Основні напрями діяльності опозиції 3 страница

Світовий досвід націсгворения

Є такі шляхи націстворення

1 Процес інтеграції окремі соціальні групи об'єдну ються. Так виникло більшість європейських націй

2 Процес асиміляції — змішання Так виникли нації Гіів нічної і Південної Америки

3. Процес консолідації — зміцнення, коли відбувається злиття кьіькох етнічних груп в укрупнену спільноту (Швейцарська конфедерація).

Нація і націоналізм

Нація — постійна і рута людей об'єднаних спшьними походженням та історією, мовою й культурою, те­риторією і економікою, самосвідомістю та певними інтересами

Концепції трактування нації

і.Об'єктивно-ідеалістична (або концепція "духу наро­ду), грунтувалася на визнанні народу (нації) основ ним суб'єктом історії Мову народу вважали першо­основою його духу, а межі поширення її — межами нації Поняття "народ" і "нація" тотожні Головним чинником творення нації вважали національну само­свідомість Концепція "духу народу" оформилася як політична ідеологія в період утвердження буржуаз­ного суспільства й утворення національних держав Представники цієї концепції; Г Гегель, Ф Шемінг, М. Данилевський, II Куліш, М, Груїиевський та інші

2. Суб'єктивна теорія нації.

Сформувалася в останній чверті XIX ст Націю розумі­ли як добровільне об'єднання людей, що виникло Для здійснення спільних політичних, культурних цілей, інтересів, потреб. У цій концепції проведено чітку межу між поняттями "нація" і "народ".

3. Історично-економічна концепція нації.

У цій концепції матеріальну потребу, що виникає історично в період становлення и розвитку капіталізму, визначають основною причиною виникнення нації, Тому головною ознакою нації є спільність економіч них зв язків.

Націоналізм — суспільно політична течія, яка визначає головну роль нації в суспільстві, про по в іду» пріори­тет і вищість загальнонаціональних інтересів.

Шовінізм а ре шш форма націоналі зм г. ій прита­манні зв (зичення о новної нації і ирини нн всіх інших народів.

Націоналі м виступа як психологія ідеологія, со­ціальна практика, світогляд і золітика на опальному питанні то грунт ує ся на визнанні іріоритсту націо­нального чинник в спї ьному розвитку, перебільше­на оцінка значення и ро 1 в а ної наро пос нації, аж до ідеї нац ональної та витайнос і виня ковостій пе­реваги Відбував ться протиставлення нашона ьних ін­тересів однієї національності іншим

Націоналі м сприяє розпалюванню недовіри та кон

ф ЛІКТІ в

О ним із рі мови в наї іоналізму є антисемітизм Антисемітизм — одн форм національної нетерпимості, вороже ставлення о вр їв щ зневажання право вої искримінації о геноциду

Формування політичної нації в Україні Основні етапи етноісторичного розвитку України

1 Київська Русь, яка була багатонаціональною

2 Дальші по її і становленням української державності, форму анням її території відбувалися на південному заході України, е наприкінці XII ст виникли Галиць­ке и Волинське кня івства які в XIII ст. пер бували на стадії економічного й ержавио-політичного розквіту та прийняли на думку М, Грушевського культурно- історичну ест фету Київської Русі Галицько Волинське князівство майже протягом 100 років уло форпостом християис і ва и опорою української ер жавності

3 Подальше формування ериторй кордонів, україн ської державності етносоціокультурна консолідація українських земель пов язані з періодом коза і тва Запорізькою Січ і о. Національно ви вольною вій ною під проводом Б. Хмельницького, Гетьманщиною Консолідація українських земель відбувалася на

вколо військово політичною центру в Запоріжжі га реліі ійно-культурноїо центру в Києві

4 Стимулювальпими факторами соціокуз^ьтурно-етніч­ної консолідації н іс лення України були гри грізних

виклики" збоку зовнішніх сил

• гагаро -туре ької агресії цо особливо посилилася в останній івертіХУст і загрожувала самому фізично­му існуванню населення цих земель

• польсько ш яхегської експансії в Україну після Люб ліН' ької уни 1569 р, внаслідок якої майже всі україн ські землі опинилися під владою Польщі,

• церковно-культурної експансії польсько-католиць кого духовенства.

