Особливості виходу проекту з інвестиційної програми підприємства

У систему управління інвестиційною програмою підприємства входять заходи не тільки успішної її реалізації, але й з поточного її коригування. Необхідність коригувань інвестиційної програми підприємства диктується двома причинами. Перша з них пов’язана з технологічним процесом, появою на ринку більш конкурентоспроможних товарів і більш ефективних об’єктів вкладення капіталу. Друга причина пов’язана із зниженням ефективності окремих проектів в умовах зовнішнього або внутрішнього середовища, що змінилися. У цих випадках керівництво підприємства вимушено приймати рішення про «вихід» реальних проектів з інвестиційної програми.

Обґрунтування управлінських рішень про «вихід» реальних проектів з інвестиційної програми підприємства являє собою відповідальний процес, оскільки такі рішення пов’язані із втратою не тільки очікуваного інвестиційного доходу, а й частини вкладеного капіталу.

Прийняття управлінських рішень про вихід реальних проектів з інвестиційної програми підприємства відбувається кількома етапами.

1. Оцінка ефективності реалізації проектів підприємства здійснюється у процесі моніторингу кожного проекту. Цей моніторинг охоплює, зазвичай, інвестиційну фазу проекту, у процесі якого визначаються показники виконання календарного плану бюджету та інших параметрів. З урахуванням відхилень фактичних показників в інвестиційній фазі від планових розраховується вплив негативних відхилень на кінцеві результати ефективності та ризику у фазі експлуатації проекту.

2. Встановлення причин, які обумовили зниження ефективності реалізації інвестиційних проектів проводиться, зазвичай, керівниками проектів та інвестиційними менеджерами. До числа основних з цих причин відносяться:

• Збільшення тривалості будівництва. Воно призводить до росту витрат, піддає проект додатковим ризикам, віддаляє строки отримання прибутку.
• Ріст цін на будівельні матеріали. В окремі періоди (будівельного сезону, зниження обсягу пропозицій на ринку і т.п.) ріст цін на будівельні матеріали може обігнати індекс інфляції. З цієї причини ефективність проекту знижується через зростання витрат при незмінному очікуваному прибутку.
• Ріст вартості виконання будівельно -монтажних робіт. Це призводить до тих саме негативних наслідків, що і у попередньому випадку.
• Ріст рівня конкуренції на ринку. Це може викликати зниження рівня цін на продукцію, що спричинить зниження очікуваного прибутку при незмінному рівні витрат.
• Ріст відсоткової ставки у зв’язку із зміненням кон’юнктури фінансового ринку. Це викличе негативні економічні наслідки за тими інвестиційними проектами, у складі інвестиційних ресурсів яких позикові джерела фінансування займають високу питому вагу. Дана причина може призвести до росту ризику неплатоспроможності підприємства.
• Невдалий вибір підрядника для реалізації проекту. Це тягне за собою, звичайно, збільшення тривалості будівництва, низьку якість робіт і зростання витрат.
• Більш жорстка система оподаткування. Це може призвести не тільки до зниження суми чистого прибутку, але й може «стимулювати» припинення інвестиційної діяльності.

3. Формування системи критеріїв виходу реальних проектів з інвестиційної програми підприємства. Основними критеріями для прийняття такого рішення є очікуване значення чистого приведеного доходу і внутрішня ставка доходності в умовах його реалізації, що змінилися. Продовження реалізації інвестиційного проекту можливо лише при дотриманні наступних умов:

а) чистий приведений доход продовжує залишатися позитивною величиною;

б) внутрішня ставка доходності (ВСД) відповідає наступній нерівності:

де - середня ставка відсотку (з урахуванням рівня інфляції) на фінансовому ринку; - рівень премії за ризик; - рівень премії за ліквідність.

Поряд з основними критеріями може бути використана система додаткових критеріїв прийняття рішення про вихід з програми.

4. Визначення найбільш ефективних форм виходу реальних проектів з інвестиційної програми підприємства. Основними такими факторами є:

• відмова від реалізації проекту до початку будівельно-монтажних робіт;
• продаж частково реалізованого інвестиційного проекту в формі об’єкту незавершеного будівництва;
• залучення на будь-якій стадії реалізації проекту додаткового побічного капіталу з мінімізацією своєї частки пайової участі в інвестуванні;
• акціонування інвестиційного проекту на будь-якій стадії його реалізації з мінімізацією своєї частки акціонерного капіталу;
• роздільний продаж основних видів активів;
• ініціація підприємством процедури банкрутства (у фазі експлуатації проекту).

5. Розробка процедури прийняття і реалізації управлінських рішень, пов’язаних з виходом реальних проектів з інвестиційної програми підприємства передбачає:

• визначення складу власних і незалежних експертів, які приймають участь у підготовці відповідного інвестиційного рішення;
• визначення складу вищих менеджерів підприємства, які уповноважені приймати такі рішення;
• визначення граничних строків прийняття таких рішень;
• визначення найкращих форм реалізації таких рішень з позиції забезпечення максимізації ліквідаційної вартості проекту, що реалізується;
• вибір найбільш прийнятних строків реалізації таких рішень.

Можливості і форми швидкого «виходу» проекту з інвестиційної програми підприємства повинні розглядатися ще на стадії його розробки (при оцінці і страхуванні інвестиційних ризиків).