Загальна тривалість робочого часу працівників не повинна перевищувати 40 годин на тиждень.
Скорочену тривалість робочого часу встановлено:
- для працівників у віці від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для осіб у віці від 15 до 16 років (учнів у віці від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) - 24 години на тиждень;
- для робітників та службовців зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці - не більше ніж 36 годин на тиждень.
Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів тощо).
Облік використання робочого часу здійснюється в табелі, який відкривається щомісячно на робітників цехів, дільниць, відділів тощо. З цією метою кожному працівнику присвоюється табельний номер, який зазначається в усіх документах з обліку праці та її оплати. У випадку звільнення (або переведення) працівника його попередній табельний номер не може бути привласнений іншому робітнику та повинен залишатися вільним протягом трьох років. Для працівників з погодинною оплатою праці дані табеля є основою для нарахування їм заробітної плати. Підприємствами застосовуються типові форми табелів використання робочого часу, затверджені наказом Міністерства статистики
України (колишня назва — Держкомстату).
Крім зазначених табелів, при понаднормовій роботі відпрацьований час враховується у Списку осіб, які працювали в надурочний час (ф. П-15). Облік часу простоїв здійснюється на підставі Листка обліку простоїв (ф. П-16).
Форми, що застосовуються для обліку виробітку працівників-відрядників, залежать
від технологічного процесу виробництва, системи організації та оплати праці. До таких форм належать: рапорт про виробіток, маршрутні листи, відомості обліку виробітку, наряди та інші документи, прийняті на підприємстві. Найбільш поширеною формою обліку виробітку є наряд-завдання, який оформлюється на кожний вид робіт
| Акордна система оплати праці
| |
| Відрядно-прогресивна система оплати праці
| |
| Відрядно-преміальна система оплати праці
| |
| Відрядна система оплати праці
| |
| Погодинно-преміальна система оплати праці.
| |
| Заробіток визначається, виходячи із загального обсягу виконуваних робіт, єдиних норм часу і відповідних погодинних ставок, а також умов терміновості завершення робіт.
| |
| Залежно від обсягу виконаних робіт або кількості отриманої продукції понад установлену норму можуть застосовуватися прогресивно зростаючі розцінки
| |
| Крім оплати праці за звичайними розцінками здійснюється преміювання працівників за перевиконання завдання, поліпшення якості продукції, збільшення обсягу виконаних робіт.
| |
| Оплата праці здійснюється за звичайними розцінками за кількість виготовленої продукції або виконаних робіт у межах установленого завдання
| |
| Передбачає отримання працівником, крім тарифного заробітку, премії за досягнення кращих результатів
| |
Рис. 11.2. Форми і системи оплати праці