5 Особливу роль у ро віті етнічної самосвідомост українців відіграло письменство. З авніх часів Украї­на вирі нялася ро ви ком шкільництва і високим рів нем грамотності

6 Період виникнення національної слмосві омос»1 у час­тини української дворянської інтелігенції Лівобережжя та Слобожанщини на межі ХУШ - XIX століть,

7 Справленім пророком українського народу був Т Шевченко Народність його знаменитого Кобза­ря відіграла виняткову роль у згуртуванні української нації, виховала нових борців за незалежність.

8, На початку 20 х років XX ст більша частина України опинилася в межах однієї адміністративно-політичної структури, до якої внаслідок Другої світової війни було приєднано й етнічні території за Дністром і Збру­чем (західноукраїнські землі)

9 Нову добу свого національно культурного розвитку український народ ро почав творенням національ­ної держави прийняттям Декларації про державний суверенітет (16 липня 1990 р) та Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р)

Проблеми формування політичної найді в країні

Формування і розвиток української нації продовжу

вався у XIX та XX століттях.

Нині в Україні проживає понад 130 національностей згідно з переписом 5 14 гру ня 200! р) Серед них:

українців 37 м ш 541,7 тис душ (8 <) росіян — 8 млн 334.15 гис душ (І 3%) Україн ьку мову на вали рі ною 67 5 населення України російську — 29 6

В Україні склалася політична нація — укупність гро мадян нашої держави що н ежать до різних етносів, але разом унаслідок спільності історичної долі творять державу,

І Від перших днів незалежності в Україні було проголо­шено рівноправність громадян незалех но від націо­нальності

2. Україна рішуче виступала і виступає проти підриву су­веренітету і національної цілісності держави. А тому рішуче боролася і бореться проти, •сепаратизму Кримської Автономної Республіки,

• вимоги Росії про передання їй Криму;

• сепаратизму кримських татар та окремих російських організацій Криму

• вимоги автономії у південних і східних регіонах;

• вимог румунських керівників про повернення Пів­нічної Буковини

Заслугою держави Україна стало те, що поталанило уникнути міжнаціональних конфліктів.

Сьогоденні проблеми розвитку української нації — економічні, ідеологічні цивілізаційні Утворюється громадянське суспільство уже складним є питання соціально-політичної злагоди, переорієнтація на за­гальнолюдські культурні досягнення та надбання сучас­ної світової цивілізації.

Розвиток сучасної української нації можливий лише через гармонійне поєднання надбань сучасного загаль­нолюдського цивілізаціиного процесу зі специфікою національного менталітету.

Творчі завдання Запитання

і Чим різняться 'український народ і українська на­ція'?

2. Як.ви розумісі ви а Н о позбавлений мину до го не має майбутнього^1; . Чому мову називають іушсю нації

4 Що ви овує шано ливесг ення до народу (нації)?

5 Які фактори еста ізують усні ьне життя.

Чи згодні ви з думкою?

•У формуванні національного характеру велику ро ь відіграє наявність в особи тості національного ідеалу

• Ми мусимо серцем ві чувати свій національний ідеал, мусимо розумом поя нювати собі його, мусимо вживати всіх заходів, щоб наблизитися до нього, інакше він н існува йме і ніякий мі тич ний фанатизм не створить його" (І. Франка)

• Національний характер складається з двох компонен­тів: природного (генетичних, біологічних анатоміч­них фізіологічних нахилів) і набутих у житті поглядів переконань звичок, досвіду

• Зневага до національного глибоко ранить душу люди­ни й надовго закарбовується в її нам яті

Завдання

1 Побудувати діаграму національного складу наро у України на основі перепису 5-14 грудня 2001 р

2 Побудувати діаграму національного складу населення України на основі сучасних даних, використовуючи дані періодичної преси.

3 Сформулювати завдання подальшого розвитку укра­їнської нації та її культури.

