Курбатова, М.В., Медянцева, С.Г., Скрипак, Е.И

Накладаючи пов'язку, треба намагатися не завдати зайвого болю. Бинт тримають у правій руці і розкручують його, не відриваючи від пов'язки, яку підтримують лівою рукою. Бинтують зліва направо, кожним наступним обертом (туром) перекриваючи попередній наполовину. Пов'язку накладають не дуже туго (за винятком тих випадків, коли потрібна спеціальна туга), щоб не порушити кровообігу, проте й не слабко, щоб не сповзала з рани.

При накладанні пов'язок використовують пакет перев'язувальний індивідуальний, бинт стерильний, серветки стерильні.

Пакет перев'язувальний індивідуальний складається а двох ватно-марлевих подушечок розміром 32x17,5 см, бинта розміром 10 см х 7 м. Одна подушечка пришита на кінці бинта, а друга вільно пересувається по ньому. Подушечки і бинт стерильні, упаковані з пергаментний папір. Зовнішній чохол пакета виготовляється з прогумованої тканини. Така подвійна упаковка перев'язувального матеріалу забезпечує надійне збереження його стерильності. У пакет вкладається шпилька. На чохлі написано правила користування пакетом. Накладаючи пов'язку, пакет беруть у ліву руку, правою рукою по лінії надрізу відкривають зовнішній чохол і виймають внутрішню упаковку. Вийнявши шпильку, знімають папір і розгортають перев'язувальний матеріал, не торкаючись руками внутрішньої поверхні подушечок, тобто тієї поверхні, що прикладатиметься до рани. Той, хто надає допомогу, може братися руками лише за прошиту кольоровими нитками поверхню подушечок. Подушечку прибинтовують, кінець бинта закріплюють шпилькою. При наскрізних ранах рухому подушечку пересувають по бинту на потрібну відстань, щоб закрити вхідний і вихідний отвори рани. Зовнішній чохол пакета, внутрішня поверхня якого стерильна, використовується для накладання герметичних пов'язок.

Бинт — це смужка марлі в скатаному вигляді. Скатана частина бинта називається головкою, вільний кінець — початком. Стерильні бинти герметично упаковані у пергаментний папір.

Серветки стерильні — це складені в декілька шарів чотирикутні шматки марлі, герметично упаковані в пергаментний папір (по 20 штук в упаковці). Розмір великих серветок — 70x68 см, маленьких — 68x35 см.

Пов'язки на голову, груди, плечові, ліктьові, колінні, гомілковостопні суглоби, на кисті й стопи, на промежину накладають косинкою. Якщо косинки не стерильні, то на поранену поверхню спочатку накладають стерильні бинти чи серветки і фіксують їх косинкою.

Якщо табельних перев'язувальних матеріалів недостатньо чи немає зовсім, використовують підручні засоби. Особливо зручні економні пов'язки за Маштафаровим. Для них користуються шматками тканини (з простирадла, сорочки тощо) різної величини, надрізавши їх кінці для шворок. Спочатку на рану накладають стерильний бинт або серветку (якщо необхідно, то і вату), а потім шматком тканини зі шворками закріплюють пов'язку.

Пов’язка за Маштафаровим з підручних засобів: а — на спину; б — на стегно; в — на стопу

НАКЛАДАННЯ ПОВ’ЯЗОК НА ГОЛОВУ І ГРУДИ

При травмах голови можуть накладатися різного виду бинтові пов'язки і пов'язки з використанням косинок, стерильних серветок і липучого пластиру. Вибір пов'язки залежить від розміщення і характеру рани.

Якщо поранено волосисту частину голови, то накладають пов'язку «чепець», закріплюючи її смужкою бинта (зав'язкою) за нижню щелепу. Від бинта відрізають шматок завдовжки до 1 м, кладуть його середню частину на тім'я поверх стерильної серветки, що закриває рану, кінці опускають вертикально донизу попереду вух і утримують в натягненому стані. Навколо голови роблять коловий закріплюючий хід, дійшовши до зав'язки, обертають бинт навколо неї і ведуть косо на потилицю. Чергуючи ходи бинта через потилицю і через лоб і щоразу направляючи його більш вертикально, закривають усю волосисту частину голови. Після цього двома-трьома коловими ходами закріплюють пов'язку. Кінці зав'язки бантом зав'язують під підборіддям.

Пов'язка на голову «чепець»

На ніс, лоб і підборіддя накладають пращоподібну пов'язку. Під пов'язку на поранену поверхню обов'язково підкладають стерильну серветку чи бинт.

