Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Загроза виникнення НС примушує органи виконавчої влади здійснювати комплекс заходів по попередженню НС, ліквідацію наслідків НС, при цьому основні зусилля повинні бути направленні на захист людей і територій. Для цього створена ЄДС по попередженню і реагуванню на НС, створенні територіальні, місцеві та об’єктові підсистеми які мають у своєму складі органи управління, сили та засоби необхідні для виконання заходів ЦЗ населення і територій.
До ключових напрямків роботи у сфері екологічної, техногенної безпеки і
цивільного захисту населення відносяться:
ü створення надійних гарантій безпечної життєдіяльності людей, технологічної безпеки, забезпечення безаварійної роботи на об’єктах підвищеної небезпеки, досягнення високих норми та стандартів захисту населення і територій від НС;
ü розв’язання проблем, спричинених Чорнобильською катастрофою та надвисоким навантаженням довкілля, а також вирішення питань поводження з небезпечними відходами, упровадження новітніх технологій їх переробки, знищення хімічної зброї;
ü запобігання виникненню НС шляхом реалізації державних, регіональних, місцевих та об’єктових програм зниження рівня екологічних ризиків;
ü запровадження нових механізмів впливу на зниження техногенного навантаження об’єктів підвищеної небезпеки насамперед шляхом удосконалення дозвільної діяльності з обов’язковим страхуванням від техногенних ризиків;
ü реформування, відповідне оснащення, навчання та виховання професійних сил реагування на НС;
ü підвищення безпеки проживання населення у сейсмічно небезпечних
районах;
ü підтримка та сприяння реалізації спільних міжнародних проектів з питань цивільного захисту населення і територій;
ü розвиток і вдосконалення відповідної нормативно-правової бази.
Для запобігання та зменшення наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру необхідно забезпечити цілого комплексу заходів:
У галузі метеорології:
ü оперативне оповіщення центральних та місцевих органів влади про очікувані стихійні та небезпечні метеорологічні явища;
ü упровадження новітніх технологій у системах спостереження, збирання та обробки метеорологічних даних (автоматизованих систем наземних спостережень, радіолокаційних та космічних методів);
ü прогнозування погодних процесів на основі регіональних числових моделей розвитку атмосферних процесів, що дасть можливість підвищити ефективність попереджень про несприятливі метеорологічні явища;
ü створення комп’ютерної бази даних метеорологічних явищ, які призвели до значних збитків;
ü створення діючої системи моделювання параметрів НС, узгоджених з фактичними та прогнозними величинами метеорологічних елементів і явищ.
У галузі сейсмобезпеки:
ü прогнозування землетрусів на основі проведення сейсмічних спостережень та аналізу їх результатів;
ü оперативне визначення місця, часу та параметрів землетрусів;
ü оперативне оповіщення центральних та місцевих органів влади про можливий землетрус та масштаби його наслідків;
ü організація центрального банку геофізичних даних та забезпечення міжрегіонального та міжнародного обміну інформацією;
ü інформаційне забезпечення робіт з сейсмічного районування територій, оцінка потенційної сейсмонебезпеки та сейсмостійкості будівництва;
ü розробка карт сейсморайонування територій.
У галузі запобігання зсувів та підтоплення:
ü моніторинг територій, на яких існує ймовірність ризику підтоплення та
зсувів ґрунту;
ü розробка комплексної програми науково-технічного забезпечення заходів з ліквідації підтоплення міст і селищ міського типу;
ü розробка архітектурно-планувальної та проектної документації і будівництво захисних споруд;
ü забезпечення експлуатації захисних споруд і проведення систематичних заходів інженерного захисту від процесів підтоплення та протизсувних заходів.
У галузі попередження катастрофічних паводків:
ü укріплення та реконструкція існуючих гідротехнічних споруд та захисних дамб у басейнах річок;
ü очищення небезпечних ділянок русел від природних перешкод (намивів, кущів, островів тощо);
ü оснащення органів гідрометеорологічної служби (постів спостереження) сучасною вимірювальною апаратурою та надійним зв’язком;
ü технічна перевірка та укріплення важливих енергетичних, гідродинамічних і транспортних комунікацій тощо;
ü вплив на формування паводкового стоку на водозборах;
ü регулювання використання земель в зонах можливого затоплення.
У галузі пожежної безпеки:
ü створення та ефективне функціонування системи спостереження з метою своєчасного виявлення осередків горіння та оперативного надання інформації про них органам пожежної охорони МВС, МНС та Держлісгоспу;
ü суворий контроль за організацією та виконанням заходів щодо санітарної вирубки та очищення лісових масивів, створення системи протипожежних бар’єрів у лісах;
ü матеріально-технічне оснащення служб наземної та авіаційної розвідки;
ü модернізація засобів для локалізації та гасіння осередків пожеж;
ü формування, підготовка (навчання) спеціалізованих позаштатних команд (загонів) для евакуаційно-рятувальних робіт, особливо у сільській місцевості.
У галузі підвищення рівня епідеміологічної безпеки:
ü постійний клініко-діагностичний моніторинг стаціонарно небезпечних (неблагополучних) пунктів та сільськогосподарських угідь;
ü режимно-обмежуючі та ізоляційно-спрямовані на знешкодження (або ізоляцію) джерел інфекцій;
ü санітарно-гігієнічні, дезінфекційні та дезінсекційні – спрямовані на розрив передачі збудника;
ü імунопрофілактичні, імунокореляційні та заходи екстреної профілактики спрямовані на підвищення імунітету організму.
Дата публикования: 2014-11-28; Прочитано: 7445 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!