Висловлювання видатних діячів про українську націю

1 В Європі існує народ, забутий істориками - народ русинів.. Цей наро і існує, має свою історію ідмін- ну від історії Польщі і ще більше відмінну від історії Московщини Він має свої традиції свою мову окре­му від московської і польської, ма вира ну ін ивіду- альність, за яку бореться їс орія н повинн забувати, що до Петра І ой наро ва ся руським а той народ що ми араз звемо руськи і зваї ся московинами, а

іх земля Московією (французький історик і дипломат К Делямар написав ш слова у 1869 р.) 2.' Читати українську історію треба з бромом, до того це одна з нещасних, безпорадних історій, до того бо­ляче досадно, гірко, сумно перечитувати, як нещас­на, зацькована, зашарпана нація тільки и те робила за весь час свого існування, що огризалася на всі боки: од поляків, росіян, татар шведів Уся історія — ряд безупинний, безперервний ряд повстань, війн, пожа рищ, голоду, набігів, військових переворотів, інтриг, сварок" (В Винниненко) Дібрати цитати на цю тему

Дискусія

Які особливості українського національного мента­літету?

Можливі короткі підсумки дискусії. Позитивними рисами національного характеру є такі багатство, краса і сила почуттів, чемність, гостинність, відкритість; нахил до музики і здібність до співу; висока моральність; мужність, благородство; високе почуття власної честі та гідності, повага до чужої гідності, уважність, справедливість; самоповага, волелюбність, порядність, працьовитість. Негативними рисами національного характеру є споглядальність; інертність, нерішучість; індивідуалізм, егоїзм, жадібність

З тексту виберіть ті риси характеру, які, на вашу думку, притаманні українцям.

Гостинні, чесні легковажні, недоброзичливі, горді, веселі, пихаті, заздрісні, мужні,

лагідні, мстиві акуратні, витривалі економні, марнотратні нахил до підприємництва, люб'язні, непохитні, порядні, вперті, товариські, поетичні, працьовиті, щирі, оброзичливї, скромні, зичливі, самостійні, незалежні

Анкета

Як ти ставишся до людей інших рас і національностей;

а) з неприязню;

б) з ненавистю;

в) байдуже;

г) вивчаю,

д) цікавлюсь;

е) вважаю рівними з собою:

є) готовий до дружби і співробітництва;

ж) готовий створити сім'ю

з) не хочу проблем?

Шкала мудрих думок

1. "Поглиблювати в собі почуття синівське — почувати­ся сином свого народу, своєї нації і в світлі хвилини радощів, І в чорні години журби, в найскрутніших об­ставинах мужньо підносити голос на захист його свя щениого права називатися народом' (Олесь Гончар).

2 'За століття и тисячоліття не винайдено сприятливі­шого суспільного середовища для реалізації всіх прав людини, ніж національна спільнота та ще й у формі національної держави" (/. Драч) Доберіть висловлювання видатних людей про націю, національну свідомість, національний характер.

Проект

1 Дослідити питання походження українців

2. Дослідити чи дотримуються засади Загальної декла­рації прав людини у Декларації прав національностей України, прийнятій і листопада 199 І р.

Прокоментуйте Слова Т. Г. Шевченка ⁴1 чужому научайтеся, й свого не цурайтеся".

Тема XIII. ПОЛІ КУЛЬТУРНІСТЬ

Поняття полікультурноєті як добросусідства культур

Сучасне < /спільство полікультурним, бо воно скла ає гься і різних е нічних і р лі чи них груп Полікультурність — це іармонійне і справедливе об'єднання в суспільстві різних кульгур етнічних і релігійних груп які впливають одна на о ну і вза­ємозбагачуються

Відносини в полікультуриому суспільстві повинні бу­дуватися на таких засадах:

• рівноправності;

• толерантності;

• взаємоповазі;

• взаєморозумінні;

• визнанні рівноцінності кожної культури.

У полікультуриому суспільстві мають існувати рівно­правні, толерантні взаємозв'язки між культурами окре­мих народів. У процесі взаємодії різних культур створю­ються нові культурні цінності

Толерантність — повага й визнання рівності, відмова від домінування й насильства.

