Прикладне забезпечення

Отже, існує можливість передавати інформацію між різноманіт­ними точками в мережі. Тепер потрібно розглянути створення друж­нього інтерфейсуInternet, який подбає про зручність для корис­тувача. Для цього існує програмне забезпечення, що розуміє мову команд, видає повідомлення про помилки, підказки, використовує для адресації мережних комп'ютерів при спілкуванні з користувачем імена, а не числа, і т.д. У моделі ISOOSI над цим працюють рівні вище транспортного, тобто сеансовий, представлення даних і при­кладний. Уся ця діяльність спрямована на підвищення рівня зруч­ності роботи у мережі, на створення систем, що дозволяють корис­туватися наданими можливостями звичайному користувачу мережі.

Адже більшість користувачів зовсім не хвилює ні наявність надійного потоку бітів між машинами, ні пропускна здатність цих ліній або тонкощі і особливості використаної технології, ні навіть екзотичність цієї технології. Вони хочуть використовувати цей бітовий потік для справи: переслати файл, добратися до якихось даних або просто пограти в гру. Додатки - це частини програмного забезпечення. їх створюють на основі сервісуTCP абоUDP. Додатки дозволяють користувачу достатньо просто впоратися з потрібним завданням, не занурюючись у безодню технічної інформації про конкретну мережу, про протоколи і т.д.

Існує три стандартних типи Internet-додатків: віддалений дос­туп, передача файлів, електронна пошта; поряд із ними викорис­товуються інші широко поширені нестандартні додатки.

Надання послугInternet побудовано за схемою "клієнт - сервер". Надання послуг здійснюється спільною роботою двох процесів: на комп'ютері користувача і на комп'ютері-сервері. Процес на комп'ю­тері користувача називається клієнтом, а на комп'ютері сервері -сервером. Клієнт і сервер є, по суті, частинами однієї програми, що взаємодіють через віртуальний канал зв'язку в мережі. Сервер за вказівками клієнта виконує відповідні дії, наприклад, пересилає клієнту файл. Для надання послуги цілком необхідна наявність двох цих модулів - клієнта і серверу, і їх одночасна узгоджена робота. Взаємодія клієнта і серверу описується відповідними стандартними протоколами, тому клієнт і сервер можуть бути випущені зовсім різними виробниками і працювати на різнорідних комп'ютерах. Тому ж існує невеличка проблема нестандартності інтерфейсу клієнта безпосередньо вже з користувачем. Ця взаємодія може мати цілком різноманітну форму: інтерактивну, командну і т.д. Системи команд можуть розрізнятися. Але від цього самі можливості не змінюються, оскільки клієнт і сервер завжди взаємодіють однаково відповідно до протоколу.