Дериваційні відношення між словосполученням і реченням. Проблема дериваційного зв'язку основних синтаксичних одиниць-конструкцій

Дериваційні відношення одиниць синтаксичного рівня досліджувалися в основному в межах одиниць одного рангу: або речення, або словосполучення, або синтаксеми (словоформи). Дериваційні перетворення синтаксичної одиниці вищого рангу в синтаксичну одиницю нижчого, зокрема речення в словосполучення чи словосполучення в синтаксему (словоформу), досі не були об'єктом спеціального вивчення. Однак сама можливість трансформації речення у словосполучення, взаємодія цих двох синтаксичних одиниць теоретично обгрунтована.

У дослідженнях дериваційних відношень одиниць синтаксичного рівня науковий інтерес становлять насамперед причини, що зумовлюють перетворення одних синтаксичних одиниць в інші, характер дериваційної бази, механізм дериваційного акту і статус похідної синтаксичної одиниці. Речення, що є основною одиницею синтаксичного рівня, дериваційне пов'язується із словосполученням. Як синтаксичні одиниці-конструкції вони постійно перебувають у взаємодії. Основною причиною дериваційного перетворення речення в словосполучення є структурна редукція членів речення, що охоплює два різновиди: структурну редукцію ліворуч (згортання підмета) і структурну редукцію праворуч (згортання присудка). Кожен тип структурної редукції зумовлює перерозподіл компонентів речення між позиціями, відповідне функціональне перетворення членів речення у компоненти словосполучення, а отже, ставить у дериваційний зв'язок речення з певним типом похідного словосполучення.