміш занизькою якістю і отримувати свої прибутки через відсутність інформації про справжній склад продукції серед споживачів.

Зараз на кондитерському ринку дуже валику роль має оздоблення та використання новинок та нових тенденцій. Останнім часом серед українських кондитерів набули популярності трафарети для нанесення шаблонів візерунків, а також спеціальна трансферна плівка, з якої можна перенести готовий малюнок на крем, шоколадну глазур чи мастику. Зараз на ринку свої послуги з декору пропонують такі компанії, як «Солодка планета», «Італіка Україна», «Багатир» тощо. Ці компанії є показниками зразкової побудови арт-декору у виробництві тортів. Компанії переймають досвід у іноземних колег за фахом, проводять майстер-класи, навчають, як працювати із матеріалами для ліплення солодких міні-скульптур. Також останнім часом набуває популярності виготовлення тортів на замовлення із зображенням фотографій.

Окрім традиційних інструментів оздоблення тортів, на ринку компаніями почалися використовуватися певні нововведення – шоколадні таблички із різноманітними написами та малюнками, приуроченими до певного свята чи події. Ці нововведення є цікавими для споживачів і новими конкурентними характеристикам, з якими вдається завоювати прихильність у значної кількості споживачів інших виробників аналогічної продукції. Але в той же час поки наші підприємства лише вводять певні нововведення в цій галузі, підприємства Європи вже майже 15 років успішно використовують дані технології.

Попри насиченість ринку великою кількістю дрібних виробників, які використовують сировину не завжди найвищої якості. В країні поки зберігається тенденція тяжіння споживачів до продукції виробленої великими підприємствами, через високий рівень довіри. Але слід також опасатися маленьких підприємств адже вони мають більшу мобільність по відношенню до великих підприємств і їм легше реагувати на зміну споживчих вподобань.

2.2. Загальна характеристика ДП ВАТ «Київхліб» «Булочно-

кондитерський комбінат»

Булочно-кондитерський комбінат почав свою історію з 1930 року. Транспортно-споживче товариство Південно-Західної залізниці 30 квітня ввело в експлуатацію хлібозавод №3 і №8, які пізніше було перейменовано в Булочно-кондитерський комбінат.

Після Великої Вітчизняної війни німецькі полонені почали будівництво чотириповерхового корпусу з бараночним, картонажним, кондитерським цехами та складом безтарного зберігання борошна. Поступово проводилась механізація і автоматизація процесів. Полегшенням праці став перехід з вугілля на природний газ.

В 1975 році була пущена лінія по виробництву тістечок «Еклер» до 7200 штук за зміну. В 1976 році до хлібозаводу №3 було приєднано хлібозавод №8 з виробітком до 15 т/добу булочних виробів.

27 червня 1996 року Дочірнє підприємство ВАТ «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат» було зареєстровано Державною адміністрацією Старокиївського району міста Києва. Отже, БКК перейшов з державної форми власності на колективну та отримало з дати його державної реєстрації, самостійний баланс, печатку зі своїм найменуванням, товарний знак та інші символіки, розрахунковий та інші рахунки в національній валюті України в установах банків.

Основні реквізити ДП ВАТ «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат» представлені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Загальні відомості БКК

Реквізити	Характеристики
повна назва	Дочірнє підприємство ВАТ «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат»
юридична та поштова адреса	Україна, 01135, Київ, Шевченківський район, вул. В. Чорновола 41
підприємство зареєстровано	27 червня 1996 року
форма власності	колективна
галузь	харчова
види діяльності	випуск хлібобулочних та кондитерських виробів

Всі структурні підрозділи БКК визначають політику, перспективи розвитку підприємства та шляхи реалізації комплексних програм удосконалення, реконструкції та технічного переозброєння діючого виробництва, його спеціалізації, досягнення високих темпів росту продуктивності праці, забезпечує постійне підвищення рівня технологічної підготовки виробництва, його ефективності, зменшення матеріальних, фінансових та трудових витрат для виробництва продукції, високу якість, надійність та витривалість в роботі відповідно до державних стандартів технічних умов, раціональне використання основних виробничих фондів. Організаційна структура БКК наведена на рис.2.5.

