Просторові дані і геоінформаційні системи

У загальному випадку просторові дані є сутностями з просто­ровою прив'язкою. Просторові дані використовуються в рамках географічних та навігаційних інформаційних систем (або мобільних ІС) [39]. Навігаційні або мобільні ІС - різновиди геоінформаційних систем (ГІС), в яких параметри руху об'єктів прив'язані до географічної карти. БД мобільних систем називають «БД, які кочують», тому що вони розташовані в пам'яті портатив­ного комп'ютера, підключеного по мережі до БД головного офісу компанії.

Керування просторовою інформацією має справу з крапками, лініями та іншими геометричними об'єктами. До властивостей гео­метричних показників, які повинні зберігатися в просторовій базі даних, відносять:

• поєднання (одного топологічного об'єкта на карті з іншим);

• сусідство (одного топологічного об'єкта на карті з іншим);

• порядок (лінійна послідовність об'єктів);

• метричні відносини (нечітко задані відстані, наприклад
«близько», «далеко» або «одноденний переїзд»).

Використовуючи географічні об'єкти, які зберігаються в БД ГІС, можна виконувати запити, характер яких демонструють такі при­клади.

1. Де саме розташовані джерела ресурсів «YYY» у районі
«XXX» та які їх запаси?

2. Який стан транспортного сполучення між джерелом сировини «YYY» та місцями його використання «NNN» та «МММ»?

3. Якою є міра забруднення навколишнього середовища в районі «XXX»?

4. Якими є обсяги виробництва і споживання товарів першої необхідності в районі «XXX»?

5. Які існують джерела поповнення запасів товарів першої необхідності в районі «XXX»?

6. Яким є потенціал робочої сили в районі «XXX»?

7. Знайти найкоротший шлях між пунктом «XXX» та пунктом <YYY».

8. Знайти найдешевший шлях між пунктом «XXX» та пунктом «YYY».

9. Чи є будь-яке шосе, що будується в цей час між пунктом ­«XXX» та пунктом «YYY»?

10. Чи є які-небудь тунелі між пунктом «XXX» та пунктом ­«YYY», придатні для перевезення небезпечних вантажів?

11. Який найкращий маршрут у ранкові/вечірні години пік для ­переїзду з пункту «XXX» у ділову частину міста?

12. Яка густина населення в певному географічному місці? ­

Географічні інформаційні системи та навігаційні системи дозволяють давати відповідь на такі запити або в заздалегідь заданий момент часу, або в оперативному режимі. Наприклад, на запити про найкращий маршрут від одного місця до іншого в центральному районі міста система може представити результат безпосередньо перед початком поїздки або вже під час по­їздки. У першому випадку маршрут можна спланувати зазда­легідь на основі даних, які зберігаються в географічній базі да­них (наприклад, яке шосе дуже завантажене в деякий конкрет­ний час, тощо). В іншому випадку має підтримуватися зв'язок у реальному часі з джерелом інформації для того, щоб забезпе­чувати актуальність даних з точністю до секунд. При цьому ча­стиною такої системи повинні бути засоби оновлення бази да­них у реальному часі.

Нарівні з очевидною необхідністю мати справу зі складними типами даних та зв'язків просторові бази даних, призначені для використання в ГІС або в навігаційних системах, повинні задоволь­няти й іншим вимогам, у тому числі [48-51]:

• забезпечувати зберігання великих обсягів даних, пов'язаних: ­зі складністю опису геометричної структури самих об'єктів зберігання та глибокою ієрархічною залежністю, властивою об'єкта ­даних таких типів;

• забезпечувати доступ у режимі реального часу. Такі властивості даних, як густина (у часі), гранулярність інформації (коли ­для одного й того ж об'єкта в просторових базах даних зберігаються ­дані з різними рівнями деталізації), швидкість руху та багато інших ­характеристик мобільних систем повинні бути прийняті до уваги ­інструментарієм пошукового середовища керування даними;

• забезпечувати обробку запитів. Очевидно, що стандартних реляційних запитів недостатньо для вибірки просторових даних;

• підтримувати векторні та растрові типи даних.

