Схарактеризуйте види писемного ділового мовлення та методику навчання цих видів учнів початкової школи

На уроках української мови молодші школярі знайомляться зі зразками та особливостями виконання робіт ділового мовлення. Вони вчаться складати тексти-інструкції щодо виготовлення окремих предметів (закладок для книжок, аплікацій тощо), листи ровесникові, рідним, знайомим, письмові привітання, запрошення на свято і замітки до стінгазети.

Роботу над кожним видом такого своєрідного твору розпочинаємо з повідомлення теми уроку і пояснення призначення даного виду ділового мовлення. У результаті короткої вступної бесіди вчителю необхідно переконати учнів у життєвій потребі засвоєння знань і умінь виконання творчих робіт ділового характеру.

Після бесіди вчитель зачитує дітям підготовлений зразок, пояснює про що говориться в ньому і як про це написано, може показати зразок, написаний на великому аркуші паперу чи на дошці, акцентуючи увагу на розміщення заголовка, змісту та естетичному оформленню роботи так, при складанні оголошення треба виділити більшим шрифтом заголовок, вказати дату, час, місце, де відбувається подія (зустріч з ветераном, ранок, концерт тощо).

Особливістю листа є те, що звертання до адресата може бути різним (шановні друзі, люба бабусю, дорогий друже та ін.). Учням потрібно пояснити, що лист має своєрідну структуру. Структуру листа вчитель може відобразити на дошці у вигляді плану.

1. Привітання, звертання до того, кому пишемо.

2. Розповідь про себе.

3. Питання і просьба до того, кому адресований лист.

4. Побажання, слова прощання.

5. Підпис, дата написання листа.

З метою ефективності навчання молодших школярів писати ділові папери учителю необхідно добирати матеріал, пов’язаний із життям, досвідом і діяльністю дітей.

Робота ділового мовлення виконується колективно: учні разом з учителем обговорюють її зміст, структуру, мовні засоби, а потім записують на дошці і в зошитах. Після колективного складання твору ділового мовлення школярам дається завдання в класі чи вдома самостійно написати такий же за формою, але інший за змістом твір.