Рис. 2.5. Організаційна структура БКК

Хлібобулочне виробництво характеризуються наявністю 5 ліній по виробництву продукції: лінія по виробництву батонів; дві лінії по виробництву хліба «Білоруського», одна лінія автоматизована, інша механізована; лінія по виробництву формового хліба; цех виробництва булочних виробів.

Складське господарство БКК складається з двох складів: склад сировини та склад матеріалів. На складі сировини зберігаються всі необхідні продукти для виготовлення хлібобулочної продукції: мука, дріжджі, цукор, вершкове масло, олія тощо. Матеріальний склад призначений для зберігання допоміжних матеріалів, запасних частин, спецодягу, інвентарю та інші. На підприємстві забезпечення енергією здійснюється найбільш ефективним способом: використовується децентралізована система забезпечення енергією. Тобто комбінат отримує електроенергію, воду і газ із централізованих міських мереж. Пара, холод і стисле повітря виробляються власними зусиллями. Теплове господарство забезпечує підприємство парою, яка використовується на технологічні потреби по випуску продукції, та гарячою водою, що витрачається на опалення виробничих і побутових приміщень. Організаційно-виробнича структура підприємства характеризується наявністю цехів основного виробництва, серед яких виділяють хлібобулочне виробництво і кондитерське.

Кондитерське виробництво характеризується переважно наявністю ручної праці, ступінь механізації досить низький, чого потребує характер виробничого процесу і специфіка виробництва продукції.

Допоміжне виробництво характеризується наявністю складу безтарного зберігання борошна в спеціальних контейнерах звідки по трубах передається безпосередньо у виробничі цеха.

Перевезенням продукції від виробника до мережі збуту займається експедиція, відповідно хлібобулочних виробів і кондитерських виробів.

В наявності підприємство має власну ремонтно-транспортну дільницю, яка забезпечує технічне обслуговування обладнання і автотранспорту, що є в наявності підприємства.

Тара і упаковка для готової продукції зберігається в картонажному цеху. На підприємство постачають заготовки упаковок і потім в картонажному цеху відбувається складання заготовок в готову для використання упаковку.

Збутом продукції, логістикою, дослідженням ринку, забезпеченням виробництва сировиною займаються такі відділи як відділ маркетингу, відділ продаж та логістики, відділ матеріально-технічного постачання, транспортні дільниці (експедиція).

Основний вид діяльності БКК — виробництво хліба, хлібобулочних, кондитерських виробів, які реалізуються населенню та бюджетним споживачам м. Києва та області.

Динаміка виробництва продукції у розрізі асортиментних груп наведена нижче в табл.2.5.

Таблиця 2.5

Обсягивиробництва продукції БКК

Найменування продукції (видів, товарних груп)	Вироблено продукції, тис. тон	Відхилення
2012 рік	2013 рік	абсолютне, +/-	відносне, %
Виробництво хлібобулочних виробів в груповому асортименті в т.ч.:		10541,8	354,8	3,48
Хліб	5680,4		607,6	10,70
Булочні вироби	4139,2	3725,8	-413,4	-9,99
Здобні вироби, короваї	211,5		7,5	3,55
Дієтичні та діабетичні вироби	155,9		153,1	98,20
Виробництво кондитерських виробів в груповому асортименті в т.ч.:	3631,6	3819,8	188,2	5,18
Торти		2697,4	160,4	6,32
Тістечка	787,6	798,9	11,3	1,43
Печиво, пироги, кекси, східні солодощі		323,5	16,5	5,37

Як бачимо з табл.2.5, у 2013 році відбулося збільшення виробництва хлібобулочних виробів на 3,48%, та кондитерських на 5,18% порівняно з 2012 роком. Ця ситуація була викликана збільшенням попиту на продукцію.

