Тема. Аналіз споживчого вибору

218.Метою споживача є максимізація:

а) граничної корисності;

б) загальної корисності;

в) середньої корисності;

г) різниці між загальною і граничною корисністю.

219.Корисність – це:

а) кількість благ, які здатні задовольнити потреби споживача;

б) мінімальне задоволення, яке споживач може одержати від споживання певного блага;

в) задоволення, яке отримує людина від споживання благ;

г) максимальне задоволення, яке споживач може одержати від споживання певного блага.

220.Корисність блага:

а) є суб'єктивно-психологічною оцінкою задоволення від споживання благ;

б) є різною для різних споживачів;

в) є різною для одного й того ж споживача залежно від інтенсивності потреби, ступеня її насиченості, запасу благ, періоду часу;

г) всі відповіді правильні.

221. Кардиналістська теорія корисності:

а) не потребує кількісного визначення величини корисності;

б) не потребує порівняння корисності різних благ;

в) не вимагає незалежності корисностей різних благ однієї від іншої;

г) передбачає можливість визначення кількісної величини корисності.

222.Загальна корисність – це:

а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ;

г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.

223.Гранична корисність – це:

а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ;

г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.

224.Гранична корисність – це:

а) додаткова корисність від споживання додаткової одиниці блага;

б) зміна загальної корисності набору товарів при зміні кількості певного блага на одиницю;

в) приріст загальної корисності у разі зміни споживання блага на одну одиницю;

г) всі відповіді правильні.

225.Перша склянка „Живчика” приносить Іванові 18 ютилів корисності, друга – 12 ютилів. Його загальна корисність від трьох склянок дорівнює 38 ютилів. Гранична корисність третьої склянкицього напою:

а) 26 ютилів;

б) 6 ютилів;

в) 8 ютилів;

г) не може бути визначена на основі наявної інформації.

226.Якщо MU_а/P_а = 100/35 ютилів = MU_b/P_b = 300/? = MU_c/P_c = 400/?, то ціни благ b і с у випадку оптимуму споживача:

а) не можуть бути визначені на основі наявної інформації;

б) 105 грн і 140 грн, відповідно;

в) 105 грн і 175 грн, відповідно;

г) 100 грн і 200 грн, відповідно.

227.Загальна корисність зростає, коли гранична корисність:

а) зменшується;

б) збільшується;

в) збільшується або зменшується, але є додатною величиною;

г) збільшується повільно.

228.Між кривими загальної та граничної корисності існує геометричний зв'язок:

а) крива загальної корисності досягає максимального значення в точці, яка відповідає нульовому значенню граничної корисності;

б) нахил кривої загальної корисності показує величину граничної корисності;

в) за від'ємних значень граничної корисності крива загальної корисності відхиляється донизу, стає спадною;

г) усі відповіді правильні.