Тема 12. Негласні слідчі (розшукові) дії

1. Поняття та види негласних слідчих (розшукових) дій.

2. Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії.

3. Негласні слідчі (розшукові) дії, пов’язані з втручанням у приватне спілкування.

4. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій.

Негласні слідчі (розшукові) дії, є різновидом слідчих (розшукових) дій, проте відомості про факт та методи їх проведення не підлягають розголошенню. Проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб (ч.ч. 1, 2 ст. 246 КПК України).

Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб (ч.ч. 1, 2 ст. 246 КПК України). До них слід віднести: аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260); накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261), огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263), зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264), обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267), установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269), аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270), контроль за вчиненням злочину (ст. 271), виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272), негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274).

Встановлення та обчислення строків проведення негласних слідчих (розшукових) дій проводиться відповідно до положень глави 7 КПК та ч. 5 ст. 246 і ст. 249 КПК. Загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбачені статтею 219 КПК.

Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням в порядку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 40, ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК України – уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи (оперативні працівники, спеціалісти, перекладачі, особи, що конфіденційно співробітничають з оперативним підрозділом, поняті тощо).

Втручання у приватне спілкування є негласною слідчою (розшуковою) дією, сутність якої полягає у отриманні доступу до інформації, що передається та зберігається під час приватного спілкування між особами, без їх відома, шляхом аудіо-, відео контролю особи (ст. 260 КПК), арешту (ст. 261 КПК), огляду і виїмки кореспонденції (ст. 262 КПК), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК) та зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК).

Підставами, достатніми для втручання у приватне спілкування, є а) фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, що розмови особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю або місцем перебування, поштово-телеграфна кореспонденція певної особи іншим особам або інших осіб їй, певна електронна інформаційна система можуть містити відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, що мають істотне значення для досудового розслідування; б) можливість отримання відомостей про зміст приватного спілкування тільки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, що включають втручання у приватне спілкування.

Інші види негласних слідчих (розшукових) дій. Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи закон визначає як негласну слідчу (розшукову) дію, яка ввідповідно до ст. 267 КПК України полягає у таємному проникненні, в тому числі з використанням технічних засобів, до публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою: а) виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування; б) виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів; в) виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину; г) виявлення осіб, які розшукуються; ґ) встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.

Підставами для проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи є відомості, що в конкретному публічно недоступному місці, житлі чи іншому володінні особи, можуть знаходитися сліди вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речі і документи або можуть бути виготовлені з них копії чи отримані зразки, особи, що розшукуються, за вчинення цих злочинів, або особа, аудіо- та відеоконтроль розмов, звуків, рухів якої, дій, пов’язаних з її діяльністю у цих місцях, може містити відомості, які мають значення для досудового розслідування тяжких чи особливо тяжких злочинів.