Імунні підсистеми слизових оболонок

Імунні підсистеми слизових оболонок я вляють собою скупчення неінкапсульованої лімфоїдної тканини власне у слизовій оболонці та у підслизовому шарі у вигляді окремих лімфоїдних клітин чи їх агрегатів з центрами розмноження всередині (вторинні фолікули). Аналогічні утворення виявлено у слизових оболонках шлунково-кишкового тракту, дихальної та сечостатевої систем. Поряд з лімфоцитами та лімфоїдними фолікулами у слизових оболонках зустрічаються ще дендритні клітини, необхідні для поглинання, процесингу та транспорту антигенів у регіонарні лімфовузли.

У шлунково-кишковому тракті часто утворюються лімфоїдні вузлики, які складаються з декількох фолікулів і, як правило, занурюються у підслизовий шар. Такі угрупування зустрічаються в кишечнику, апендиксі, подібними є також пейєрові бляшки кишечника, розташовані у нижній частині підвздошної кишки. Епітеліальні клітини, що вкривають лімфоїдні вузлики, відрізняються від звичайних клітин ворсинчастого епітелію і отримали назву М-клітин за їх мікроскладчасту поверхню, повернуту у бік просвіту кишечника. З іншого боку, ці клітини мають також інвагінації плазматичної мембрани – кишені, в яких розміщуються В- і Т-лімфоцити, дендритні клітини і макрофаги. М-клітини, асоційовані з лімфоїдними фолікулами, транспортують антигени і мікроби шляхом трансцитозу спочатку у власні кишені, де відбувається процесинг антигенів за допомогою макрофагів та дендритних клітин. Потім процесовані антигени представляються лімфоцитам фолікулів, завдяки чому починається антигензалежна стадія проліферації і диференціювання – імуногенез, яка супроводжується появою ефекторних клітин і синтезом антитіл. На слизових оболонках розвивається в основному місцевий гуморальний імунітет, причому у вузликах і фолікулах переважно синтезуються IgA. Проникаючи крізь мембрани епітеліальних клітин, вони агрегуються зі специфічним вуглеводом і перетворюються у секреторні імуноглобуліни (sIgA), Останні потрапляють у просвіт кишечника і здатні фіксуватися на зовнішніх мембранах епітеліоцитів. Саме завдяки їм запезпечується захист організму від патогенних мікробів і, зокрема, від кишечних бактерій.

Слід відзначити, що М-клітини зустрічаються не тільки у кишечнику, але й в інших лімфоїдних утвореннях слизових оболонок. І взагалі симбіоз епітеліальних клітин з лімфоїдними є дуже розповсюдженим явищем.

Окрім лімфоїдних фолікулів і вузликів, у слизових оболонках шлунка, кишечника, дихальних шляхів, а також у сполучній тканині та епітеліальній вистілці органів присутня велика кількість окремих лімфоцитів та плазматичних клітин, що виробляють IgA. Серед лімфоцитів переважно зустрічаються Т-лімфоцити, більша частина яких представлена клітинами імунологічної пам’яті. Внутрішньоепітеліальні лімфоцити виділяють цитокіни, в тому числі ІФ-гама та ІЛ-5. Існує припущення, що функція цих лімфоцитів спрямована на знищення мутантних та вірусінфікованих клітин.