Ідентифікація та паспортизація об’єктів господарювання щодо визначення їх потенційної небезпеки

Запобігання виникненню HC – одне з головних завдань ЦЗ можливе за рахунок підготовки і реалізації комплексу заходів, що спрямовані на регулювання безпеки, управління ризиками та завчасне реагування на загрозу виникнення HC.

Діяльність щодо запобігання HC має пріоритет порівняно з іншими видами робіт з протидії цим ситуаціям. Це обумовлено тим, що соціально-економічні результати завчасних дій з попередження HC і мінімізації збитків в більшості випадків є більш важливими і ефективними для громадян, суспільства і держави, ніж ліквідація наслідків після виникнення HC.

Під регулюванням безпеки розуміють розробку нормативно-правової документації і реалізацію заходів, які визначають і нормують можливі ризики виникнення HC.

Нормативні документи, що спрямовані на регулювання безпеки, є різними за формою і можуть бути загальнодержавними та галузевими. Відповідно, вони затверджуються і вводяться в дію Законами України, Постановами Кабінету Міністрів України або Наказами міністерств.

До заходів, спрямованих на регулювання безпеки відносяться:

врахування та реалізація вимог ІТЗ ЦЗ (ЦО) при розробці містобудівної документації;

ідентифікація та облік потенційно небезпечних об’єктів;

паспортизація та реєстрація потенційно небезпечних об’єктів;

ідентифікація та облік об’єктів підвищеної небезпеки;

декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки;

страхування ризику суб’єктом господарювання;

державна стандартизація з питань безпеки у HC техногенного і природного характеру;

державна експертиза у сфері захисту населення і територій від HC техногенного і природного характеру;

державний нагляд і контроль у сфері захисту населення і територій від HC техногенного і природного характеру.

Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки - це визначення об’єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об’єктів.

Потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) - це об’єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об’єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

ПНО вважається об’єктом підвищеної небезпеки (ОПН) відповідного класу у випадку, якщо на ньому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативновстановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення HC.

Нормативи порогових мас небезпечних речовин встановлюються Кабінетом міністрів України.

Ідентифікацію ОПН проводять СГ, у власності або користуванні яких є хоча б один ПНО або, які мають намір почати будівництво такого об’єкту.

У процесі ідентифікації для кожного ПНО розраховується сумарна маса будь-якої небезпечної речовини, з вказаних в нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин.

Процедура ідентифікації вважається закінченою, якщо виявиться, що сумарна маса хоча б одного зі всіх видів небезпечних речовин дорівнює або перевищує норматив порогової маси.

Порядок проведення ідентифікації ОПН, а також методика розрахунку сумарної маси небезпечної речовини визначені відповідними нормативно-правовими актами.

Результати ідентифікації і розрахунки, на підставі яких вона проводилася, зберігаються суб’єктом господарювання протягом 25 років.

Суб’єкт господарювання за результатами ідентифікації складає повідомлення про результати ідентифікації ОПН і подає його територіальним органам Держгірпромнагляду, Державної інспекції ЦЗ та техногенної безпеки, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держпожбезпеки, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій адміністрації, або виконавському органу місцевої влади (уповноважені органи).

Уповноважені органи ведуть облік ОПН.

Держгірпромнагляд веде Державний реєстр ОПН і видаєсуб’єкту господарювання свідоцтво про державну реєстрацію ОПН.

Декларування безпеки ОПН здійснюється з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій і їх наслідків.

Декларування безпеки проводить СГ, який складає декларацію безпеки - документ, що визначає комплекс заходів, які вживаються СГ з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності об’єкту до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків.

Декларація безпеки повинна включати:

дослідження ступеня небезпеки і оцінку рівня ризику;

оцінку готовності ОПН до експлуатації відповідно до вимог безпеки промислових об’єктів;

розробку рішень, направлених на зниження ризику, і реалізацію заходів щодо запобігання можливих аварій;

розробку заходів щодо локалізації і ліквідації можливих наслідків аварій;

для ОПН, який будується або реконструюється, інформацію про заходи, передбачені проектною документацією і заплановані до здійснення під час експлуатації.

Порядок розробки декларації безпеки ОПН, її зміст, методика визначення ризиків і їх прийнятні рівні встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Декларація безпеки подається за тими ж адресами, що і повідомлення про ідентифікацію.

Органи місцевої влади в регіональних засобах масової інформації дають відомості про ОПН, зокрема про способи оповіщення і необхідні дії населення у разі виникнення аварії.

Паспортизація ПНО – це процедура підготовки і представлення паспорта ПНО відповідно до вимог положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів, затвердженого наказом MHC.

Паспортизація ПНО здійснюється відповідно до переліків ПНО, затверджених комісіями із питань ТЕБ та HC, які складаються на підставі результатів ідентифікації ПНО.

Паспорт ПНО – документ певної форми, який містить структуровані дані про окремий ПНО. Форма паспорта ПНО повинна відповідати виду господарської діяльності окремого об’єкту (1HC - підприємство, 2HC - вугільна шахта, 3HC - гідротехнічний об’єкт і т.п.). Форми паспортів потенційно небезпечних об’єктів розміщуються на офіційному сайті ДСHC України.

Паспорт ПНО підлягає переоформленню кожні п’ять років.

Розташовані на території України ПНО підлягають реєстрації, тобто внесенню до Державного реєстру потенційно небезпечних об’єктів (далі - Реєстр), який веде Державний департамент страхового фонду документації. Реєстрація обов’язкова для всіх ПНО незалежно від форми власності і підпорядкування. Не підлягають реєстрації в цьому Реєстрі залізничні, морські, повітряні та інші транспортні засоби, які перевозять небезпечні речовини.

ОГД, який містить у своєму складі кілька джерел небезпеки, розташованих за однією адресою, реєструється як один ПНО, а ОГД, який містить у своєму складі кілька джерел небезпеки, розташованих за різними адресами, реєструється як кілька окремих ПНО відповідно до адрес місцезнаходження джерел небезпеки.

Під час реєстрації Державний департамент страхового фонду документації надає кожному ПНО окремий реєстраційний номер, який зберігається у Реєстрі до повної ліквідації небезпечного об’єкта, а також свідоцтво про його реєстрацію.

Виключення ПНО з Реєстру проводиться у разі отримання Державним департаментом страхового фонду документації від осіб, які зареєстрували небезпечні об’єкти, акта про їх ліквідацію.