Магістерська робота: поняття та її підготовка

Вищим ступенем підготовки кваліфікованих спеціалістів є магі­стри.

Магістр - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спе­ціальні вміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблем­них професійних завдань у певній галузі. Магістр повинен мати ши­року ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, ме­тодами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до плодотворної науково-дослідної і науково-педагогічної діяльності.

Магістерська освітньо-професійна програма включає в себе дві приблизно однакові за обсягом складові - освітню і науково-дослід­ну. Зміст науково-дослідної роботи магістра визначається індивіду­альним планом. Одночасно призначається науковий керівник, який повинен мати науковий ступінь і (або) вчене звання і працювати в даному ВНЗ.

Підготовка магістра завершується захистом магістерської робо­ти на засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Магістерська робота — це самостійна науково-дослідна робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою пуб­лічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Основ­не завдання її автора — продемонструвати рівень своєї наукової ква­ліфікації, вміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати кон­кретні наукові завдання.

Ця випускна кваліфікаційна праця наукового змісту має внутрі­шню єдність і відображає хід та результати розробки вибраної теми. Вона є новим по суті і досить специфічним видом кваліфікаційної роботи.

Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий харак­тер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншо­го - самостійним оригінальним науковим дослідженням студента, у розробці якого зацікавлені установи, організації або підприємства.

Оскільки підготовка магістрів у нашій крани є справою віднос­но новою, то поки що не розроблені більш-менш уніфіковані вимо­ги щодо змісту й структури магістерської дисертації як виду кваліф­ікаційної роботи. Прийнятною вважається така її структура:

· титульний аркуш;

· зміст;

· вступ;

· розділи і підрозділи основної частини;

· висновки;

· список використаних джерел;

· додатки.

Наповнення кожної частини магістерської роботи визначається її темою. Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліографічних дже­рел, вивчення їх і добір фактичного матеріалу, методика написання, правила оформлення та захисту магістерської дисертації мають ба­гато спільного з дипломною роботою студента і кандидатською ди­сертацією здобувача наукового ступеня. Тому в процесі її підготовки слід застосовувати методичні і технічні прийоми підготовки науко­вої праці.

Виходячи з того, що магістерська підготовка — це по суті лише перший серйозний крок студента до науково-дослідної і науково-пе­дагогічної діяльності, що логічно завершується вступом до аспіран­тури і підготовкою кандидатської дисертації, магістерська робота не може розглядатись як науковий твір вищого гатунку, оскільки ступінь магістра — це не вчений, а лише академічний ступінь, який підтвер­джує освітньо-професійний рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього знань, умінь і навичок, притаманних науковому працівникові-початківцю.

Вимоги до магістерської роботи в науковому відношенні вищі, ніж до дипломної роботи, однак нижчі, ніж до кандидатської дисер­тації.

На відміну від дисертацій на здобуття наукового ступеня канди­дата і доктора наук, що є науково-дослідними працями, магістерсь­ка робота як самостійне наукове дослідження кваліфікується як нав­чально-дослідна праця, в основу якої покладено моделювання більш-менш відомих рішень. Її тематика та науковий рівень мають відповідати освітньо-професійній програмі навчання. Виконання зазначеної роботи має не стільки вирішувати наукові проблеми (зав­дання), скільки засвідчити, шо її автор здатний належним чином ве­сти науковий пошук, розпізнавати професійні проблеми, знати за­гальні методи і прийоми їх вирішення.

При оцінці випускної кваліфікаційної роботи виходять з того, що магістр має вміти:

· формулювати мету і завдання дослідження;

· складати план дослідження;

· вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інфор­маційних технологій;

· використовувати сучасні методи наукового дослідження, мо­дифікувати наявні та розробляти нові методи виходячи із завдань конкретного дослідження;

· обробляти отримані дані, аналізувати і синтезувати їх на базі відомих літературних джерел;

· оформляти результати досліджень відповідно до сучасних ви­мог, у вигляді звітів, рефератів, статей.

Процедура підготовки і захисту магістерської роботи подібна до захисту дипломної роботи і є спрощеною порівняно з кандидатсь­кою і докторською дисертаціями. Якщо основні положення, виснов­ки і рекомендації кандидатського і докторського дослідження мають бути опубліковані в наукових виданнях, то щодо магістерської робо­ти ця вимога не є обов'язковою. Процедура захисту магістерської ро­боти не потребує автореферату.

Здобувач ступеня кандидата і доктора наук подає в спеціалізовану вчену раду перелік документів, регламентованих ВАК України. Здо­бувач ступеня магістра обмежується поданням у Державну екзаме­наційну комісію лише самої роботи (разом з відгуками наукового керівника і провідного фахівця) і довідки про виконання індивіду­ального плану з освітньо-професійної програми магістра.

Спрощеною є й сама процедура публічного захисту магістерсь­кої роботи, оскільки не потрібно призначати офіційних опонентів. Така робота підлягає лише обов'язковому рецен­зуванню. Незважаючи на суттєві відмінності між магістерською ро­ботою і кандидатською дисертацією, принципи їх підготовки - за­гальні.

По закінченні навчання випускникові магістратури видається диплом, в додатку до якого вказується тема магістерської роботи.

Студенти, котрі успішно закінчили магістратуру, як правило, продовжують навчання в аспірантурі.

Питання