а – пращоподібна пов’язка б – пращоподібна пов’язка в – пращоподібна пов’язка

на ніс на лоб на підборіддя

При пораненні шиї, гортані або потилиці накладають хрестоподібну пов'язку. Коловими ходами бинт спочатку закріплюють навколо голови, потім вище лівого вуха і позаду нього опускають бинт косо вниз на шию. Далі бинт ведуть по правій бічній поверхні шиї, закривають ним передню поверхню і повертаються на потилицю, проходять вище правого і лівого вух, повторюючи зроблені ходи. Пов'язка закріплюється ходами бинта навколо голови.

Пов’язка на голову у вигляді «уздечки» Хрестоподібна пов'язка на потилицю

На груди накладають спіральну або хрестоподібну пов'язку. Для спіральної пов'язки відрізають шматок бинта завдовжки до 1,6 м, кладуть його на здорове передпліччя і залишають його кінці вільно висіти на грудях. Потім, починаючи знизу зі спини, спіральними ходами бинтують грудну клітку. Кінці відрізаного бинта зв'язують.

Хрестоподібну пов'язку на груди накладають знизу двома-трьома коловими фіксуючими ходами бинта (1—2), далі — зі спини справа на ліве передпліччя (3), потім коловим фіксуючим ходом (4) знизу через праве передпліччя (5), знову навколо грудної клітки і т. д. Кінець бинта останнього колового ходу закріплюють шпилькою.

а – спіральна пов’язка на груди б – хрестоподібна пов’язка на груди

НАКЛАДАННЯ ПОВ'ЯЗОК НА ЖИВІТ І ВЕРХНІ КІНЦІВКИ

Серед травм живота найнебезпечнішими для життя потерпілого є проникаючі рани. Вони можуть призвести до випадіння внутрішніх органів, петель кишок і сальника, до виникнення сильних кровотеч.

Якщо випали внутрішні органи, їх не можна вправляти у черевну порожнину. Рану закривають стерильною серветкою чи стерильним бинтом навколо внутрішніх органів, що випали. На серветку кладуть м'яке ватно-марлеве кільце і накладають не дуже тугу пов'язку. Потерпілому з проникаючою раною живота ні в якому разі не можна давати пити, дозволяється лише змочити губи водою. На верхню частину живота накладається стерильна пов'язка (послідовними коловими ходами знизу вгору).

На нижній частині живота звичайно пов'язка сповзає, тому на живіт і пахову частину тіла накладають колосоподібну пов'язку. її починають з колових ходів навколо живота (1—3), потім хід бинта по зовнішній поверхні стегна (4) переводить у хід навколо стегна (5), знову проводять по зовнішній поверхні стегна (6) і далі знову роблять колові ходи навколо живота (7).

колосоподібна пов’язка на нижню частину живота

На значні опіки живота накладають косинкові пов'язки.

На верхні кінцівки накладають спіральні, колосоподібні, хрестоподібні пов'язки.

Спіральну пов'язку на палець починають ходом навколо зап'ястка (1), далі бинт ведуть із тильного боку кисті до нігтьової фаланги (2), роблять спіральні ходи бинта від кінця до початку пальця (3—6) і зворотним ходом по тильній поверхні кисті (7) закріплюють бинт на зап'ястку (8-9).

Хрестоподібну пов'язку накладають на пошкоджену долонну або тильну поверхню кисті; починають із фіксованого ходу на зап'ястку (1), а далі з тильного боку на долоню.

На плече і передпліччя накладають спіральні пов'язки, бинтуючи знизу вгору і періодично перекручуючи бинт. Пов'язку на ліктьовий суглоб починають двома-трьома ходами бинта через ліктьову ямку (1—3) і далі ведуть спіральними ходами бинта, поперемінно чергуючи їх то на передпліччя (4,5,8,9,12), то на плече (6,7,10,11,13) з перехрещуванням у ліктьовій ямці (14).

а б в г

а – спіральна пов’язка б- хрестоподібна в – спіральна пов’язка г - пов’язка на плечовий

на палець пов’язка на кисть на ліктьовий суглоб суглоб

Колосоподібну пов'язку на плечовий суглоб накладають, починаючи від здорового боку з пахвової ямки по грудях (1) і зовнішній поверхні пошкодженого плеча ззаду через пахвову ямку на плече (2), далі по спині через здорову пахвову ямку на груди (3) і, повторюючи ходи бинта, поки вони не закриють весь суглоб, закріплюють кінець бинта на грудях шпилькою.

НАКЛАДАННЯ ПОВ'ЯЗОК НА НИЖНІ КІНЦІВКИ

Пов'язку на п'яту накладають так: першим ходом бинта через ту її частину, що найбільше виступає (1), далі по черзі вище (2) і нижче (3) першого ходу бинта, а далі для фіксації роблять косі (4) і вісімкоподібні (5) ходи бинта.

