Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
• стегнової кістки,
• кісток гомілки
• кісток стопи.
Стегнова кістка (femur)
належить до довгих трубчастих кісток, це найдовша і наймасивніша кістка людини. У ній розрізняють тіло і два епіфізи — верхній (проксимальний) і нижній (дистальний). Тіло стегнової кістки майже циліндричної форми, на задній поверхні має шорстку лінію, на якій розрізняють присередню та бічну губи, які донизу розходяться і обмежують трикутної форми підколінну поверхню. На верхньому епіфізі найбільшим утворенням є головка стегнової кістки, нижче від якої є шийка. У верхньому відділі головки розміщується маленьке заглиблення — ямка головки стегнової кістки. У тому місці, де шийка з'єднується з тілом, знаходяться два горби: великий та малий вертлюги. На внутрішній поверхні великого вертлюга визначається глибока вертлюгова ямка. Між вертлюгами на передній поверхні є міжвертлюгова лінія, а на задній — міжвертлюговий гребінь. Нижній кінець кістки сплощений у передньозадньому напрямку, стовщується і закінчується присереднім і бічним виростками. Між ними є міжвиросткова ямка. Попереду від них поверхня виростків переходить у надколінкову поверхню. Вище від виростків по обидва боки визначають присередній і бічний надвиростки.
Надколінок (patella)
міститься у товщі сухожилка чотириголового м'яза стегна. У ньому розрізняють основу, розміщену біля його верхнього краю, та верхівку, обернену донизу. Розрізняють передню та задню поверхні. Задня поверхня є суглобовою, вона сполучається з надколінковою поверхнею стегнової кістки і поділена поздовжнім гребінцем на дві площинки: меншу, присередню, і більшу, бічну. Це має практичне значення, щоб розпізнати лівий та правий надколінки.
Скелет гомілки складається з двох довгих трубчастих кісток — великогомілкової та малогомілкової. Перша розташовується медіально, а друга — латерально.
Великогомілкова кістка (tibiа)
має тіло та верхній (проксимальний) і нижній (дистальний) епіфізи. На тілі розрізняють три краї: передній, міжкістковий і присередній, а також три поверхні: присередню, бічну і задню. На передньому краї у верхньому відділі тіла знаходиться горбистість великогомілкової кістки, до якої прикріплюється сухожилок чотириголового м'яза стегна.
На верхньому епіфізі виділяють присередній та бічний виростки, на задньонижній поверхні бічного виростка є малогомілкова суглобова поверхня для зчленування з малогомілковою кісткою. Зверху кожен з виростків має дещо вигнуту суглобову поверхню, ці поверхні об'єднуються в одну і називаються верхньою суглобовою поверхнею. Майже посередині її визначається міжвиросткове підвищення, на якому визначають присередній і бічний міжвиросткові горбки. Попереду і позаду від зазначених горбків розміщується переднє і заднє міжвиросткові поля.
Нижній епіфіз на присередньому боці має відросток — присередня кісточка, на бічному боці якого є суглобова поверхня. На нижній поверхні дистального епіфіза знаходиться нижня суглобова поверхня для з'єднання з кістками стопи. На бічній поверхні міститься малогомілкова вирізка, до якої прилягає нижній відділ малогомілкової кістки.
Малогомілкова кістка (fibula)
має тіло, верхній (проксимальний) і нижній (дистальний) епіфізи. Тіло має три краї: передній, задній, міжкістковий. Зазначені краї відокремлюють три поверхні: бічну, присередню і задню. Верхній кінець кістки має головку, на якій визначається суглобова поверхня. Нижче від головки знаходиться шийка малогомілкової кістки.
На нижньому епіфізі розташована бічна кісточка, на внутрішній поверхні якої знаходиться суглобова поверхня для зчленування з великогомілковою кісткою.
Кістки стопи (ossa pedis)
поділяються на три відділи: кістки заплесна, кістки плесна та кістки пальців (фаланги).
Будова стопи залежить від її функції, оскільки вона підтримує тіло у вертикальному положенні і зумовлює пересування людини. Стопа побудована і функціонує як пружне рухоме склепіння. Ця особливість будови стопи є характерною ознакою людини, що пов'язано з прямоходінням.
Виділяють п'ять поздовжніх і одне поперечне склепіння. Розміщення кісток стопи у вигляді склепіння підтримують численні міцні зв'язки та м'язи.
У разі ослаблення цього апарату склепіння опускається, стопа набуває неправильної будови і має назву плоскої стопи.
Дата публикования: 2014-11-28; Прочитано: 2706 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!