В груповому розрізі асортименту БКК можна сказати, що частка випуску хіба зросла у 2013 році на 10,7%. По булочним виробам обсяги зменшились майже на 10%. Це викликане тим, що у кризовий період багато підприємств громадського харчування зменшили замовлення на ці вироби. А от виробництво здобних виробів збільшилось на 3,52 тис.т, через зменшення замовлень короваїв.

Велика частка припала на збільшення дієтичних і діабетичних виробів. Це, зокрема, було викликане зацікавленістю покупця у покупці саме цих виробів, адже у 2013 році підприємство збільшило їх асортимент.

Випуск кондитерських виробів порівняно з іншими збільшився на 5,18%, через запровадження нових видів у виробництво. Найбільшого зростання обсягів виробництва в цій групі (майже на 6%) зазнали торти, оскільки у 2013 році з’явилися нові серії йогуртових тортів та серії «Марсель».

Обсяги виробництва тістечок зросли на 1,43%, інші кондитерські вироби, такі, як печиво, кекси тощо - на 5%, через появу нових видів та цілої серії пирогів з різними начинками.

Динаміка структури асортименту продукції у вартісному виразі представлена в табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Обсягита структура виробництва продукції БКК

Найменування продукції (видів, товарних груп)	Вироблено продукції у вартісному виразі, тис.грн.	Структура асортименту, %
2012 рік	2013 рік	2012 рік	2013 рік
Хліб	39968,4	41853,8	41,66	40,28
Булочні вироби	11166,7	14793,7	11,7	14,24
Здобні вироби, короваї	4548,96	4747,87	4,74	4,57

Продовження табл. 2.6

Дієтичні та діабетичні вироби	1082,49	1504,59	1,14	1,45
Торти	26365,1	27752,7	27,48	26,7
Тістечка	9988,9	10101,1	10,42	9,72
Печиво, пироги, кекси, східні солодощі	2816,85	3165,24	2,95	3,05
Всього	95937,4

З табл. 2.6 можна зробити висновок, що при збільшенні обсягів виробництва хліба майже на 10%, відхилення за 2 роки по структурі асортименту помітно змінилося.

У 2013 році в експлуатації знаходились булочний цех, кондитерський цех та картонажний цехи. Згідно з результатами виробництва за рік маємо таку порівняльну таблицю (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Показники діяльності ДП АТ «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат» за 2012-2013 рр.

№	Показники	Одиниці виміру	Фактично	Абсолютне відхилення	2013 в % до 2012
1.	Обсяг продукції в діючих цінах (без ПДВ)	тис. грн.	59889,6	69795,7	9906,1	116,5
	Обсяг продукції в порівнянних цінах (без ПДВ) на 01.01.08р.	“	68262,0	68650,9	388,9	100,6
	Виробництво основних видів продукції:
	Хлібобулочні вироби	т	8443,6	9043,8	600,2	107,1
	Кондитерські вироби	“	2111,3	2082,4	-28,9	98,6
	Разом	т	10554,9	11126,2	571,3	105,4
4.	Обсяг хлібобулочних виробів в груповому асортименті:
	Хліб	т	3313,7	5089,1	1775,4	153,6
	В т. ч.
	Із житнього борошна та суміші	“	2779,1	4736,6	1957,5	170,4
	Із пшеничного борошна	“	534,6	352,5	-182,1	65,9

