Причини

Г. Перехід до нової економічної політики.

2. "Зайнята боротьбою за владу партія більшовиків посла­била тимчасову увагу до культурно-освітніх процесів" (О. Субтельний).

Особливості українського відродження:

• українське Відродження охопило різні сфери життя — освіту, науку, літературу, мистецтво;

• характерне розмаїття літературних напрямів, течій;

• виникнення й розпад багатьох письменницьких груп;

• це була доба відносної лібералізації літературного та мистецького процесу.

Освіта

1. Утворювалася розгалужена система освітніх закладів.

2. Вводилося безкоштовне навчання дітей у загальних се­мирічних школах та професійно-технічних закладах.

3. У 1922 p. прийнято Кодекс законів про народну освіту б У РСР, який закріпив курс на підпорядкування школи іде­ологічним настановам більшовицької партії.

4. Створювалися навчально-виховні заклади для сиріт і без­притульних.

У 1922 р. в Україні налічувалося 1,5 млн безпритульних дітей, сиріт і напівсиріт. Значний внесок у теоретичне розроблення і практичну організацію виховних закладів зробив педагог і письменник А. С. Макаренко.

5. Зросла кількість шкіл з українською мовою викладання.

6. Розширювалася мережа вишів, які готували спеціалістів для всіх галузей народного господарства

Одночасно відбувалася реорганізація вищої школи від­повідно до "класових" вимог. В 1921 р. створено робітфаки, куди приймали лише за рекомендаціями партійних і проф­спілкових організацій, а також комнезамів.

Під' час вступу до вищих навчальних закладів враховува­лося соціальне походження.

Ліквідовано університети, а замість них створювались малоефективні інститути народної освіти.

Недоліки:

• не було фінансування;

• мізерна заробітня платня вчителів;

• нестача освітянських кадрів;

• класовий підхід до працівників інтелектуальної сфери.

Кампанія з ліквідації неписьменності

У 20-ті роки вагомих результатів досягнуто у ліквідації не­письменності.

1921 р. Ухвалено декрет про ліквідацію неписьменності. Зобов'язано все неписьменне населення віком від 8 до 50 років навчатися грамоти. Робітники звільнялися на дві години від праці зі збереженням заробітної плати, якшо вони вчилися, а селяни отримували 25% знижки

під час обов'язкового страхування майна. Навчання в

гуртках лікнепу було безкоштовним. 1921 р. Утворено Всеукраїнську надзвичайну комісію для

боротьби з неписьменністю. 1823 р. Створено товариства "Геть неписьменність!".

Рівень письменності зріс за десятиліття з 24% до 57%.

Наука

1. У роки непу наука в Україні зробила важливий крок впе­
ред. Центром наукової роботи була в цей час Українська
академія наук, де працювали такі видатні вчені, як М. Гру-
шевський, С Єфремов, А. Кримський, В. Вернадський,
М. Василенко та інші.

Багато з них повернулося із закордону на запрошення уря­ду України і внесли вагомий внесок в українську науку.

2. У 1921 — 1922 pp. ВУАН очолював М. Василенко (колиш­
ній міністр освіти і культури в уряді гетьмана П. Скоро­
падського).

У 1922—1928 pp. ВУАН очолював В. Лепський (знаний український ботанік).

3. У системі ВУАН працювало 40 наукоаво-дослідних уста­
нов, у яких працювало до 4 тис, учених, що входили до
трьох відділень:

• історико-філологічного;

• фізико-математичного;

• соціально-економічного.

4. На початку 1924 р. в академії налічувалося 37 академіків
та близько 400 наукових співробітників.

.5. У 1921 р. засновано:

• Інститут української наукової мови, зусиллями спів­робітників якого до 1932 р. видано 49 термінологічних словників;

• Археологічний інститут;

• Фізико-технічний інститут (1928 p.).

6. У суспільних науках все сильніше відчувався ідеологічний вплив більшовизму, провідником якого став заснований у 1929 р. в Харкові Інститут марксизму.

7. Видатні вчені 20-х років: