Диспропорції і нерівності

Давно схвалені принципи, що прийняли форму диспропорцій і нерівності, є головною причиною сучасних конфліктів.

В період підстави ООН і ЮНЕСКО був проголошений принцип свободи і вільного розповсюдження інформації. Проте зараз ясно, що "вільний потік" – не більше ніж односторонній потік, в якому задають тон розвинені країни. І це розуміють всі. Проте немає практичної згоди з приводу дозволу даної проблеми і бажаних політичних методах.

Диспропорція в розповсюдженні новин має декілька форм і рівнів:

а) між розвиненими і розвиваються країнами (через нерівномірну інфраструктуру);

б) між розвиненими країнами з різною політичною і соціальною інфраструктурою (під час складання Доповіді МакБрайда ще існував СРСР, якому в даному формулюванні протиставляються розвинені країни Заходу);

в) між розвиненими країнами з однією политий. і соціальною системою, але різними за розмірами;

г) між самими країнами третього світу;

д) між політичними, економічними і ін. новинами;

е) між "хорошими" і "поганими" новинами;

ж) між інформацією про внутрішнє життя країни і про міжнародні відносини.

Ці диспропорції впливають на всі сфери суспільного життя, тобто існує нерівновага відносно стратегічної інформації, необхідної для ухвалення рішень.

В майбутньому диспропорція між тими, хто має доступ до інформації і тими, хто такого доступу не має, зростатиме, оскільки хоча джерела інформації і збільшили свій вихід, але і діячі комунікацій теж укріпили свої позиції в контролі інформації.