Виникнення та основні риси маржиналізму

Школа маржиналізму виникла в кінці XIX ст. і спочатку була представлена в Англії роботами С. Джевонса (1835-1882 рр.), в Німеччині –
Г. Госсена (1810-1858 рр.) і австрійськими економістами К. Менгером,
Є.Бем-Баверком, Ф.Візером. "Магgіпаl" в перекладі з французької означає "граничний".

Школа маржиналізму – це напрямок економічної думки, який аналізує граничні значення економічних явищ (максимальні або мінімальні), як на рівні окремої фірми, так і національної економіки в цілому.

Основні риси маржиналізму:

1. Повна відмова від теорії трудової вартості, її критика як теорії, яка не дає відповіді на такі запитання:

- чим керується покупець, коли йде на ринок?

- чому покупці віддають перевагу тим чи іншим товарам?

- які фактори визначають попит на товари та послуги?

2. Представники школи маржиналізму виходять з того, що сфера споживання має визначальне значення відносно сфери виробництва, а не навпаки, як вважали класики. Маржиналісти розглядають економіку як систему взаємопов'язаних господарюючих суб'єктів, які розпоряджаються економічними ресурсами та благами.

3. Маржиналісти вважають, що в основі економічних рішень лежить психологія людини, її суб'єктивні оцінки та бажання і здійснюють суб'єктивний підхід до аналізу економічних явищ.

4. Головна задача економічного аналізу – знайти не середні значення економічних величин, а їх оптимальне значення (мінімізація витрат, максимізація прибутку), і зіставити ці оптимальні величини.

5. Школа маржиналізму виходить з необхідності пошуку альтернативної вартості прийнятих економічних рішень, зіставленні додаткових вигод з додатковими витратами. Саме представники цієї школи ввели такі поняття, як спадна гранична продуктивність, спадна гранична віддача факторів виробництва, спадна корисність.

6 Маржиналісти вважають, що предмет економічної науки – це вивчення ставлення людей до речей, вивчення потреб людей та засобів їх задоволення. Саме представники цієї школи повернули економічний аналіз до вивчення мотивів прийняття певних економічних рішень.