У полікультуриому суспільстві кожен індивід зберігає свою внутрішню неповторність і духовно збагачуєгься під різними впливами з боку інших культур.

Важливого значення набуває гюлікультурне вихован­ня — виховання поваги до людей іншої національності, до їхньої культури, традицій, віри звичаїв тошо Тільки полі культурна освіта здатна виховали людину справжнім патріотом нації і держави, громадянином яких вона є, незалежно від етнічного походження, протиставивши цей патріотизм будь- яким ([юрмам націоналізму.

Інтернаціоналізація людського співтовариства при ­вела до взаємодії різних культур і до їхнього взаємо­збагачення Досягається гармонія глоб ьних та наці­ональних культурних цінностей Необхідне визнання різномаїття людських культур норм і вірувань

Багатство і різноманіття культур народів світу свід­чить про вияв людського як такого Культурні досяг­нення не суперечат ь один одному а поповнюють скарб­ничку загальнолюдської культури все новими й новими надбаннями. Вони стають культурними надбаннями народів світу і є могутнім джеретом їх розвитку

Самобутність та рівноцінність різних культур

Культура дасться людині через мову і в мові бо мо ­ва — це душа кожної нації н святиня, її найцінніший скарб, Таким чином, мова є безпосереднім буттям куль­тури, що твориться кожною нацією. Розмаїття багато­манітність культур обумовлені тим_; шо мова є завжди мовою певної нації.

Кожна культура є способом творчої самореалізації людини. Тому вивчення інших культур збагачує нас не лише новими знаннями, а й новим творчим досвідом.

Розмаїття культур розкриває її багатоманітність. Вза­ємодія між ними є способом збереження цілісності ци­вілізації.

Багатоманітність культур характерна особливість розвитку суспільства Вона свідчить про багатогранність вияву людського як такого

Культурні досягнення наро їв не суперечать одне од­ному, а поповнюють скарбницю загальнолюдської куль­тури новими надбаннями Вони є культурним надбанням народів світу і могутнім джерелом їхнього розвитку.

У Загальній декларації ЮНЕСКО записано "Форми культури змінюються в просторі й у часі Ця культурна розмаїтість виявляється в неповторності и різноманітті особливостей, властивих групам і співтовариствам, шо утворюють людство. Будучи джерелом обмінів, нова­торства і творчості, культурна різноманітність гак само необхідна для людства як бюрізноманптпсть для живої природи У цьому сенсі вона є загальним надбанням людства і повинна бути визнаною й закріпленою в ін­тересах нинішнього й майбутнього поколінь'

Людина, яка визнає рі номаннтя людських культур і ставиться з повагою до культури кожного народу є то­лерантною.

Національна культура — цс історичний досвід етносу, народу

Куль ура кожного народу самобутня але національні цінності не суперечать загальнолюдським, а с особли­вим виявом світових досягнень культури і належать до загальнолюдських надбань цивілізації

Не існує культури людства без культури етнічної, без розмаїття національних культур.

Культуру нації розглядають як діалектичну єдність заіальнолюдського, соціально-класового й етнічно не­повторного

Розмаїття культур розкриває її багатоманітність Вза ємодія між ними є способом збереження цілісності ци вілізації.

Відбувається взаємообмін культурними надбаннями народів світу, які є рівноцінними, сприяють їх розвитку, взаємозбагатенню світовій інтеграції культур.

Міжнаціональні відносини та причини виникнення міжнаціональних конфліктів шляхи їх розв'язання

Міжнаціональні відносини — важливий складник соці­альних відносин

Форми шшаціональних відносин

• Взаємовідносини між націями.

• Міжособистісні стосунки представників різних націй.

• Взаємини між людьми однієї й тієї самої нації Причини виникнення міжнаціональних конфліктів

В основі міжнаціональних конфліктів лежать усі види націоналізму: політичний, економічний культурний, побутовий, сепаратизм

і Нації та народи, політично оформлені в держави, періодично висувають один до одного територіальні претензії.

! 2

2 Нагромадження невирішених соціально культурних проблем.

3 Асиміляція малих етнічних груп, яку проводить ко­рінний етнос щодо національних меншин з метою позбавлення їх своєї мови, культури.