У векторній моделі інформація про крапки, лінії та полігони кодується та зберігається у вигляді набору координат Х,Y.

Місце розташування крапки (крапкового об'єкта), наприклад свердловини, описується парою координат (Х,Y). Векторна модель зручна для опису дискретних об'єктів і не підходить для опису їх безперервних властивостей.

Растрова модель оптимальна для роботи з безперервними вла­стивостями. Растрове зображення являє собою набір значень для окремих елементарних складових (осередків), наприклад, відскановане фото або рисунок.

Обидві моделі мають свої переваги і недоліки. Сучасні ГІС мо­жуть працювати як із векторними, так і з растровими моделями даних.

Продовжується дослідницька робота, пов'язана з обробкою запитів для користувачів мобільних інформаційних систем.

Геоінформаційні рішення вдало вписуються в інструментарій маркетингових досліджень [34].

Масштабні маркетингові дослідження неможливі без маркетингової інформаційної системи (МІС), яка дозволяє адміністративно­му корпусу корпорації оперативно реагувати на зміни ринкової кон'юнктури, перебудовувати власну маркетингову політику за рахунок підвищення обсягів, точності, швидкості, надійності, достовірності передачі, накопичення, обробки інформації.

Проблеми збору, систематизації, обробки маркетингової інфор­мації для великих підприємств, особливо для корпорацій, - це проблеми переходу від хаосу, викликаного, з одного боку, перехідним періодом у розвитку економіки, з іншого - зростаючим потоком різноманітної інформації (у тому числі такої, яка поступає по кана­пах FIDONET, INTERNET, INTRANET, ЕХТRАNЕТ та з інших дже­рел) до організації і ясності. Збирання інформації про діяльність конкурентів, необхідної для функціонування МІС, є самостійною, надзвичайно трудомісткою задачею. Однак керівництво великих фірм не зупиняється перед витратами для організації такої діяль­ності. При цьому збирається та обробляється первинна маркетингова інформація (результати соціологічних досліджень і опитів по­купців за допомогою різних систем анкетування, неформальних бесід) та вторинна маркетингова інформація (вона одержується з пеоглядів ринків, публікацій торгових палат і оглядів підприємств, збірників торгових договорів, видань банків, рекламних агентств, статистичних довідників, спеціальних довідок, інтелектуальних агентів та інтелектуальних ешелонів вилучення інформації в глобальних мережах (Internet, Intranet, Extranet).

Повнофункціональна МІС має відповідати вимогам корпоративної динамічної СППР. Це зумовлене такими чинниками. По-перше, за колом задач, які вирішуються, та способами їх розв'язання МІС відноситься до класу аналітичних систем, які дозволяють фахівцям з маркетингу не тільки систематизувати первинну та вторинну мар­кетингову інформацію, а й виконувати аналіз даних з різних показ­ників та в різних аспектах (часових, географічних, соціологічних) і приймати рішення в умовах невизначеності. По-друге, концепція глобалізації бізнесу та створення віртуальних корпорацій вимагає розподілу компонентів інформаційної системи, спираючись при цьо­му на технології корпоративних інформаційних систем.

Розробка інтерфейсу, що призначений для користувача марке­тингової системи, у стилі ГІС призначена не тільки для наочного відображення просторово розподілених даних - це елемент підви­щення оперативності аналізу та прийняття управлінських рішень, оскільки орієнтує користувача системи в географічному і вартіс­ному аспектах аналізу маркетингової інформації, дозволяє отри­мати прогноз реалізації власної продукції, розробити стратегію і тактику щодо позіціювання продукції корпорації на ринку.

Найбільш відомою на сьогоднішній день ГІС є Arc View GIS - роз­галужена настільна система для проведення стандартних аналітичних операцій та простого перегляду отриманих даних. Крім функціо­нальності, одним з головних достоїнств Arc View GISє забезпечення простоти роботи з пакетом навіть для недосвідченого користувача.