Розрахунки заліку взаємної заборгованості

До розрахунків, що здійснюються як зарахування взаємної заборгованості платників, належать розрахунки, за якими взаємні зобов'язання боржників і кредиторів погашаються в рівнозначних сумах, і лише на їхню різницю здійснюється платіж на загальних підставах. Такі розрахунки можуть здійснюватися між двома або кількома платниками всіх форм власності однієї або різних галузей господарства. Ті підприємства, які мають господарські зв'язки щодо поставок товарів (виконаних робіт, наданих послуг), можуть здійснювати розрахунки періодично відповідно до сальдо зустрічних вимог.

Підприємства, які здійснюють розрахунки як зарахування взаємної заборгованості, укладають договір, де обумовлюють періодичність звіряння взаємної заборгованості зі складанням відповідного акта, строки та платіжні інструменти, із застосуванням яких здійснюватимуться розрахунки. Після звіряння взаємної заборгованості та сторона, що має кредитове сальдо взаємозобов'язань, виписує розрахунковий документ (платіжне доручення, вимогу-доручення) або оформляє вексель.

2.3.7 Особливості розрахунків в електронних системах
типу «Клієнт-банк»

Підприємства для оперативного ведення своїх рахунків у банку можуть застосовувати програмно-технічний комплекс «клієнт – банк». Ця система забезпечує автоматичне ведення поточного стану рахунка клієнта в банку, з урахуванням проведених початкових та зворотних платежів.

Підставою для здійснення безготівкових розрахунків є подання до банку спеціальних розрахункових документів (платіжного доручення, платіжної вимоги-доручення, реєстру документів за акредитивом, реєстру чеків тощо) на паперових носіях або в електронному вигляді, використовуючи програмно-технічний комплекс «Клієнт-банк». Застосування системи «Клієнт-банк» забезпечує автоматичне ведення поточного рахунку клієнта в банку і дозволяє економити час на здійснення розрахункових операцій. Можливе також проведення безготівкових розрахунків шляхом зарахування взаємних вимог контрагентів (клірингові розрахунки), у тому числі за бартерними угодами, якщо вони здійснюються без участі грошових коштів лише частково.

Юридичною підставою для розрахунків за допомогою системи «клієнт-банк» є договір між підприємством і банком, в якому обумовлюються права, обов'язки та відповідальність сторін. Банк, якщо це передбачено в договорі, може здійснювати періодичні перевірки виконання підприємством вимог захисту інформації та зберігання засобів захисту системи «Клієнт-банк», і, в разі невиконання ним вимог безпеки, припиняти його обслуговування зі цією системою.

Розрахунки через систему «Клієнт-банк» здійснюються за допомогою електронних розрахункових документів.