4 Асиміляторський тиск російської мови на мови наці­ональні

5 Національна, расова, мовна культурна, релігійна дискримінація, яка здійснюється на державному чи побутовому рівні.

6 Депортація цілих народів (в СРСР бу о виселено нім­ців, кримських татар, ініушів, чеченців греків та ба­гато інших народів).

7, Етнічні особливості, що проявляються в міжусобно- тісних стосунках.

8 Вимоги державної мови національними меншинами (в Україні на сучасному етапі вимоги, щоб другою державною мовою була російська)

9 Рівень загальної культури та психологічних особливос тей, що проявляється в міжнаціональних стосунках.

Шляхи розв'язанні: міжнаціональних конфліктів:

•зважене врахування державою специфіки національ­них відносин;

політика держави спрямована на забезпечення за­конних прав національних меншин та гармонізацію і зміцнення міжетнічних відносин, що сприятиме за­безпеченню злагоди в суспільстві

• рівноправність народів, кожен з яких має можливість зберегти свою самостійність, мову, культуру, традиції;

•укріплення гарантій, які б не допускали ущемлення прав громадян за національним питанням:

• створення умов для вільного розвитку мов і кульгур:

•забезпечення вільної дія ьності національно-культур­них товариств,

• особлива делікатність, такт, зваженісгь, толерантність у вирішенні національних питань;

• знання національної культури традицій, звичаїв, обря­дів національностей, що проживають на цій території,

•шанобливе ставлення о кожної нації розуміння на­ціонального як самобутнього і як спільного надбання л юдс ької ци вілїзації;

• подолання войовничого націоналізму і шовінізму;

• оновлення всієї виховної роботи в галузі національних відносин;

■ беззастережне дотримання засад Загальної декларації прав людини

Міжконфесійні стосунки та вплив їх на життя в нолікульгурному суспільстві

Конфесії — релігійні об'єднання, які мають свої віро­вчення 96% зареєстрованих в Україні релігійних громад становлять християнські конфесії У сучасній Україні відродження духовності пов язане з відродженням релігії та церкви, Причинами відро­дження релігії є:

• зняття заборони на релігійне життя,

• погіршення матеріального становища значної части­ни громадян України,

• часткова втрата ідеологічних догм і орієнтирів;

• повернення до традиційних цінностей.

23 квітня 1991 р. прийнято Закон України "Про сво­боду совісті та релігійних організацій". Цей закон, а та­кож Конституція України (ст. 35) регулюють релігійні права й свободи громадян, а також відносини між релі­гійними громадами

В Україні існує понад 100 різних релігійних конфесій, течій, напрямів

Проблеми міжконфесійних стосунків

У деяких областях України існують напруженість між ві- рянами різних конфесії та міжконфесійні чвари На це є певні причини.

і Невирішення всіх майнових та юридичних проблем міжконфесійного життя за нормами цивілізованого суспільства

2. Прояви неповаги чи недоброзичливості з боку пред­ставників іншої віри.

3. Недосконалість відносин між державою і церквою

4. Бездуховність частини громадян

5 Різні політичні сили прагнуть використати той чи ін ший релігійний напрям для досягнення своїх інтере­сів

6 Є випадки, коли церква долучається до політичних процесів в Україні, висловлює свою підтримку пев­ним політичним та національним рухам

7, Політизація релігії, тобто претензії церковних кіл на свою участь у політичних акціях (хресні ходи під час президентських виборів 2004 р),

8 Реліг ійний фанатизм.

Шляхи вирішення проблем

* Церкву и релігійні організації в Україні відокремлено від держави, а школу від церкви.

• Проведення державної політики за якої жо ну релігію не може бути визнано як обов'язкову, всі ре лігії мають право на існування

•Дотримання прав людини, зокрема права на вільний вибір віровчення і світоглядних переконань

* Підтримка державою релігії, яка полягає в тому що держава:

передає вірянам відібрані раніше храми, культові цінності;

- виділяє земельні ділянки під будівництво нових хра­мів;

надає церковним організаціям податкові пільги тощо.

