ТЕМА № 16

Інфекційні хвороби з переважним ураженням нирок: лептоспіроз, ГГНС. Геморагічна гарячка Конго-Крим.

Актуальність.

Лептоспіроз належить до найбільш розповсюджених зоонозних інфекцій. Він зустрічається на всіх континентах, а в Україні спостерігається тенденція до зростання захворюваності на цю недугу. Саме через те, що основним джерелом інфекції є гризуни (рідко – домашні тварини), формуються стійкі природні та міські вогнища, які важко контролювати через тривале виділення лептоспір зовні здоровими тваринами. Висока сприйнятливість людини та легкість інфікування обумовлюють можливість зараження під час перебування в природних вогнищах лептоспірозу. Така можливість не виключається також за наявності інфікованих гризунів у житлових приміщеннях, складах, фермах, під час догляду за хворими домашніми тваринами. Боротьба з лептоспірозом складна через поліорганність уражень, що проявляються поліморфізмом клінічних ознак.

У відповідності із епідеміологічною класифікацією геморагічні гарячки (ГГ) поділяються на: комарині – денге, жовту ГГ, Чикунгунья, долини Ріфт; кліщові-омську, Конго-Крим; ГГ з множинними механізмами передачі -Ласса, Ебола, Марбург, аргентинську, ГГНС, болівійську, венесуельську ГГ; внутрішньолікарняні (переважно кров’яні) – Ебола, Марбург, Ласса, Конго-Крим, аргентинську, болівійську.

Геморагічні гарячки набули за останні роки важливого значення в інфекційній патології людини, внаслідок суттєвого поширення у світі, високої контагіозності деяких із них, тяжкого перебігу, значного рівня летальності, складностей клінічної діагностики.

Жовта гарячка, ГГ Марбург, Ебола, Ласса згідно з Міжнародними медико-санітарними правилами останньої редакції (ММСП,2005р.) входять до переліку конвенційних (карантинних) хвороб.

Міграція населення, пов`язана з трудовою діяльністю, освоєння нових територій змушує людину мимоволі втручатися в екосистеми, що складалися тисячоліттями і, як наслідок, - контактувати з носіями інфекції, що є небезпечним, зважаючи на легкість проникнення збудників в організм. Існуючий сьогодні ендемічний характер захворюваності може приймати вигляд епідемії. Варто пам`ятати і про терористичну небезпеку – можливість застосування збудника як біологічної зброї.

ГГ реєструються на всіх континентах, деякі з них (геморагічна гарячка з нирковим синдромом, Конго-Крим тощо) поширенні і в Україні. Контролювати вогнища інфекції надзвичайно важко, бо резервуаром останньої є гризуни, що розповсюджені скрізь. Тяжкість перебігу захворювання вимагає від лікаря не тільки чіткої діагностики, але й знання алгоритму лікувальних заходів.

Контрольні питання:

1. Основні фактори патогенності лептоспір.

2. Джерело інфекції при лептоспірозі.

3. Коли і чому при лептоспірозі з`являється жовтяниця?

4. Які клінічні синдроми розвиваються при тяжкому лептоспірозі?

5. Охарактеризувати симптоми ураження нирок при лептоспірозі.

6. У які строки може спостерігатись рецидив хвороби при лептоспірозі?

7. Охарактеризувати тромбогеморагічний синдром при лептоспірозі.

8. Назвати специфічні методи діагностики лептоспірозу.

9. Які антибактеріальні препарати застосовують для лікування лептоспірозу?

10. Назвати ускладнення лептоспірозу.

11. Джерело інфекції та механізм зараження при ГГНС.

12. Класифікація ГГНС.

13.Основні ланки патогенезу ГГНС.

14.Основні клінічні синдроми ГГНС.

15.Характер температурної кривої при ГГНС.

16.Ускладнення ГГНС.

17.Критерії діагнозу ГГНС.

18.Характеристика груп препаратів для лікування хворих на ГГНС.

19. Правила виписки реконвалесцентів ГГНС.

20.Особливості ураження нирок про ГГНС.

21.До якого класу мікроорганізмів відносяться збудники ГГ?

22.Ймовірні шляхи передачі ГГ, класифікація ГГ за механізмом передачі.

23.Перелік ГГ, що входять до групи конвенційних інфекційних хвороб.

24.Основні напрямки патогенезу при ГГ.

25.Клінічна класифікація жовтої гарячки.

26.Основні клінічні прояви жовтої гарячки.

27.Характер температурної кривої при жовтїй гарячці.

28.Патогенез тромбогеморагічного синдрому при ГГ.

29.Ускладнення геморагічних гарячок.

30.Характер змін у гемограмі при геморагічних гарячках.

31.Специфічна діагностика ГГ.

32.Критеї діагнозу Жовтої гарячки.

33.Епідеміологічні особливості Жовтої гарячки.

34.Клінічні прояви геморагічної гарячки Конго-Крим.

35.Джерело інфекції та механізм зараження ГГ Конго-Крим.

36.Класифікація ГГ Конго-Крим.

37.Основні клінічні прояви геморагічного синдрому при ГГ.

38.Імунітет при геморагічних гарячках.

39.Критерії діагнозу геморагічної гарячки Конго-Крим.

40.Профілактика Жовтої гарячки.

41.Принципи етіотропної терапії при ГГ.

42.Ознаки внутрішньої кровотечі при ГГ.

43.Найбільш характерні клінічні прояви при ГГ Ебола.

44.Характер висипань при ГГ Марбург.

45.Характерні зміни в гемограмі при ГГ Ебола.

46.Критерії діагнозу при ГГ Ласса.

47.Клінічні особливості ГГ Марбург.

48.Основні причини летальності при ГГ.

49.Принципи патогенетичної терапії при ГГ.

50.Правила госпіталізації, догляду та виписки зі стаціонару.

Завдання:

1. Скласти таблицю: найбільш характерні ускладнення ГГ.

2. Методи специфічної діагностики ГГ.

3. Динаміка бактеріологічних методів діагностики лептоспірозу.

4. Скласти таблицю: диференційна діагностика ГГ: Ласса, Марбург, Ебола.

5. Скласти таблицю: диференційна діагностика ГГ: Жовта, Конго-Крим.