Завдання на дипломне проектування

Завдання на дипломне проектування є основним вихідним документом для розробки технічної документації. Його формування здійснюють відповідно вимог стандарту ДСТУ Б А.2.4-7:2009 на аркушах формату А4, без рамки, основного напису і додаткових граф до нього.

Завдання на дипломне проектування розглядаються цикловими комісіями, підписуються керівником дипломного проектування, головою циклової комісії та заступником директора з навчальної роботи. Студент отримує завдання перед виходом на переддипломну практику.

При видачі завдання кожному студенту пояснюють його зміст та надають методичні вказівки про порядок та послідовність виконання проекту.

Зразок завдання наведено в додатку А.

1.2 Тематика дипломних проектів

Тематика дипломних проектів повинна бути актуальною і спрямованою на вирішення завдань відповідно до напряму майбутньої діяльності фахівця. Теми дипломних проектів підбирають викладачі спецдисциплін, розглядаються і затверджуються на засіданні циклової комісії. Після затвердження теми дипломного проекту, проходить їх закріплення за студентами (з визначенням керівника проекту),що оформлюється наказом директора технікуму.

Рекомендовані теми проектів:

а) житлові будівлі висотою 3-9 поверхів;

б) громадські будівлі: адміністративні будівлі, школи,дитячі садки, лабораторні корпуси, клуби тощо;

в) сакральні споруди;

г) однородинні житлові будинки;

д) промислові будівлі: одноповерхові будівлі різного призначення, зблоковані з адміністративно-побутовими корпусами висотою 2-5 поверхів.

Конструктивну схему будівлі та її об’ємно-розпланувальне рішення приймають згідно паспорта типового проекту (із застосуванням сучасних планувальних норм, конструкцій та матеріалів), який долучається до завдання на проектування.

Перевагу слід надавати розробці дипломного проекту на реальній основі. В цьому випадку приймається конкретний об’єкт, адекватний містобудівній ситуації. Майданчик для будівництва слід приймати з усіма наявними факторами: кліматичними умовами, рельєфом місцевості, орієнтацією по частинах світу, грунтами, розташуванням існуючої забудови тощо. Розробка дипломного проекту на реальній основі викликає певні труднощі, проте сприяє всебічній підготовці майбутнього фахівця.

Третім різновидом тематики дипломного проектування є завдання, зорієнтовані на реконструкцію та реставрацію конкретних будівель, що мають історичну архітектурну цінність та зміну функціонального призначення існуючих будівель при реконструкції забудови.

В залежності від складності теми дипломного проекту, конкретних цілей і задач, які потрібно вирішити в процесі роботи, керівнику проекту дається право вносити необхідні корективи у склад креслень та пояснювальної записки, враховуючи при цьому, що студент у своєму проекті повинен показати знання по всіх дисциплінах (особливо спеціальних), якими він оволодів у процесі навчання за програмою.

При виконанні дипломних проектів слід приділяти достатню увагу питанню технічної творчості студентів. З цією метою введено макетування, до якого відносяться:

· макети будівель різного призначення;

· макети генпланів;

· стенди до кабінетів спецдисциплін.

Розробка проектів з макетуванням полягає в об’єднанні студентів в творчі групи в кількості від 2 до 3 осіб (залежно від об’єму робіт та їх складності), які займаються створенням макету.

Дипломні проекти, що розробляються з макетуванням, в обов’язковому порядку повинні висвітлювати всі розділи проекту, в повному об’ємі мати пояснювальну і графічну частину. Наочність та інформативність макетування пробуджує у студентів зацікавленість до обраної професії, спонукає їх до творчої самостійної роботи, до пошуку та вивчення сучасних методів спорудження будівель, а також дає можливість перевірити правильність композиційних рішень і гармонійність будівлі. Макетування – це творчі доробки студентів, які використовуються як наочність та допомагають викладачам під час проведення занять.

1.2 Захист і оцінка дипломних проектів

Захист дипломних проектів проводиться на відкритому засіданні ДКК.

Студентом-випускником на захист подаються:

- пояснювальна записка проекту;

- графічна частина;

- ілюстративний матеріал (плакати,фотографії);

- фактичний матеріал (макети, стенди);

- рецензія на дипломний проект (внесення змін в проект після отримання рецензії не допускається).

Дипломний проект, який виконується декількома дипломниками, захищається розробниками цього проекту протягом одного засідання ДКК. При цьому кожний студент,який працював над темою, повинен виконати власну доповідь і захистити виконану ним роботу.