• Виховання наших громадян у дусі релігійної толерант­ності, що є основою духовного відродження України

•Невтручання в життя релігійних громад політичних партій та рухів, адміністративних органів влади тощо

•Дотримання державного і громадського нейтралітету щодо різних віросповідань і конфесій, які діють у рам­ках чинного законодавства

• Відкидання силових методів впливу нл представників інших конфесій з боку священнослужителів.

* Прагнення до взаєморозуміння серед вірян

* Готовність знаходити компроміси серед спірних пи тань, що стосуються спільного використання церков ного майна, приміщень тощо.

Таорчі завдання

Сформулюйте "скриньку порад" про міжнаціональні стосунки

Можлива відповідь:

* Будьте готові до того, що всі люди різні, зі своїми особ ливостями, традиціями

* Навчіться сприймати людей такими, якими вони є.

• Поважайте звичаї, традиціїособливості інших народів.

• Не намагайтеся змінити в людях те, що вам не подоба еться.

'Пам'ятайте, що кожен народ гордиться своєю націо нальністю.

•Не ображайте національні почуття, національну гід ність людини.

• Цінуйте в кожній людині особистість

Чи знаєте ви?

Перше десятиліття XXI століття ООН проголосила Міжнародним десятиліттям культури, миру і нена сильства

Ситуації

І У твош присутності образили твою націю. Які твої дії?

2. Ти учасник дискусії про причини міжнаціональних конфліктів. Яка твоя точка зору?

3. Ти став свідком суперечки про те, що Україна лише для українців. Які твої аргументи для засудження і спростування цієї тези ⁹

4. Ти свідок зневажливих шовіністичних висловлювань про Україну Яка твоя реакція ⁹

і 56

Обгрунтуйте свою думку

У чому полягає культурна місія сучасного покоління українців? Можлива відповідь

' відродити і зміцнити те, що зберегла історична пам 'ять народу;

• зберегти національні надбання;

• забезпечити рівноцінний розвиток. їх у контексті сві тової культури;

• культура - це явище суспільного життя країни і без неї неможливе здійснення соціальних і політичних пере­творень в Україні.

Чи зможете ви пояснити?

і Які причини появи націоналізму, шовінізму, неона­цизму, антисемітизму, релігійного фундамешалізму? 2. Які причини виникнення міжнаціональних конфліктів?

Іема XIV. УКРАЇНА І СВІТ

Україна в структурі загальноцивілізаційного процесу

Цивілізація — це певна епоха в історичному розвитку сус­пільства (економічному оціальному, культурному, психолог!ічному), яка хар, ктеризується досягнутим рівнем розвитку продуктивних сил способом вза­ємодії з природою, можливостями відтворення на розширеній основі умов свого існування і прогресу Велику роль на сучасному етапі відіграє науково - технічний прогрес, який повинен бути спрямований на задоволення потреб людини, максимально активізувати творчі здібності людини. Сучасна людина повинна мати необхідні знання, вміти самостійно приймати рішення і швидко реагувати на зміну ситуації.

Україна не стоїть осторонь сучасних цивілізаційних процесів. Відбуваються глибокі якісні зміни метою яких є перехід до нового етапу розвитку, здійснюється побудова нових ринкових відносин, громадянською суспільства, політичного плюралізму. В Україні йде пошук шляхів розвитку економіки відпо­відно до світових цивілізаційних стандартів:

• здійснюється структурна перебудова промисловості,

• ведуться спроби ліквідувати затратний характер ви робництва;

• здійснюється орієнтація на н укомісткі та високо- технологічні галузі;

•звертається увага на зростання середнього класу що є найважливішим чинником стабільності;

• уряд намагається подолати "тінізацію" та криміналі- зацію економіки;

•ведеться політика захисту вітчизняного товарови­робника, збільшується випуск товарів призначених для розширення експорту

• ведуться спроби створити сприятливі умови для за ­лучення іноземних інвестицій;

• здійснюється пошук джерет фінансування комнлек-

су робіт щодо -захисту населення від природних ката- клїзмїв;

•необхідні рішучість, послідовність, комплексність і прискорення в реформуванні всіх сфер суспільно- економічного життя;

