Методи навчання

У методиці використовуються методи як дидактичних класифікацій (словесні, наочні, практичні), так і методичних. Наприклад, у навчанні грамоти — зву­ковий аналітико-синтетичний метод, на уроках читання — метод читання, пере­читування і бесіди за змістом тексту. Методи навчання — це дидактична категорія. Методика української мови використовує їх з урахуванням особливостей цієї на­вчальної дисципліни, а також розробляє та апробує свої власні методи, обумовлені специфікою дисципліни.

Методи навчання передбачають:

визначення мети навчання як передумови взаємодії вчителя та учня;

визначення способу подання навчального матеріалу;

визначення способу взаємодії вчителя та учнів;

визначення характеру оцінювання засвоєння.

Метод навчання — спосіб упорядкованої взаємної діяльності вчителя й учнів, спрямований на розв'язання навчально-виховних завдань.

Методи навчання становлять систему способів діяльності суб'єктів навчаль­ного процесу, сукупність прийомів, спрямованих на досягнення певної мети засвоєння мовного матеріалу. Класифікація методів навчання мови можлива за такими ознаками:

· за характером керівництва розумовою діяльністю учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький;

· за джерелом знань: наочні, словесні, практичні;

· за напрямом діяльності: практичні, практико-теоретичні, теоретичні.

Першу групу становлять методи, спрямовані на поступове зростання пізна­вальної активності і самостійності учнів. Дидактики М. Скаткін та І. Лернер роз­робили таку типологію методів навчання:

Догматичні: матеріал заучується, запам'ятовується.

Репродуктивні: матеріал завчається і відтворюється в повному обсязі без уне­сення змін.

Пояснювально-ілюстративні: матеріал пояснюється та ілюструється прикла­дами.

Продуктивні: матеріал після засвоєння має бути застосований у практичних діях.

Евристичні (частково-пошукові): окремі елементи нових знань учень знаходить після цілеспрямованих спостережень завдяки розв'язанню пізнавальних завдань, проведенню експерименту.

Проблемні: уміння усвідомити проблему, знайти шляхи її вирішення.

Методи дослідження: пошук раціональних шляхів розв'язання оставлених завдань та вирішення проблем. Вагоме місце в засвоєнні мовного матеріалу належить другій групі методів.

Використання наочних методів відповідає дидактичному принципу наочності, ураховує наочно-дійовий та наочно-образний характер мислення молодших шко­лярів (спостереження, розглядання предметів і малюнків, перегляд діафільмів, ігри з наочністю тощо).

Значення групи словесних методів полягає в тому, що вони дають можливість формувати мовленнєві вміння і навички.

Розповідь сприяє формуванню яскравих і точних уявлень про події чи явища зав­дяки інтонаційній та художній виразності мовлення вчителя, застосуванню активізаційних прийомів унаочнення змісту висловлювання.

Бесіда сприяє активізації пізнавальної діяльності, є засобом розвитку як діалогіч­ного, так і монологічного мовлення. За Є. Фльориною, бесіди, залежно від дидактичної мети, поділяють на вступні, супроводжувальні та підсумкові. Вступні спрямовані на актуалізацію набутих знань, ознайомлення молод­ших школярів з новими явищами тощо. Супроводжувальні використовують під час спостережень, розглядання предметів, ілюстрацій, аналізу художніх творів. Підсумкові проводяться з метою систематизації знань, їх поглиблення та усвідомлення.

Метою практичних методів є формування в молодших школярів уміння вико­ристовувати набуті мовні знання, удосконалювати вміння і навички під час виконання відповідних вправ. Вправи — це багаторазове повторення розу­мових і практичних дій. За своїм характером вони можуть бути імітаційні, за зразком, конструктивні, творчі. До третьої групи належать методи, які відповідають етапам навчального

процесу:

· методи, що застосовуються на етапі мотивації та стимулювання;

· методи, які сприяють засвоєнню нового матеріалу;

· методи для закріплення вивченого;

· методи контролю та оцінювання.

Окремий аспект на сучасному етапі розвитку методики становлять інтерак­тивні методи навчання. Теорія методів навчання впорядковує діяльність учителя та учня, створює основу для створення технології навчання.

Головна стратегічна лінія розвитку освітньої системи нині полягає в її адап­тації до змінних соціально-економічних умов суспільства. Це націлює педагогів зміщувати акцент у методах навчання на пошук, «продукування» нових індивіду­альних способів навчальної діяльності. Інтерактивні методи навчання спрацьову­ють через осмислення кожним учнем своєї діяльності, що звернена до здатності дитини перебудовувати свої дії, досвід, мотиви і потреби. Інтерактивне навчання допомагає сформувати в особистості вміння, навички самостійно вивчати певні явища, процеси, користуючись при цьому інформацією.

Технології інтерактивного навчання описано в методичному посібнику О. Пометун та Л. Пироженко «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання». (К.: А.С.К., 2004).

Розглянемо найпродуктивніші інтерактивні технології:

1. Метод проектів — система навчання, за якою учні набувають знання, умін­ня і навички у процесі планування й виконання практичних завдань — проектів, що постійно ускладнюються. Під час роботи за методом проектів на чільне місце ставиться самодіяльність учнів та їхня активність, ініціативність, захопленість.

Проекти мають індивідуальний, груповий чи колективний характер.

2.Метод ПРЕС навчає учнів виробляти й формулювати аргументи, вислов­лювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.

3.Мозковий штурм («мозкова атака») — вільне накопичення значної кількості ідей з певної теми спочатку без критичного осмислення.

4.Метод гронування (асоціативний кущ) — стратегія навчання, яка спонукає учнів думати вільно та відкрито з певної теми. Вона націлена передусім на стимулювання мислення школярів про зв'язки між окремими поняттями. Гронування може бути використане як на стадії актуалізації, так і на стадії рефлексії.
Цей метод також можна застосовувати для підбиття підсумків вивченої теми чи розділу з української мови.

5.Мікрофон надає можливість кожному учневі сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку.

6.Акваріум є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для роз­ витку навичок спілкування в такій групі, для вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи.

Кожен метод має свою структуру і передбачає використання різних при­йомів.

На уроках української мови використовуються такі методичні прийоми:

· аналіз (поділ слів на звуки, морфеми тощо);

· синтез (утворення складів з окремих звуків, речень зі слів тощо);

· порівняння (різна вимова голосних і приголосних);

· мовний розбір: частковий і повний (фонетичний, морфологічний та ін.);

· списування (як орфографічна вправа) тощо.

У початкових класах широко застосовуються ігрові прийоми, які відповіда­ють принципу «граючись — навчаємо».