Продовження табл. 2.7

	Булочні вироби	“	4281,8	3723,6	-558,2	87,0
	Здобні вироби	“	226,1	229,0	2,9	101,3
	Дієтичні вироби	“	240,0	280,7	40,7	117,0
	Булочні та здобні вироби вагою 0,5 і менше	“	4485,0	3926,0	-559,0	87,5
	Булочні та здобні вироби вагою 0,3 і менше	“	403,7	474,0	70,3	117,4
5.	Обсяг кондитерських виробів в груповому асортименті – всього	т	2111,3	2082,4	-28,9	386,7
	З них: Торти і тістечка	“	1839,5	1781,4	-58,1	96,8
	Печиво, бісквіти	“	111,3	105,1	-6,2	94,4
	Інші кондвироби	“	10,0	7,0	-3,0
6.	Кондитерські вироби в розфасовці	т	1949,6	1940,3	-9,3	99,5
7.	Чистий дохід від реалізації	тис. грн.	64703,4	77221,6	12518,2	119,3
8.	Повні витрати:	тис. грн.	63091,2	76231,3	13140,1	120,8
9.	Собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	50150,4	60450,3		120,5
10.	Адміністративні витрати	тис. грн.	3895,7	5047,2	1151,5	129,6
11.	Витрати на збут	тис. грн.	7655,0	9131,2	1476,2	119,3
12.	Інші операційні витрати	тис. грн.	1390,1	1602,6	212,5	115,3
13.	Прибуток від операційної діяльності	тис. грн.	1858,2	1484,7	-373,5	80,0
14.	Прибуток від реалізації	тис. грн.	1612,2	990,3	-621,9	61,4
15.	Чистий прибуток	тис. грн.	955,6	2114,2	1158,6	221,2
16.	Рентабельність продаж	%	2,87	1,92	-0,95	-
17.	Рентабельність продукції	%	2,55	1,30	-1,25	-
18.	Витрати на 1 грн. реалізованої продукції	коп.	97,5	98,7	1,2	101,2

У 2013 році обсяг продукції в порівнянних цінах становить 100,6% до 2012 року, що свідчить про незначне нарощення обсягів виробництва підприємства.

Обсяг виробництва хлібобулочних виробів становить 107,1% до 2012 року. Ріст відбувся в основному за рахунок збільшення випуску хліба із житньо-пшеничних сортів борошна.

Кондитерські вироби становлять 98,6 % до аналогічного показника минулого року. Зниження обсягів виробництва кондитерських виробів відбулося внаслідок зменшення випуску тортів та печива.

Повні витрати зросли на 20,8 %, а чистий прибуток від реалізації зріс на 12518,2 тис. грн., або на 19,3 %. Рентабельність продаж склала 1,92 %, що на 0,95 %, так само знизилась рентабельність продукції 1,3 %, що на 1,25 % менше від показника 2012 року. Витрати на 1 грн. реалізованої продукції склали 98,7 коп., що зросло на 1,2 коп., такий ріст і показник витрат є занадто високий для підприємства, це свідчить про занадто велику неефективність організації виробництва, що негативно впливає на ситуацію для підприємства на ринку.

Виробничі потужності на підприємстві використовувалися недостатньо, а саме випуск хлібобулочних виробів в плановому асортименті за 2013 рік використані лише на 72,9%., в тому числі: по булочному цеху - 74,5%; по кондитерському цеху - 35,8%. В кондитерському цеху використання потужностей з урахуванням кондитерських виробів на хлібопекарних печах становить: по цеху - 35,8%, (в тому числі Піч ПКЕ-03 - 40,9%; Піч ПКР-02 - 16,3%). По випуску кондитерських виробів використання потужностей по комбінату за 2013 рік становило 54,6%.

Протягом 2013 року продукція, яка виробляється на булочно-кондитерському комбінаті, контролюючими організаціями не бракувалась.

Якість продукції перевірялась за фізико-хімічними показниками РайСЕС, комітетом Держстандарту України в III кварталі, ГТЛ АТ «Київхліб». Вся продукція за результатами перевірок відповідала вимогам нормативної документації.

Всі заплановані оргтехзаходи по поліпшенню якості продукції, виконані:

1. Організовано підвищення кваліфікації – 12 чол.

2. Навчено і присвоєно розряд – 23 чол.