На захист дипломного проекту студент готує доповідь в довільній формі, що за часом не перевищує 15-20 хвилин. Після доповіді секретарем або одним із членів ДКК оголошується відгук керівника проекту і рецензія, а також надається слово дипломнику для відповіді на зауваження рецензента. Після цього студенту задають питання члени ДКК.

Хід захисту фіксується в протоколі ДКК.

Результати захисту визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» та «незадовільно».

При оцінюванні захисту дипломного проекту враховується:

· якість виконаного проекту;

· новизна і сміливість проектного рішення;

· художня виразність об’ємно-просторового та архітектурно-художнього рішення будівлі, що проектується;

· ступінь самостійної роботи дипломника і проявлена ним ініціатива;

· оформлення проекту, представлення макетів;

· зв’язність викладення та грамотність пояснювальної записки і креслень;

· зміст доповіді і відповідей на запитання, вміння викладати думки, володіння науково-технічною термінологією із спеціальності;

· теоретична та практична підготовка з усіх предметів, передбачених навчальним планом;

· відгук рецензента і керівника проекту.

Оцінка 5 – «відмінно». Студент повністю висвітлює зміст матеріалу з установленого питання або проблеми; чітко уявляє зміст матеріалу, вільно володіє спеціальними термінами; технічно грамотно ілюструє відповідь кресленнями; послідовно викладає матеріал, застосовує довідники, нормативні документи; впевнено і правильно застосовує одержані знання з різних предметів для вирішення практичних завдань; вільно володіє українською та російською мовами, не робить граматичних помилок; демонструє високий рівень графічної подачі матеріалу з індивідуальними особливостями.

Оцінка 4 - «добре». Студент розкриває основний зміст матеріалу; точно використовує спеціальні терміни, не допускає грубих граматичних помилок, роботу виконує чисто, охайно; креслення виконує відповідно до стандартів, вільно їх читає; у відповідях можливі одна-дві неточності в термінології, другорядних висновках,помилки в арифметичних підрахунках,які не змінюють суті одержаних результатів; демонструє високий рівень графічної подачі креслень.

Оцінка 3 – «задовільно». Студент зміст питання розкриває частково, не завжди послідовно; не пов’язує свої відповіді з раніше одержаними знаннями; читає креслення, проте допускає окремі помилки; відповіді неповні, але суть питання в цілому висвітлена; для вирішення практичних завдань застосовує одержані знання з деякими труднощами; у виконанні креслень допускаються помилки; слабо володіє технікою обчислень та спеціальною термінологією; демонструє середній якісний рівень графічної подачі креслень.

Оцінка 2 – «незадовільно». Студент не висвітлює основного змісту питання; допускає грубі помилки в обчисленнях і кінцевих висновках; читає креслення з грубими помилками,слабо володіє спеціальною термінологією та мовою викладення матеріалу; текстовий матеріал має значну кількість помилок, є багато виправлень; графічна подача матеріалу на низькому рівні.

Результати захисту дипломних проектів оголошуються в цей же день після оформлення протоколу засідання ДКК.

Студент, який при захисті дипломного проекту отримав оцінку «незадовільно», відраховується з технікуму і йому видається академічна довідка.

Студент, який не захистив дипломний проект, допускається до повторного захисту протягом трьох років після закінчення технікуму.

1.4 Зберігання дипломних проектів

Дипломні проекти зберігаються в архіві технікуму протягом 5 років.

Після цього терміну питання про зберігання вирішується спеціальною комісією, що створюється наказом директора.

На проекти, зберігання яких у навчальному закладі комісія визнає недоцільним, складається список, який подається в місцеві архівні органи.

Після затвердження цих списків в архівних органах комісія навчального закладу складає акт на списання дипломних проектів, а самі проекти знищуються або здаються на утилізацію.

Кращі дипломні проекти, які мають навчально-методичну цінність,можуть використовуватись в технікумі як навчальні посібники в кабінетах дипломного проектування або в кабінетах спеціальних дисциплін.

На запит підприємств, організацій чи установ директор технікуму може дозволити зняти копію дипломного проекту.

Дипломні проекти, що розроблені з макетуванням,здаються до архіву в складі пояснювальної записки та графічної частини. Матеріали макетування залишаються в цикловій комісії. Виходячи з того, що матеріали макетування постійно використовуються під час учбового процесу, а їх строк служби не витримує терміну зберігання самого дипломного проекту (тобто пояснювальної записки та графічної частини) – циклова комісія вирішує питання про доцільність їх існування. З цією метою створюється комісія в складі трьох осіб: завідуючого відділенням, голови циклової комісії, одного з викладачів циклової комісії, яка в кінці навчального року переглядає існуючі матеріали макетування з точки зору їх функціонального та естетичного сприйняття.

