Застосування тригерів та логічних елементів

Регістром називається функціональний пристрій, призначений для приймання та запам¢ятовування слова (інформації), а також для виконання над словом деяких логічних перетворень. Регістр складається із тригерів, кількість яких визначає розрядність регістра. Регістри поділяються на звичайні та на регістри зсуву. Зазвичай регістр має один вхід та два виходи, необхідні для передачі слова в прямому та зворотньому кодах. Регістри зсуву виконують функцію перетворення слова із паралельного в послідовний код та навпаки. На рис.2.11 наведена схема статичного n-розрядного тригера. Паралельний код подається на входи х₁ – х_n тригерів. Запис проводиться позитивними імпульсами, що подаються на входи С тригерів. Код знімається із виходів Q₁ – Q_n.

Q₁ Q₂ Q_n

x₁ x₂ x_n

установка “0”

приймання інформ.

Рис.2.11.Статичний n-розрядний регістр

Для встановлення регістра в 0 використовуються входи R тригерів.

У цій схемі запис інформації в регістр синхронізується по входу С та здійснюється тільки в момент подавання на вхід С позитивного імпульсу. Як видно із рис.2.11, роботою регістра керують дві шини: встановлення “0” та приймання інформації. Специфікою такого регістра є те, що перед записом інформації необхідно його занулити. Існують регістри в яких не потрібне попереднє встановлення 0.

Лічильником називається пристрій, призначений для ведення підрахунку числа сигналів (імпульсів), що поступають на його вхід та фіксації цього числа у вигляді коду, який зберігається в регістрах. В загальному випадку лічильник має 2ⁿ стійких станів. По призначенню лічильники поділяються на

Q₁ Q₂ Q₃ Q₄

1 1 1 1

x_ліч

встановлення “0”

Рис.2.12.Несинхронізований двійковий лічильник

із послідовним переносом.

У таблиці 2.1 наведені стани даного двійкового лічильника при підрахунках від 0 до 15.

Таблиця 2.1

Xліч	Q1	Q2	Q3	Q4	Хліч	Q1	Q2	Q3	Q4

Дешифратором називається логічна схема, яка перетворює код числа, що поступає на його входи, в керуючий сигнал тільки на одному (декількох) із його виходів. Іншими словами він є сукупністю схем збігів, які формують керуючі сигнали на відповідних виходах в той час, коли на інших його виходах сигнал відсутній. При дешифруванні n-розрядного двійкового коду та реалізації всіх комбінацій цього коду число виходів цього дешифратора дорівнює 2ⁿ. Число входів дешифратора n_Д = 2N, так як для формування вихідних сигналів необхідні всі комбінації вхідних кодів та, відповідно, прямі та інверсні значення розрядів. Найпростішими є схеми діодних дешифраторів, але в даний час дешифратори будуються на інтегральних мікросхемах. Умовне позначення дешифратора наведене на рис.2.12.

	ДС
C

Рис.2.12.Умовне позначення дешифратора

Каскадні (багатоступеневі) дешифратори з точки зору обладнання найбільш економічні, їх можна будувати слідуючим чином. Слово розбивається на декілька груп, у кожній із яких частина слова дешифрується, потім виходи декількох груп об¢єднуються, тобто дешифруються на дешифраторах наступних ступенів до тих пір, поки на останній ступені не будуть об¢єднані виходи всіх дешифраторів передостаннього ступеня. Структурна схема каскадного дешифратора наведена на рис.2.13. На схемі всі дешифратори в ступенях зображені у вигляді прямокутників з числом, що вказує на кількість вихідних шин.

Перший ступінь дешифратора складає один дешифратор із двома входами та чотирма виходами. Другий ступінь дешифратора складають чотири дешифратора, кожен із яких має також по два входа та чотири вихода.

X₃ 0

X_y 4

X₁ 9

X₂ 13

C

Рис.2.13 11