3. Проведено капітальний ремонт лінії №4 в булочному цеху.

4. Проведено профілактичний ремонт печей ФТЛ №1 і №2 в кондитерському цеху.

5. На лінії А2-ШЛЕ дільниці здобних та кондитерських виробів встановлено машину для відсаджування круглого бісквіту.

6. Придбано та встановлено нову кремозбивальну машину TEXNO-40 в кондитерському цеху.

7. Проведено профілактичний ремонт печі А2-ХПК-25 №2 в булочному цеху.

8. Придбано і введено в експлуатацію льодогенератор в булочному цеху.

9. Придбано та встановлено нову кремозбивальну машину «PL 120 EV» в кондитерському цеху.

10. Проведено капітальний ремонт лінії «Еклер».

11. Проведено профілактичний ремонт упаковочного автомату «Swift».

12. Проведено капітальний ремонт мініпекарні ПКЕ-09 на дільниці по випуску кондитерських та здобних виробів.

13. Придбано і встановлено термоусадочний напівавтомат «Glovis» в булочному цеху.

14. Механізовано процес укладання тістових заготовок на хліб «Білоруський» на лінії №2 в булочному цеху.

15. Для забезпечення контролю з фізико-хімічних показників придбані нові прилади – лабораторні ваги «Axis» А-500 4 кл, прилад для визначення вологості тіста АПС, новий рефрактометр РПЛ-4.

16. Освоєно і впроваджено у виробництво 6 нових виробів.

Для виробництва продукції використовується якісна сировина. Виробники сировини не тільки з України, а із інших держав (Єгипет, Індія, Росія, Іран). Основні постачальники та сировина, яку вони постачають наведена в табл. 2.8.

Таблиця 2.8

Постачальники сировини БКК

Назва сировини	Виробник	Країна виробника	% сировиини
Ароматизатори	ТОВ “Інтекс”	Україна	2,34
Борошно	ЗАТ «Київмлин	Україна	23,11
Ванілін	ТОВ “Кондитерпродінвест”	Україна	3,17
Дріжджі пресовані	ЗАТ "Ензим"	Україна	14,49
Кмин	"Elkhalil for foodstuff"	Єгипет	1,73
Коріандр	ПСГА “Україна”	Україна	3,33
Крохмаль картопляний	ВАТ "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат"	Україна	9,71
Кунжут	Rajena Grop Products	Індія	1,59
Мак	ПП 'Агро- Трейдер"	Україна	2,005
Маргарин молочний	ВАТ "Київський маргариновий завод"	Україна	11,27
Молоко згущене	ЗАТ "Куп`янський молочноконсервний комбінат"	Україна	4,6
Масло селянське	ЗАТ “Богуславський маслозавод ”	Україна	1,76
Олія рослинна	ПП “Ямб”	Україна	2,81
Патока	ТОВ Торговий дім “Крохмалопродукт”	Україна	2,06
Повидло	ФОП "Прилуцький"	Україна	1,6
Пюре картопляне, картопляні пластівці	ЗАТ "Погарська картопляна фабрика"	Росія	1,92
Родзинки, чорнослив, курага	"Salsabil Aria commerce Co.	Іран	1,42
Сир кисломолочний	ВАТ "Віта"	Україна	1,57
Солод	Виробничий комплекс "УКРСОЛОД"	Україна	1,55
Сіль амонійна	ТОВ ВКФ “Зов”	Україна	1,5
Яйця, порошок яєчний	ВАТ “Племінний завод Бортничі”	Україна	6,35

Аналізуючи дані табл. 2.7, робимо висновок, що найбільший % поставок - вітчизняної сировини, «Київмлин» – 23,11 %, ЗАТ «Ензим» - 14,49 %, іноземна сировина «Elkhalil for foodstuff» (Єгипет) - 1,73 %, Rajena Grop Products (Індія) – 1,59 %, ЗАТ «Погарська картопляна фабрика» (Росія) – 1,92 %, «Salsabil Aria commerce Co» (Іран) – 1,42 % (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Найбільші постачальники сировини БКК

Постачальником борошна однієї із складових сировинної бази БКК є ВАТ “Київмлин” – потужний комплекс, що виробляє високоякісне борошно для хлібозаводів та кондитерських підприємств м. Києва та інших регіонів України.