Якщо ці матеріали є непридатними для подальшої роботи (тобто зруйновані, втратили вигляд і не виконують покладені на них функції), комісія складає акт про доцільність їх використання і вважає їх такими, що підлягають знищенню та списує їх.

2. ЗМІСТ ТА ОБСЯГ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

За своїм змістом пояснювальна записка (ПЗ) повинна відповідати індивідуальному завданню на дипломне проектування. Склад та зміст ПЗ наведено в бланках завдань на дипломне проектування.

Пояснювальна записка містить інформацію відповідно до розробки кожного розділу дипломного проекту, а саме:

- вступу;

- архітектурного розділу;

- конструктивного розділу;

- розділу «Благоустрій та озеленення території»;

- розділу «Архітектурні деталі та дизайн інтер’єру».

Пояснювальна записка має бути написана креслярським шрифтом або надрукована (див. 3.1) з одного боку аркуша формату А4 (297х210 мм). Обсяг пояснювальної записки:

- 70-90 сторінок рукописного тексту;

- 60-80 сторінок комп’ютерного тексту.

3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ

ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Основні положення установлюють форму, розміри, розміщення та порядок заповнення основних документів в дипломних проектах і повністю відповідають вимогам діючих стандартів до конструкторської документації.

Пояснювальну записку до дипломного проекту оформлюють відповідно до вимог ДСТУ Б А.2.4-7:2009.

3.1 Загальні вимоги

Пояснювальна записка (далі – записка) оформлюється відповідно до вимог Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) та Єдиної системи технологічної документації (ЄСТД).

Текстові документи, які входять до складу записки, підрозділяють на документи, які мають цільний текст (безпосередньо записка, розрахунки, інструкції тощо) і документи, які мають текст, розбитий на графи (специфікації, відомості,таблиці тощо).

Записка виконується українською мовою наведеним нижче способом:

рукописним креслярським шрифтом (ГОСТ 2.304-81) з висотою літер не менше 2,5 мм. Цифри і літери потрібно писати чітко чорною пастою;

машинним способом з використанням друкованих графічних пристроїв виведення ЕОМ (ГОСТ 2.004-88). Набір тексту роботи має виконуватися на комп'ютері з використанням текстового редактора MS Word, (шрифт Times New Roman, кегль (розмір) 14 з міжрядковим інтервалом 1,5).

Вписувати в текстові документи, виготовлені машинним способом, окремі слова, формули, умовні знаки (рукописним способом), а також виконувати ілюстрації слід чорним чорнилом, пастою або тушшю.

Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту (зображення) від руки. Виправлення повинно бути чорного кольору.

Пошкодження аркушів записки, помарки та сліди неповністю видаленого попереднього тексту (графіки) не дозволяється.

Кожний аркуш пояснювальної записки повинен мати рамку чорного кольору, виконану друкарським способом або вручну тушшю, чорнилом або пастою. Рамку наносять суцільною основною лінією на відстані 20 мм від лівого поля і 5 мм від інших полів аркуша.

Відстань від рамки до початку і кінців рядків не менша ніж 3мм.

Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої рамки повинна бути не менше 10 мм.

3.2 Позначення документів

Кожний конструкторський документ згідно з ГОСТ 2.102-68, ГОСТ 2.601-74 та ГОСТ 2.201-80 повинен мати назву та позначення, яке складається з груп символів. Для навчальних проектів рекомендується така структура позначень:

ХХ. Х.ХХХХХХ ХХХ. ХХ. ХХ

1 група 2 група 3 група 4 група 5 група

Перша група – код виду документа, що розробляється:

ДП – дипломний проект.

Друга група – номер спеціальності:

5.06010201 «Архітектурне проектування та внутрішній інтер’єр».

Третя група - номер групи, наприклад, якщо це група 48А, то пишеться 048.

Четверта група - порядковий номер прізвища студента в наказі про затвердження теми його дипломного проекту.

П’ята група - шифр документа, що входить до складу дипломного проекту – ПЗ (пояснювальна записка).

Для дипломних проектів прийнята така структура позначень:

- ДП 5.06010201.ХХХ.ХХ.ПЗ

(ДП 5.06010201.048.15ПЗ)