Запиленість та загазованість приміщень

Пил – це дрібні частинки речовини, що здатні тривалий час знаходитись в повітрі. Частинки пилу можуть бути органічного виникнення (рослинного, тваринного), неорганічного (мінеральна, металева) походженя та змішаного.

Пил може проникати крізь органи дихання, очі, шкіру і викликати інфекційні захворювання.

Дисперсністю називається ступінь дроблення частинок пилу. Чим менші розміри частинок, тим більша величина дисперсности.

Для охорони здоров’я працюючих необхідно додержуватись вимогам санітарних норм ГДК пилу з ГОСТу 12.1.005-76.

Значна кількість технологічних процесів трапляється з відділенням токсичних газів. Токсичні гази попадають крізь органи дихання в кров людини и викликають отруєння, крім того вони діють роздразнюючи на очі.

Концентрації діючих газів вимірюють за допомогою газоаналізаторів типа УГ–1, УГ-2 та АМ-4, робота яких складається на підставі швидко трапляючихся реакціях взаємодії дослідного газу з індикаторним порошком. Проби повітря беруться на висоті 1,5 м від підлоги.

80% інформації людина отримує за допомогою органів зору (12-15% за допомогою органів слуху)

Утримання та експлуатація освітлювальних установок сільськогоспо-дарських підприємств повинно проводитись у відповідності з вимогами СНиП ІІ-4-79 «Природне та штучне освітлення. Норми проектування». Згідно до цих норм існує природне, штучне та комбіноване освітлення.

Допустимий рівень виробничого шуму складає 80 дБ.

Вплив шуму різної інтенсивності ілюструється наступними даними:

130 дБ – викликає біль у вухах;

140 дБ – порушення слухового апарату;

160 дБ – смерть тварин протягом декількох хвилин;

180 дБ – викликає втому металів;

190 дБ – руйнування конструкцій.

Важливим способом боротьби із шумами на виробництві є звукоізоляція (це властивість елементу конструкції будівлі, машини протидіяти передачі падаючої на неї звукової енергії). Здатність матеріалів поглинати звукову енергію характеризується коефіцієнтом звукопоглинання. Загальна класифікація засобів і методів захисту від шуму приведена в ГОСТі 12.1.029-80. Відповідно до цього стандарту захист працюючих від шуму може здійснюватися як колективними засобами і методами, так і індивідуальними (навушники, вкладиші, шлеми, каски).Колективні методи – це зниження шуму в джерелах його виникнення та на шляхах його поширення.

Вібрація – це механічні коливання в області дозвукових і частково звукових частот, котрі передаються людині крізь деталі, грунт, підлогу, стіни.

Вібрація поділяється на загальну і локальну.

Загальна вібрація – це коливні рухи, котрі передаються на весь організм.

Локальна вібрація – коливні рухи, котрі передаються на окремі органи людини.

Існують наступні види вібрації:

- транспортна вірація виникає при рухах транспортних засобів;

- транспортно-технологічна, котра впливає на операторів машин з обмеженим переміщенням у виробничих приміщеннях

- технологічна вібрація впливає на операторів стаціонарних машин.

По направленості дії вібрація буває вертикальна (удовж вісі Z), та горизонтальна (удовж вісів Х,У).

Вібрацію можна охарактеризувати частотою f, амплітудою зміщення А, швидкістю коливання V, та прискоренням коливання W.

Вимірюються за допомогою приладу ВШВ-003 та нормуються логарифмічні рівні віброшвидкості та віброприскорення.

Частота коливань тіла людини складає поряд 5 Гц:

-брюшна порожнина 4-6 Гц;

- голова –30 Гц;

-передня стінка грудної клеткі – 7-11 Гц;

-серце –5 Гц.

Коли трапляється резонанс, то відбувається захворювання відповідного органу.

Засоби віброзахисту поділяють на:

- огороджуючи, які перешкоджають проникненню людини в зону дії вібрації;

- віброізоляція, яка знижує рівні вібрації, що передаються від джерела на тіло працюючого завдяки введення проміжкового пружного зв’язку.

- вібропоглинання, це явище перетворення енергії механічних коливань в інші види енергії, наприклад в теплову;

- віброгасіння, це зниження рівня вібрації машин і механізмів застосуванням додаткових пристроїв (установка на фундаменти).

2. Основні питання безпеки праці. Фактори, що впливають на умови праці

В процесі праці людина перебуває в контакті з предметом праці, знаряддями праці та іншими людьми. Крім цього, на людину діють різні фактори виробничого середовища, зокрема температура, вологість та швидкість руху повітря, параметри котрих не відповідають нормативним значенням, надмірний шум, вібрація, шкідливі виділення, електромагнітне та радіоактивне випромінювання тощо. Все це характеризує умови, в яких працює людина.