Підприємство має 1 фірмовий магазин за адресою: вул. Констянтинівська, 64 та 2 фірмових кіоски за адресами: вул.Межигірська, 83 (біля М "Т.Шевченка") і вул. Межигірська, 83 (зі сторони вул. Єленівської). Асортимент борошна ВАТ “Київмлин” включає:

1. Борошно пшеничне:

- борошно пшеничне в/с;

- борошно пшеничне 1/с;

- борошно пшеничне 2/с;

- борошно пшеничне в/с (крупка) для макаронних та хлібопекарських виробів;

- борошно пшеничне обойне.

2. Борошно житнє:

- борошно житнє обдирне;

- борошно житнє сіяне;

- борошно житнє обойне.

3. Інша продукція (різні продукти переробки пшениці):

- крупи манні;

- зародок пшениці;

- висівки пшениці.

У табл. 2.9 наведено дані про період співпраці БКК та основних постачальників сировини.

Таблиця 2.9

Співпраця БКК з основними постачальниками сировини

Назва основних постачальників сировини	Строк співробітництва
ЗАТ "Київмлин"	> 5 років
ТОВ “Кондитерпродінвест”	> 3 роки
ЗАТ “Богуславський маслозавод ”	> 10 років
ВАТ “Племінний завод Бортничі”	> 5 років
ВАТ "Київський маргариновий завод"	до 1 року

При виробництві виробів БКК використовує масло ЗАТ “Богуславський маслозавод”. До асортименту даного підприємства також належать:

·

- масло вершкове жирністю до 85 %;

- молоко рідке;

- сир свіжий неферментований та сир кисломолочний;

- продукти кисломолочні, сироватка, суміші харчові.

Постачання цукру, ваніліну, кунжуту, соди харчової, здійснюється ТОВ “Кондитерпродінвест”.

2.3. Дослідження маркетингової діяльності ДП ВАТ «Київхліб»

«Булочно-кондитерський комбінат»

Підприємство виробляє велику кількість хлібобулочних та здобних виробів, тістечок, багато видів тортів, вагові торти, торти торгової марки «Марсель», торти на замовлення з різною тематикою, кекси, печиво, східні солодощі, короваї, паски. Асортимент продукції дуже різноманітний.

БКК налічує велику кількість продукції, що характеризує його ширину і глибину (табл. 2.10).

Таблиця 2.10

Глибина та ширина асортименту продукції ДП ВАТ «Київхліб»

«Булочно-кондитерський комбінат»

Глибина	Ширина
Хлібобулочні вироби	Торти та тістечка	Продукція тривалого зберігання	Торти та короваї на замовлення
	Хліб український домашній	Торт «Київський»	Пряники «Північні»	Торт «Торжество»
	Батон «Нива»	Торт «Грецький горішок»	Пряники «Запорізькі фігурні»	Торт «Ніжний» (порційний)
	Хліб білоруський	Торт «Празький»	Пряники з начинкою «Фруктовий сад»	Торт «Сувенірний» (порційний)
	Хліб «Арнаут» столичний	Торт «Київський дарунок»	Сушка «Малютка»	Торт «Вишневий»
	Плетінка з маком	Торт «Грильяжний в шоколаді»	Сушка «Сніжинка»	Торт «Грецький горішок»
	Хліб «Голландський» вишуканий	Торт «Хрещатий яр»	Сушки «Київські»	Торт «Пташине молоко»
	Хліб «Зерновий»	Торт «Йогуртовий»	Сухарі «Київські»	Торт «Лимонний»
	Хліб по-французьки	Тістечка «Київські»	Сухарі «Гірчичні»	Торт «Шоколадний»
	Хліб «На хмелю»	Тістечка «Заварні із шоколадною помадкою»	Печиво «Вівсяне»	Торт «Ведмедик»

Продовження табл. 2.10

	Булочки «Малятко»	Кекс «Кошик зі згущеним молоком»	Печиво «Ізюминка»	Торт «Торжество» (різні варіанти оздоблення)
	Рогалики студентські з кунжутом	Кекс «З цукатами»	«Крендельки» (з маком, з кунжутом, з цукром)	Торт «Сувенірний» (різні варіанти оздоблення)
	Слойки «Столичні»	Кекс «Насолода»	Печиво «Вушка»	Торт «Чарівниця»
	Хліб «Козацький заварний»	Кекс «До чаю»	Соломка «Солодка»	Торт «Святковий сюрприз»
	Плюшка «Московська»	Тістечка «Трюфельні з джемом»		Коровай
		Тістечка «Горіхово-фруктові»		Коровай «Наші вітання»
		ТОРТ «Тірамису» ТМ «Марсель»		Коровай «Урочистий»
		Торт «Панчо» ТМ «Марсель»		Коровай «Вірність»
		Торт «Захер»		Хліб «Обрядовий» (різні варіанти оздоблення)
				Пиріг «Дарунок»

Велика глибина дає змогу задовольняти найвибагливіші потреби споживачів. Глибинна товарного асортименту БКК дуже різноманітна. Хлібобулочні та здобні вироби складаються з хліба, батона, рогаликів, булочок. Кондитерські вироби складаються з традиційних тортів та тістечок, тортів на замовлення та короваїв. Продукція тривалого зберігання представлена великою кількістю пряників, печива, сушок та сухарів.

Побудуемо матрицю БКГ, в якій ми будемо використовувати, такі показники як рентабельність та темпи зростання обсягів зростання продажів (табл. 2.11).

Таблиця 2.11

Вихідна інформація за даними ДП ВАТ «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат»

Найменування СГП	Обсяги продажу продукції, тис. грн.	Ціна одиниці продукції грн.	Середні повні витрати, грн.
Минулий рік	Поточний рік
1. Торти та тістечка	8443,6		2834,23	2162,81
2. Хлібобулочні вироби	2111,3		16982,10	13434,00
3. Торти та короваї на замовлення	617,8		771,00	765,65
4. Продукція тривалого зберігання			595,82	546,12

Визначимо рентабельність по кожному СГП:

1. R=(2834,23-2162,81)/2162,81*100%=31,04%;

2. R=(16982,1-13434)/13434*100%=26,41%;

3. R=(771-765,65)/ 765,65 *100%=0,7%;

4. R=(595,82-546,12)/546,12*100%=9,1%.

R сер.= (31,04+26,41+0,7+9,1)/4=16,81%

Визначимо темпи зростання обсягів продажів продукції:

1. T=(9883/8443,6)*100%=117,05%;

2. Т=(2094/2111,3)*100%=99,18%;

3. Т=(773/617,8)*100%=125,12%;

4. Т=(394/240)*100%=164,17%.

Т сер.= (117,05+99,18+125,12+164,17)/4=126,38%

На основі отриманих даних побудуємо матрицю БКГ:

16,8

Рентабельність, %

126,38

Собака

Важка дитина

Зірка

Дійна корова

164,17

Торти та тістечка

Торти та короваї на замовлення

Продукція тривалого зберігання

Хлібобулочна продукція

Рис. 2.7. Матриця БКГ ДП ВАТ «Київхліб» «Булочно кондитерський комбінат»

Отже серед розглянутих СГП ми маємо дві «дійні корови», одну «важку дитину» і одну «собаку». На нашу думку матриця БКГ ще раз підтвердила необхідність переорієнтуватися підприємству з мало-рентабельних видів продукції до високорентабельних і направити свої сили на розвиток кондитерських виробів та хлібобулочних виробів. Підприємству рекомендується інвестувати кошти на оновлення основних засобів, збільшити витрати на рекламу та збут, аби забезпечити постійне відчуття присутності для споживачів продукції БКК та зосередити увагу на зменшення витрат та пошуку можливих резервів їх зниження.

