Чинники, що впливають на тривалість виробничого циклу

№ п/п	Структурні складові циклу	Чинники
конструкторські	технологічні	організаційні
	Час технологічних операцій	Структура виробу, його кіль­кісний склад Габарити, маса виробу Складність і точність деталей Матеріаломісткість конструкції Рівень стандартизації та уніфікації	Складність технологічного процесу, відповідність його типу та обсягу виробництва Технічний рівень знарядь праці Ступінь прогресивності тех­нологічного оснащення	Рівень організації робочого місця і система його обслуговування Система планування та контролю Форми і системи оплати праці
	Час транспортних операцій	Габарити і маса деталей та виробу в цілому Кількість деталей та скла- дальних одиниць	Ступінь прогресивності застосування транспортних за­собів та операцій	Рівень організації транспортування Наявність засобів транспортування та їх відповідність предметам праці, що переміщуються Маршрутизація перевезень
	Час технологічно­го контролю	Структура виробу Габарити та маса Складність деталей та вимоги до їх якості	Ступінь технологічності про­цесів контролю Технічний рівень контрольно-вимірювальної апаратури та пристроїв	Раціональність системи технічного контролю та її організаційне забезпечення

Для розрахунку розміру партії застосовується кілька методів. Найпростіший і найпоширеніший — метод визначення розміру партії деталей за співвідношенням підготовчо-завершального на партію часу до штучного часу найтрудомісткішої операції.

Розрахунок розміру партії здійснюється за формулою:

,

де — підготовчо-завершальний час на партію;

— штучний час найтривалішої операції;

— коефіцієнт допустимих утрат часу на переналагодження устаткування, залежно від складності устаткування його значення береться в межах 0,03—0,1.

Розмір партії коректується з урахуванням змінної продуктивності устаткування, стійкості оснащення, оперативних графіків виробництва, ємності тари і т. д.

У випадках, коли дільниця або цех працюють безпосередньо на споживача, розмір партії деталей має дорівнювати або бути кратним денній (тижневій) потребі споживачів і забезпечувати їх рівномірну роботу.

У загальному вигляді економічно оптимальний розмір партії (n _опт) обробки деталей (виробів) визначається за формулою:

,

де N — річна програма випуску предметів (заготовок деталей);

B _н.уст — загальні витрати на здійснення одного налагодження устаткування для обробки партії предметів;

b — затрати та витрати, що пов’язані зі створенням і збереженням деталей (заготовок) у заділі в частках від С _Д;

С _Д — вартість обробки деталей (заготовок).