• потрібна велика робота з виховання в людей нового мислення, здатність пристосуватися до ринку, до рі­шучих дій, до розвитку ініціативи і відповідальності за себе;

•досягти загальнонаціональної злагоди, консолідації політичних партій та рухів, усієї громадськості. Довготривале тоталітарне буття породило і тоталітар­ну свідомість. Завдання для її подолання;

1. Визнання цінності пріоритету особистості, її почуттів, думок, поглядів, тобто свободи особистості. Свобода од­нієї особистості передбачає свободу іншої, свободу всіх, 2 Толерантність, терпимість до думок та поглядів лю­дей, які не збігаються з нашими, їх плюралізм.

3. Нормою життя суспільства повинен стати реальний плюралізм, що передбачає:

• зречення традицій єдиного підходу в оцінці дійсності;

• наявність різних думок, поглядів, теорій,

• забезпечення свободи людини в духовному розвитку

• сприяння задоволенню власних культурних потреб

4. Подолання негативного спадку в сфері культури, що залишився з минулого:

• русифікація телевізійного простору східних регіонів країни, Криму;

• залишковий принцип фінансування освіти, науки, культури;

• взаємозбагачення культур різних регіонів,

• проникнення нових цінностей західної культури

• розвиток нових форм передавання інформації куль­турного розвитку:

•повернення традиційних цінностей національної культури.

%

5 Необхідні, зуховне відродження України. Доля цивілі ­заційних процесів в Україні залежатиме від молодого покоління, його

• відданості Україні;

• великого патріотизму;

• освіченості;

• професійної майстерності

Геополітичне становище сучасної України

Геополітика - наука, що вивчає геополітичне становище країни Вона аналізує географічні й політичні чин­ники які впливають на становище країни.

Чинники, що впливають на геополітичне становище України

1. Вигідне географічне положення

2. Розміри території (Україна за площею території є най­більшою європейською державою).

3. Чисельність населення (п ятс місце в Європі після Ні­меччини, Франції, Великої Британії, Італії)

4. Розвинений народногосподарський комплекс (за рів­нем ВВП надушу населення Україна)

5. Високий інтелектуальний потенціал.

6 Значний природно-ресурсний потенціал. 7. Розвинена транспортна мережа (залізниці, автошля­хи, трубопроводи тощо) 8 Вихід до Світового океану (через Чорне море)

Гєоподі гичне положення України є сприятливим для її подальшою розвитку. Воно умовлює позицію своє­рідної посередницької ланки в економічних стосунках між країнами Півночі, Сходу, Заходу

іМісце України в інтеграційних процесах у Європі

Зі здобуттям незалежності Україна прагне увійти до світового співтовариства як його повноправний член і стати активним учасником міжнародної політики

Сьогодні Україну визнали 150 держав світу понад 100 встановили з нею дипломатичні відно ини Укр на уклала низку рівноправних двосторонніх мі* ержавних договорів, є членом ООН

На сучасному етапі Україна посідала провідні позиці; з постачання на світовий ринок текстилю, металу та ме­таловиробів, сільгосппродукції, зброї тощо.

Високими досягненнями міжнаро ної по тики України є:

•приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (1994 р.), ліквідація стратегічного та ядерного потенціалу

•членство в ОБСЄ, Раді Європи, МВФ Світовому банку і Європейському банку реконструкції та роз­витку,

• налагодження співробітництва з ЄС, прагнення до вступу в Європейський Союз;

•з березня 2007 р започатковано переговорний про­цес щодо Нової угоди, щоб перейти від партнереіва і співробітництва до відносин політичної асоціації та економічної, енергет ичної інтеграції з ЄС;

• з 2008 р триває переговорний процес між Україною і ЄС про укладення Угоди про асоціацію, яка сприяти­ме створенню повномасштабної зони вільно торгів­лі, Україна повинна виконати необхідні умови щодо демократизації країни, дотримання прав людини і свободи слова, що визначить ратифіка ію Угоди про асоціацію як найближчої перспективи щодо розвит­ку подальших відносин між Україною і ЄС;