Облік номіналу депозиту та нарахування процентів за депозитом авансом

Депозит враховується на всю суму його номіналу на депозитному рахунку до часу погашення. Залежно від методу виплати процентів за депозитами – за період або на період (авансом) – змінюється сума, що надходить від депонента. У будь-якому разі номінальна сума депозиту і сума, що враховується на депозитному рахунку, збігається.
За умовами виплати процентів за період проценти сплачуються періодично або в кінці строку, що визначений депозитним договором. Згідно з умовами договору при сплаті процентів за період на дату залучення коштів здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дебет:	Поточний рахунок, кореспондентський рахунок, каса, депозитний рахунок;
Кредит:	Депозити.

Проценти авансом сплачуються одночасно із внесенням коштів на депозит. Таким чином номінал депозиту буде більшим, ніж сума, отримана від депонента, на суму сплачених авансом процентів. При сплаті процентів авансом на дату залучення депозиту здійснюється така проводка:

Дебет:	Поточний рахунок, кореспондентський рахунок, каса, депозитний рахунок – на суму номіналу депозиту за мінусом сплачених авансом процентів;
Дебет:	Витрати майбутніх періодів – на суму сплачених авансом процентів;
Кредит:	Депозити – на суму номіналу.

Існують такі основні проводки в бухгалтерському обліку при проведенні операцій по депозитам фізичних осіб:

1. Облік номіналу депозиту (депоненту відкривається рахунок після оформлення відповідної документації):

Дт. 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1200 «Коррахунок в НБУ», 2600 «Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності».

Кт. 2620, 2630, 2635

2. Облік номіналу депозиту у разі сплати відсотків авансом на дату залучення строкового депозиту:

Дт. 1001, 1200, 2600 – на суму номіналу депозиту за мінусом сплачених авансом процентів.

Дт. 3500 «Витрати майбутніх періодів» – на суму сплачених авансом процентів.

Кт. 2630, 2635 – на суму номіналу депозиту.

3. Нарахування процентів за депозитами:

Дт. 7040 «Процентні витрати за коштами на вимогу фізичних осіб»,

7041 «Процентні витрати за строковими коштами фізичних осіб».

Кт. 2628, 2638.

4. Сплата відсотків за депозитом:

Дт. 2628, 2638

Кт. 1001, 1200, 2620.

5. Якщо дата нарахування та дата сплати відсотків збігаються:

Дт. 7040, 7041.

Кт. 1001, 1200, 2620

6. Капіталізація процентів:

Дт. 2628, 2638.

Кт. 2630, 2635.

7. Зняття готівки з депозитного рахунку:

Дт. 2620, 2630, 2635.

Кт. 1001, 1002.

8. Погашення депозиту у визначений депозитним договором строк:

Дт. 2630, 2635.

Кт. 2620, 1200, 1001.

Якщо на вимогу клієнта банк повертає депозит до закінчення строку дії депозитного договору, то при поверненні депозиту здійснюється перерахування процентів за період із дати залучення до дати дострокового повернення депозиту і сплачує депоненту проценти за зниженою ставкою. Різниця між раніше нарахованими процентами і процентами, які підлягають фактичній сплаті, банк відносить на зменшення своїх процентних витрат.

Якщо протягом дії депозитного договору проценти не сплачувалися (тільки нараховувались)

Дт. 2638

Кт. 1001, 1200, 2600 на суму процентів за зниженою ставкою

Кт. 7041 на різницю між нарахованими та сплаченими процентами за зниженою ставкою.

Якщо проценти сплачувалися депоненту протягом дії депозитного договору, то різниця між раніше сплаченими та перерахованими за зниженими ставками процентами повертаються банку відповідно до умов договору:

повернення депонентом коштів банку з свого рахунку

а) Дт. 2630, 2635

Кт. 2620

б) Дт. 2620

Кт. 7041

утримання із суми депозиту

а) Дт. 2630, 2635

Кт. 2620 (з урахуванням суми яка перераховується банку)

б) Дт. 2630, 2635

Кт. 7041 на суму, яка перераховується депонентом банку за зниженою ставкою.

25. РОЗРАХУНКИ ПЛАТІЖНИМИ ДОРУЧЕННЯМИ та РОЗРАХУНКИ ПЛАТІЖНИМИ ВИМОГАМИ-ДОРУЧЕННЯМИ
Платіжне доручення - це письмове доручення власника рахунка перерахувати відповідну суму зі свого рахунка на рахунок отримувача коштів.
Платіжні доручення застосовуються в розрахунках щодо місцевих, а також міжміських поставок за товари (роботи, послуги). Вони забезпечують максимальне наближення строків отримання товарно-матеріальних цінностей і здійснення платежу, прискорюють обертання оборотних коштів; запобігають виникненню кредиторської заборгованості в покупців.
Розрахунки платіжними дорученнями здійснюються також за нетоварними операціями. Це платежі до бюджету, цільових державних фондів; платежі кредитним установам, за банківськими позичками.
Розрахунки платіжними дорученнями здійснюються за такою схемою (рис. 2.1).