На гомілковостопний суглоб накладають вісімкоподібну пов'язку. Перший фіксуючий хід бинта роблять вище щиколотки (1), далі — вниз на підошву (2) і навколо стопи (3), потім бинт ведуть по тильній поверхні стопи (4) вище щиколотки, повертаються (5) на стопу і на щиколотку (б) й закріплюють кінець бинта коловими ходами (7 і 8) вище щиколотки.

На гомілку і стегно спіральні пов'язки накладають так само, як на передпліччя і плече.

Пов'язку на колінний суглоб починають з колового ходу через надколінну чашечку, а потім ходи бинта йдуть поперемінно нижче і вище, перехрещуючись у підколінній ямці.

а б

а – пов’язка на п’яту б – вісімкоподібна пов’язка на

гомілковостопний суглоб

Курбатова, М.В., Медянцева, С.Г., Скрипак, Е.И.

К -93 Экономика: учебное пособие / ГОУ ВПО «Кемеровский государственный
университет». - Кемерово: Кузбассвузиздат, 2006. - 108 с.

ISBN 978-5-8353-0580-3

Учебное пособие представляет собой сборник планов семинарских занятий, самостоятельных работ, проблемных вопросов и тестов по темам учебного курса «Экономика». Практикум предназначен для студентов неэкономических специальностей, изучающих курс экономической теории. Для каждой темы предусмотрены задания для самостоятельной работы, проблемные вопросы и тесты. Учебное пособие предназначено для усвоения, закрепления пройденного материала и проверки знаний. Рекомендуется для подготовки к семинарским занятиям, к зачетам и экзаменам.

ББК У01 я73-5

ISBN 978-5-8353-0580-3

©.Курбатова М.В., 2006 © ГОУ ВПО «Кемеровский
государственный университет», 2007

Учебное пособие предназначено для студентов неэкономических специальностей, изучающих курс экономической теории. Практикум составлен в соответствии с требованиями государственного образовательного стандарта по предмету «Экономика». Все виды заданий, предложенные в пособии, могут быть использованы студентами для подготовки к семинарским занятиям, экзаменам и зачетам, как самостоятельно, так и по рекомендации преподавателя. Материал учебного курса разбит на 19 тем. В учебном пособии по каждой теме предложены план изучения, задания для самостоятельной работы, вопросы и тестовые задания. При выполнении заданий необходимо использовать учебники в соответствии с предложенным списком литературы. Поиск необходимого материала следует осуществлять самостоятельно в соответствующих разделах учебника.

Выполнение заданий практикума имеет большое практическое значение для освоения материала по курсу «Экономика». Чтение материала соответствующей главы учебника по теме не может быть достаточным, чтобы считать материал освоенным в полной мере. Следующим важным шагом является проверка правильности понимания пройденного материала, закрепление полученных знаний и их применение к решению экономических задач, к анализу конкретных экономических ситуаций. Решение задач, систематизация материала в виде таблиц, анализ проблемных ситуаций необходимы для того, чтобы расширить экономический кругозор студентов и развивать их экономическое мышление.

Хотя ни один учебник и практикум не могут дать готовых ответов на все экономические вопросы, выполнение предложенных заданий поможет студентам овладеть многими навыками. Они смогут получить знания, необходимые для того, чтобы решать экономические задачи в типичных, стандартных ситуациях, сделать первые шаги в овладении методами экономических расчетов и экономического оценивания. Выполнение предложенных в практикуме заданий подготовит к решению наиболее сложных экономических проблем и анализу экономических ситуаций, позволит привлечь внимание студентов к дальнейшему более глубокому изучению экономической теории.

Практические рекомендации при работе с учебным пособием.

· Прежде чем приступить к выполнению самостоятельной работы, необходимо внимательно прочитать соответствующую главу учебника, разобраться в рассмотренных в ней понятиях и принципах, проверить правильность понимания материала, ответить на контрольные вопросы в конце соответствующей главы.

· Работая над материалом соответствующей темы по учебнику и практикуму, не следует забегать вперед. Содержание материала построено таким образом, что каждое последующее задание предполагает успешное выполнение предыдущего задания, а сложность последующих заданий возрастает.

· Если при выполнении задания возникают трудности, то целесообразно ещё раз вернуться к соответствующему разделу учебника или к материалу ранее пройденных тем.

· Важно помнить, что при выполнении любого задания необходимо получить правильный ответ, но ещё более важно найти правильный метод решения данной задачи, уметь доказать правильность метода её решения.