Додатки. В додатках оперативного плану пожежогасіння необхідно висвітлити рекомендації КГП, в яких зазначити:

В додатках оперативного плану пожежогасіння необхідно висвітлити рекомендації КГП, в яких зазначити:

характерні особливості об’єкта, що впливають на розвиток і гасіння пожежі, можливі шляхи поширення пожежі;

організація оперативних дільниць;

порядок пуску стаціонарних систем пожежогасіння; способи видалення диму, відключення електромереж, вентиляційних систем;

наявність, кількість і місця знаходження небезпечних хімічних, радіоактивних та вибухових речовин, засоби і способи їх гасіння і заходи із захисту особового складу;

заходи із часткової або повної зупинки процесу виробництва, відключення окремих технологічних установок, запобігання вибухів, завалень, порядок застосування спеціальної протипожежної техніки, джерел водопостачання, схеми і способи подачі вогнегасних речовин, створення запасів балонів із стисненим повітрям, вогнегасних речовин;

порядок організації взаємодії із аварійними службами та адміністрацією об’єкта тощо.

Крім рекомендацій КГП, необхідно розробити рекомендації начальнику штабу, начальнику тилу, начальнику оперативної дільниці, відповідальному за забезпечення безпеки особового складу та представнику адміністрації.

3. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота виконується на стандартному папері (формат А4), сторінки записки нумеруються, поля на сторінці залишаються не менше: зліва – 30 мм, зверху і знизу – 20 мм, справа – 10 мм. Текст пишеться від руки або друкується з обов'язковим дотриманням абзаців.

Скорочення слів у тексті та у рисункових підписах, крім прийнятих в літературі (документах), не допускається.

Текст курсової роботи викладається коротко, чітко, без суб'єктивного тлумачення. Терміни, визначення, символи, що входять у формули, та умовні графічні позначен­ня повинні відповідати встановленим стандартам, нормативним актам, статуту дій [3].

Записка поділяється на розділи із заголовками основних питань та підзаголовками (підпунктами). Розділи нумеруються римськими цифрами (І, ІІ, ІІІ і т.д.), а заголовки і підзаго­ловки – арабськими цифрами (1.1: 1.2: 1.3; 2.1; 2.2; 2.3: 1.1.1: 1.1.2: 1.1.3; 2,1.1: 2.1.2; 2.1.3 і т.д.). Перша цифра означає номер розділу, друга – заголовка основного питання, третя – підзаголовка (підпункта). Заголовки розділів, основних питань, підпитань, формули та висновки рекомендується виділяти кольоровими чорнилами, а при друкарському тексті – заглавним шрифтом, кожний розділ курсової роботи слід починати з нової сторінки.

Для ілюстрації текстового та розрахункового матеріалу рекомендується виконувати схеми, фотографії, графіки, рисунки, котрі розміщуються по ходу викладення тексту, нумеруються, супроводжуються підписами (рис.1.1., рис.1.2., рис.2.1., рис.2.2., і т.д.). Перша цифра означає номер розділу курсової роботи, а друга – порядковий номер рисунка. По ходу викладення матеріалу в тексті робиться відповідне посилання на номер рисунка. Наприк­лад: «Графік зміни площі пожежі наведений на рис.2.1». Графіки та схеми можна виконувати кольоровими олівцями.

Цифровий матеріал рекомендується оформляти у вигляді таблиць. Над правим верхнім кутом робиться надпис: «Таблиця», вказується її порядковий номер (наприклад, 1.1; 1.2 і т. д.) та заголовок. Перша цифра означає розділ курсо­вої роботи, друга – номер таблиці. По ходу тексту поясню­вальної записки робиться посилання, наприклад: «Параметри роз­витку пожежі наведені у таблиці 2.1».

Порядок викладення розрахунків залежить від величин, що визначаються. У всіх випадках розрахунок повинен мати дані для нього, сам розрахунок, та висновки.

Формули, що наводяться, статутні, нормативні і тактико-технічні дані повинні мати розшифровку символів, що входять до них, а також посилання на літературне джерело.

Якщо у пояснювальній записці більше однієї формули, то ведеться їх нумерація. Номера (1.1; 1.2; 2.1 і т.д.) став­ляться у дужках з правої сторони. Перша цифра означає розділ курсової роботи, а друга – порядковий номер формули. В тексті розрахунково-пояснювальної записки посилання дається тільки на номер формули. Наприклад: «Шлях розвитку пожежі визначається за формулою 2.1».

Креслення графічної частини повинні бути наочними, не перевантаженими другорядними деталями, відповідати вимогам будівельного креслення та умовним позначенням, що встановлені Статутом дій.

Умовні позначення пожежних автомобілів, стволів, гене­раторів, димососів, драбин, розгалужень, приладів освітлен­ня, засобів зв'язку та меж оперативних дільниць показують там, де визначені для них місця, а рукавні лінії – на шляхах прокладки, по яких ствольники виходять на оперативні позиції. Місця розташування технічних приладів та позиції ствольників нумеруються цифрами або позначаються буквами. Цифри 1, 2, 3, 4 і т.д. означають позиції на поверхах, а букви "П", "Ц" – відповідно у підвалі, цеху.

4. ПРИКЛАД ВИКОНАННЯ ОПЕРАТИВНОГО ПЛАНУ ПОЖЕЖОГАСІННЯ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник ГУ (ТУ) МНС України

в ______________ області

_______________________________

(звання)

___________________________

(ініціали, прізвище)

«___» __________2012р.

ОПЕРАТИВНИЙ ПЛАН ПОЖЕЖОГАСІННЯ

адміністративного корпусу ВАТ «Вольськсталь»

Номер (ранг) виклику: 1-БІС

Адреса: м. Вольськ, вул. Південне шосе,72

Маршрут слідування до об’єкта: вул. Південне шосе

Телефон: диспетчер комбінату -23-18-11

охорона – 23-11-17

На пожежу виїжджають:

ДПЧ-21	2 АЦ – 5 хв.
СДПЧ-6	1 АЦ – 10 хв.
СДПЧ-2	1 АЦ – 10 хв.
АРЗСП	1 АД – 30 – 12 хв.
	1 САРМ – 12 хв.
	1 АЗО – 12 хв.
	1 АГДЗ – 12 хв.

Склав: Начальник караулу ДПЧ-21

капітан служби ЦЗ ___________ І.П. Петренко

«____» _________2012р.

ЗМІСТ

Оперативного плану пожежогасіння

адміністративного корпусу ВАТ «Вольськсталь»