Щодо продукції тривалого зберігання та тортів і короваїв на замовлення, то питання, щодо їх подальшого виробництва не однозначне: або ж це поступове виведення даних видів продукції з виробництва, або ж навпаки посилення зусиль на зміцнення цих стратегічних підрозділів. Вважатимемо, що підприємству вигідно інвестувати кошти в розвиток та збільшення обсягів продажів цього виду продукції. Достатньо висока відносна рентабельність та посилення активності споживання дієтичних виробів серед споживачів свідчить про актуальність даних припущень.

Основним принципом цінової політики ДП ВАТ «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат» є стратегія диференційованих цін, яка дає можливість легко сегментувати ринок та не дає можливості конкурентам продавати товари за низькими цінами в тих сегментах, в яких фірма продає товари за високими цінами. Витрати на впровадження політики диференційованих цін перекриваються додатковими надходженнями від їх встановлення. Політика цін розглядається як вирішальний інструмент маркетингу. Рівень цін вважається надійним індикатором функціонування конкуренції. Цінова конкуренція виникає не тільки між товаровиробниками, а й між виробниками та торгівлею. Виробник хотів би контролювати дві ціни: оптову ціну підприємства та роздрібну ціну, тому що виручка його залежить від першої ціни, а друга впливає на позиціонування товару. Однак законодавство багатьох держав закріплює право формування роздрібної ціни за підприємствами роздрібної торгівлі. Це обмежує можливості виробника, тому що йому залишається тільки припускати, яку ціну призначить торгівля при його оптовою ціною і звичайної торгівлі націнці. Для прийняття рішення про ціни при постановці завдань ціноутворення визначальними величинами є витрати, поведінку споживачів і вплив конкурентів. Ціноутворення на підприємстві може бути орієнтовано на одну з цих величин.

На практиці ДП АТ «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат» застосовує такі методи ціноутворення:

- метод встановлення ціни на основі відчутної цінності товару;

- вибір ціни на основі рівня поточних цін.

ДП ВАТ «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат» формує в регіонах України власну збутову мережу для збуту товарів повсякденного попиту хлібобулочних виробів, широкого асортименту.

Необхідно вибрати найбільш ефективні канали збуту і сформувати збутову мережу.

Метод збуту - збут через посередників, а саме екстенсивний (реалізація через максимальну кількість посередників - роздрібна і оптова торгівля). Виходячи з об’єктивної оцінки існуючого положення (обмеженість фінансів, особливості реалізації продукції та специфіка товару), підприємство використовує такі канали збуту: різноманітні продовольчі магазини, булочні, кондитерські магазини. Такі поставки здійснюються у відповідності з “Договором на поставку – відпуск хліба, булочних, бараночних і кондитерських виробів”. На сьогодні підписано біля 1500 таких договорів. В ці торгові точки продукція надходить безпосередньо з цехів за пред’явленими заявками. І хоча дякуючи фірмовій торгівлі знаходить збут більш ніж 25% виробленої продукції, основним ринком збуту для БКК залишаються торгові точки міста.

Посередниками між БКК і споживачами виступають фірмові магазини (рис.2.8) та мережі супермаркетів (рис. 2.9), в яких продається продукція, або компанії, які надають транспортні послуги (рис. 2.10).

Рис. 2.8. Нульовий канал розподілу продукції ДП ВАТ «Київхліб»

«Булочно-кондитерський комбінат»

Фірмовою торгівлею реалізується більш ніж 25% виробленої продукції.

Рис. 2.9. Однорівневий канал розподілу продукції ДП ВАТ «Київхліб»