Таким чином, поняття умов праці складається з комплексу факторів, які впливають на діяльність людини. Усунути негативний вплив, тобто забезпечити нешкідливі та сприятливі умови праці, можна, виключаючи на робочих місцях шкідливі виробничі фактори, послаблюючи їх дію до допустимих норм чи меж, або забезпечуючи оптимальні умови праці. Вирішувати ці задачі повинна виробнича санітарія.

Виробнича санітарія - це система організаційних заходів і технічних засобів, які запобігають чи зменшують дію шкідливих виробничих факторів на працюючих.

Умови праці - це умови, що формуються в процесі праці людини, яка є головною продуктивною силою суспільства.

Процес праці здійснюється лише при єднанні уречевлених продуктивних сил з робочою силою людини. Зміни у зречевлених елементах продуктивних сил (в засобах та знаряддях праці, в предметах праці та технології обробки) спричиняють зміни в умовах праці. У процесі праці формуються специфічні для кожного виду виробництва умови праці. Це залежить від особливостей вироблюваної продукції, сукупності застосованого обладнання, інструментів, пристосовувань, сировини та матеріалів, методики технології та організації виробництва. Ці чинники перебувають у тісному взаємозв'язку, впливають на процес формування умов праці. Отже, вирішення складного завдання формування сприятливих умов праці залежить, перш за все, від створення безперечної техніки, технології та належної організації виробництва.

Умови праці визначаються двома основними показниками:

Характером виробничого процесу, пов'язаного з робочою позою, нервово-психічним станом, напругою м'язів робітника та ін., а також виробничими обставинами під час роботи, які впливають на його здоров'я, нервово-м'язову та психічну діяльність.

Складовими виробничих обставин є:

- організаційні форми виробничих процесів;

- прийнятий регламент;

- темп і ритм роботи;

- режим праці і відпочинку;

- санітарно-гігієнічні умови у виробничому приміщенні та на робочому місці;

- умови, які забезпечують безперебійну високопродуктивну працю (організацію робочих місць, виробничий інструктаж та ін.);

- форми керування виробничим процесом;

- соціальний мікроклімат у виробничому колективі.

Несприятливі умови праці примушують організм людини витрачатиенергію на переборювання впливу шкідливих факторів. Внаслідок цього зростає втома організму, що підвищує ймовірність нещасного випадку, оскільки зморений організм не може з необхідною ефективністю реагувати на зміни, що відбуваються навкруги, навіть якщо ці зміни безпечні для нього. Дія несприятливих умов праці може бути також причиною захворювань робітників - професійних чи виробниче зумовлених.

Безпека - це стан умов праці, при якому з визначеною ймовірністю виключена небезпека, тобто можливість пошкодження здоров'я людини.

Безпека - головна мета охорони праці.

Отже, охорона праці - це засіб досягнення безпеки людини на виробництві шляхом усунення небезпечних і шкідливих факторів.

Повніший аналіз умов та безпеки праці можна здійснити, враховуючи такі фактори (ГОСТ 12.0.003-74):

- рухомі машини та механізми;

- незахищені рухомі елементи виробничого обладнання;

- вироби, заготовки, матеріали, що переміщуються;

- підвищення запиленості та загазованість повітря робочої зони;

- підвищення або зниження температури поверхні обладнання, матеріалів, повітря робочої зони;

підвищений рівень шуму на робочому місці, інфразвукових та ультразвукових коливань, вібрації;

- підвищений або понижений барометричний тиск у робочій зоні та його різка зміна;

- підвищену або понижену відносну вологість, рухомість та іонізація повітря;

- небезпечний рівень напруги в електричному ланцюгу, замикання якого може пройти через тіло людини;

- підвищений рівень статичної електрифікації та електромагнітних коливань;

- підвищена напруженість електричного чи магнітного поля;

- відсутність або нестача природного світла;

- понижена контрастність;

- прямий або відбитий блиск;

- підвищена пульсація світлового потоку;

- підвищений рівень ультрафіолетової та інфрачервоної радіації;

- нервово-психічні навантаження.

Перелічені фактори відносяться до небезпечних та шкідливих. Вони проявляються раптово або поступово. Раптове виникнення небезпеки супроводжується травматичними наслідками - виробничими травмами.

Поступовий вплив небезпечних факторів спричиняє професійні захворювання або хронічне отруєння. Але, як раптова, так і поступова дія виробничої небезпеки завжди призводить до патологічних процесів в організмі. Отже, поняття «шкідливість» входить в поняття «небезпека».

Небезпека - це такий стан умов праці, коли людина з певним ступенем ймовірності підлягає дії небезпечних або шкідливих факторів.

Діяльність людини, супроводжувана потенційною небезпекою, може призводити до травм, захворювань, погіршення самопочуття та інших наслідків. Потенційність небезпеки полягає в прихованому, неявному характері прояву за певних, нерідко важко передбачуваних умов. Сутність небезпеки полягає в тому, що можливий такий вплив на людину, котрий призводить до травм, захворювань, погіршення самопочуття та інших небажаних наслідків.