Комплекс екологічних наук сьогодні

Розширення предмету, подальший розвиток екології призвели до перетворення її в комплекс екологічних наук. Структура сучасної екології:

1) Загальна екологія: теоретична екологія, математична екологія, моделювання екологічних систем і процесів. Зв’язки: теоретична біологія, загальна теорія систем, математика, кібернетика.

2) Біоекологія: екологія систематичних груп організмів; екологія природних біосистем – груп, популяцій, екосистем; еволюційна екологія. Зв’язки: усі загально біологічні дисципліни, ботаніка, зоологія та інші. Щодо розмірів об’єкта дослідження біоекологію поділяють на: - аутекологію, яка вивчає взаємодію окремого живого організму та його середовища; популяційну екологію, чи демекологію, — предметом її вивчення є взаємодія популяції та її середовища; синекологію, яка досліджує взаємодію біотичних (живих) сукупностей із середовищем.

3) Екосферологія: глобальна екологія, вчення про біосферу та її взаємодію з техносферою. Зв’язки: загальна екологія, біоекологія, геоекологія, глобалістика.

4) Геоекологія: екологія організмів за приналежністю до різних середовищ існування, біогеографічним областям, природно-кліматичним зонам, континентам, країнам. Зв’язки: географія, геологія, геофізика, геохімія, кліматологія, біогеографія. В останні роки як самостійна галузь науки сформувалася географічна, або ландшафтна, екологія. Через вплив людини на природу до географії увійшло й набуло поширення поняття «антропогенний ландшафт» — самостійні природні системи, структура яких відрізняється від природних завдяки діяльності людини. Це, приміром, кар’єри, що залишилися після відкритого добування корисних копалин; окультурений ландшафт — орна земля, культурні пасовища, сади, насаджений ліс, парк тощо; культурний ландшафт, де людська діяльність настільки змінила співвідношення предметів і явищ природи, що ландшафт набув нових, якісно інших особливостей, порівняно з попереднім, природним своїм станом. Прикладом може бути сучасний ландшафт населеного району.

5) Соціальна екологія розглядає взаємовідносини в системі «суспільство — природа», вона вивчає взаємодії та взаємозв’язки людського суспільства з природним середовищем, розробляє наукові основи раціонального природокористування, які передбачають охорону природи та оптимізацію середовища проживання людини.

6) Екологія людини: вивчення екологічних ніш і потреб людини та соціальних

груп; екологія поселень. Зв’язки: історія, антропологія, соціологія, медицина, демографія.

7) Прикладна екологія: екологічні аспекти виробництва, промислу, комунального господарства; інженерна екологія (будівництво, промисловість, енергетика, транспорт, ергономіка); сільськогосподарська екологія; заповідні об’экти. Зв’язки: галузі господарства, ресурси, економіка природокористування.