Бухгалтерський облік, його суть і значення. Види обліку. Облікові вимірники

Основою бухгалтерського обліку в Україні є Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність на Україні" від 16 липня 1999 р., який визначає правові основи регулювання, організації, ве­дення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Цей Закон набрав чинності з 1 січня 2000 р., водночас з цим почалася реа­лізація Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності, затвердженої постановою № 1706 Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. Поширюється цей Закон на всіх без винятку юридичних осіб (підприємства, організації, банки, бюджеті установи).

Господарський облік – це облік господарської діяльності підпри­ємства, суспільства, виробництва, реалізації та розподілу матері­альних благ, необхідних для задоволення матеріальних потреб. Складовими господарського обліку є оперативний, статистичний і бухгалтерський облік.

Оперативний облік - це спосіб спостереження і контролю за окре­мими операціями та процесами з метою управління ними.

Статистичний облік – це планомірне збирання й вивчення інформації про масові кількісні та якісні явища й закономірності за­гального розвитку за конкретних умов, місця й часу.

Бухгалтерський облік – це спосіб суцільного документального спостереження й контролю за господарською та фінансовою діяльністю підприємств і організацій й відповідного відображення отрима­ної інформації.

Суть бухгалтерського обліку визначають такі його властивості:

• систематичне і послідовне відображення всіх господарських операцій у міру їх здійснення;

• документальне обґрунтування господарських операцій:

• застосування різних способів обробки облікової інформації - рахунків, подвійних записів, балансу та ін.

В обліку застосовують різні вимірники для відображення господарських засобів і процесів, що здійснюються на підприємстві, а також їх кількісних та якісних характеристик.

Облікові вимірники застосовують для оцінювання ефективності господарських операцій за кількісними та вартісними критеріями н бізнес-плані та державній фінансовій і статистичній звітності. Облікові вимірники поділяють на натуральні, трудові та грошові.

Натуральнівимірники застосовують для отримання інформації про господарські засоби та процеси в їх натуральному вираженні (через масу, об'єм, площу), їх застосовують для обліку тільки однорід­них об'єктів.

Трудові вимірники використовують для визначення кількості затраченої праці в одиницях робочого часу (хвилинах, годинах, днях, місяцях, роках). За допомогою трудових вимірників можна узагаль­нювати й порівнювати різнорідні величини. І

Грошові вимірники застосовують для узагальненого відображен­ня наявності та руху засобів підприємства, джерел їх формування. І господарських процесів і результатів діяльності в єдиному грошово­му вираженні (з метою планування та обліку процесів виробництва і обігу, визначення фінансових результатів підприємства).