1 - постачальник відвантажує продукцію (виконує роботи, послуги); 2 - постачальник виставляє рахунок-фактуру за продукцію, роботи, послуги; 3 - покупець подає до банку, що його обслуговує, платіжне доручення; 4 - банк покупця списує з його рахунка кошти; 5 - банк покупця повідомляє покупця - власника рахунка про списання коштів; 6 - банк покупця передає електронним зв'язком або надсилає платіжне доручення на відповідну суму до банку постачальника; 7 - банк постачальника (отримувача коштів) зараховує кошти на рахунок постачальника; 8 - банк постачальника повідомляє постачальника про надходження коштів на розрахунковий рахунок випискою з розрахункового рахунка.
Платіжне доручення банк приймає тільки в межах коштів на розрахунковому рахунку, крім доручень на перерахування до бюджету сум податків, зборів, обов'язкових платежів і внесків до державних цільових фондів.
Якщо постачальник (отримувач коштів) не має рахунка в банку або розрахунки між постачальником і покупцем платіжним дорученням неможливі, підприємство може виконати розрахунок гарантованим платіжним доручення через підприємства зв'язку. Гарантовані платіжні доручення застосовуються у разі переказу коштів на виплату заробітної плати працівникам, що заготовляють сільськогосподарську продукцію в населених пунктах, де відсутні банківські установи.
Так само переказують окремим громадянам пенсії, заробітну плату, авторський гонорар, витрати, пов'язані з відрядженням, тощо. У таких випадках підприємство-платник виписує платіжне доручення, де визначено призначення вказаної суми, на підприємство зв'язку і передає його в банк. До доручення додаються бланки заповнених грошових переказів на отримувачів і загальний список отримувачів грошей.
Розрахунки платіжними дорученнями мають ряд позитивних сторін у порівнянні з іншими формами розрахунків, а саме:
- відносно простий і швидкий документооборот;
- прискорення руху коштів;
- можливість використання даної форми розрахунків за нетоварних платежів.

РОЗРАХУНКИ ПЛАТІЖНИМИ ВИМОГАМИ-ДОРУЧЕННЯМИ
Платіжні вимоги-доручення - це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин. Верхня частина - вимога підприємства-постачальника до підприємства-покупця сплатити вартість товару, виконаних робіт, послуг. Нижня частина - доручення покупця (платника грошових коштів) банку, який його обслуговує, переказати належну суму коштів з його рахунка на рахунок постачальника. Цей розрахунковий документ заповнює постачальник (отримувач грошових коштів) і направляє покупцеві (платнику коштів). Покупець (платник коштів), коли він згоден оплатити товар (роботи, послуги), заповнює нижню частину цього документа і направляє його у свій банк (банк, який його обслуговує) для переказу акцептованої суми на розрахунковий рахунок постачальника.
Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями застосовуються переважно в міжміських розрахунках за відвантажені товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги, їх не застосовують стосовно розрахунків претензійного характеру навіть тоді, коли вони випливають із реальних відносин щодо поставки товарів і надання послуг.
Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями можуть бути з акцептом або без акцепту. Платники мають право повністю відмовитися від акцепту платіжної вимоги-доручення, коли товари (послуги) не було замовлено; коли товари відвантажено не на погоджену адресу; коли їх доставлено з порушенням строку; коли вони недоброякісні, некомплектні; коли не погоджено ціну товару. Часткова відмова від акцепту платіжної вимоги-доручення можлива тоді, коли поряд із замовленими відвантажено і якісь додаткові товари; коли документально встановлено наявність недоброякісної або неукомплектованої частини товарів; у разі завищення цін, арифметичних помилок у товарно-транспортних документах тощо.
Основою відмови від акцепту може бути також порушення умов контрактів (угод). Про відмову від акцепту платник зобов'язаний у встановлений строк повідомити банк і постачальника, зазначивши причини відмови. Відмова від акцепту не приймається банком, якщо її недостатньо мотивовано або мотиви суперечать законодавству чи інструкціям банку. Розрахунок за допомогою платіжної вимоги-доручення здійснюється за схемою рис. 2.2.

1 - постачальник відвантажує продукцію покупцеві; 2 - разом з документами на відвантажену продукцію постачальник передає платіжну вимогу-доручення на оплату; 3 - покупець передає платіжну вимогу-доручення в банк, який його обслуговує, для переказу коштів; 4 - банк покупця (платника коштів) списує з рахунка покупця кошти; 5 - банк покупця сповіщає випискою покупця - власника рахунка про списання коштів з його розрахункового рахунка; 6 - банк покупця направляє в банк постачальника платіжну вимогу-доручення; 7 - банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника (отримувача коштів); 8 - банк постачальника сповіщає постачальника (власника рахунка) про надходження коштів на рахунок (випискою з розрахункового рахунка).
Розглянута форма розрахунків об'єднує розрахунки платіжними дорученнями і платіжними вимогами-дорученнями.
26. Бухгалтерський облік простроченої та безнадійної заборгованості за наданими кредитами

1.1. Банк відображає в бухгалтерському обліку суму заборгованості за кредитом, що не сплачена позичальником (боржником) у визначений договором строк, наступного робочого дня такою проводкою:

Дебет

Рахунки для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами;

Кредит

Рахунки для обліку наданих кредитів.

1.2. Банк відображає в бухгалтерському обліку погашення простроченої заборгованості за кредитною операцією такою проводкою:

Дебет

Рахунки для обліку грошових коштів і банківських металів, рахунки клієнтів;

Кредит

Рахунки для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами.

1.3. Банк списує за рахунок спеціальних резервів заборгованість за кредитними операціями, яка визнана безнадійною щодо отримання.

Бухгалтерський облік простроченої заборгованості

за отриманими кредитами

2.1. Банк-позичальник (боржник) відображає суму заборгованості за отриманим кредитом, що не сплачена у визначений договором строк, наступного робочого дня такою бухгалтерською проводкою:

Дебет

Рахунки для обліку отриманих кредитів;

Кредит

Рахунки для обліку простроченої заборгованості за отриманими кредитами.

2.2. Банк відображає в бухгалтерському обліку погашення простроченої заборгованості за отриманими кредитами такою проводкою:

Дебет

Рахунки для обліку простроченої заборгованості за отриманими кредитами;

Кредит

Рахунки для обліку грошових коштів і банківських металів.