Тема 5 Контроль і ревізія грошових коштів та банківських операцій

План

1. Завдання, джерела і нормативні акти ревізії

2. Інвентаризація каси

3. Контроль і ревізія операцій на рахунках в банку

Основними завданнями контроль операцій з грошовими коштами є:

- перевірка стану збереження готівки в касі;

- вивчення законності і доцільності проведення операцій з грошовими коштами та грошовими документами, своєчасності і повноти оприбуткування та витрачання грошових коштів;

- перевірка законності відкриття підприємством рахунків у банку, своєчасності одержання і обробки виписок банку по всіх відкритих рахунках; стану грошових коштів на рахунках на день проведення контроль за даними виписок банку і за балансом підприємства;

- виявлення напрямів використання коштів, що зберігаються на банківських рахунках, оцінка правильності проведення взаємозаліків з кредитною установою;

- перевірка наявності договорів та їх реєстрації у відповідних журналах;

Предметом контролю операцій з грошовими коштами, іншими активами та стану розрахунків є господарські процеси та операції, пов’язаних грошових коштів та інших активів, а також відносини, що виникають при цьому на підприємстві та за його межами.

Виходячи з цілей, які необхідно досягти контролю під час проведеним дослідження операцій з грошовими коштами формуються об'єкти контроль (рис.1).

Рис.1. Об’єкти контролю операцій з коштами, іншими активами та стану розрахунків

Джерелами інформації для контролю грошових коштів є:

- первинні документи з обліку грошових коштів;

- облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку коштів;

- акти та довідки попередніх ревізій, контрольних висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю;

- Головна книга;

- звітність.

Основним нормативним документом, що регулює здійснення об­ліку грошових коштів у касі, є Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Під час ревізії касових операцій залишок на початок звітного періоду слід порівняти з залишком попереднього звіту, у журналі № 1 з рахунка 30 "Каса", Головній книзі й балансі.

Залишок на кінець звітного періоду аналогічно порівнюється з залишком, виведеним у наступному звіті касира, журналі № 1, Головній книзі. Проти кожного звіреного запису (щодо номера доку­мента, дати, змісту операції, суми) ставиться відмітка.

У кожному звіті касира слід перевірити дотримання порядкової нумерації прибуткових і видаткових касових документів, їх дати, відповідність нумерації тому періоду, за який складено звіт, з'ясувати, чи нема підчисток дат (можна вилучити з архіву квитанцію на здачу виторгу в банк, на пошту, документи на оплату робіт за навантажен­ня, розвантаження, ремонт тощо).

Вилученню не підлягають документи пожовтілі, вицвілі, пом'яті, з проколами від підшивки, обрізані, з іншим почерком, чорнилами, з підробленими підписами, довідками, цифрами.

У разі неможливості встановити фальшивку ревізор на основі письмового розпорядження судово-слідчих органів, які мають на те право, знімає копії з сумнівних документів, оригінали вилучає відпов­ідно до акта і направляє прокурору для розгляду питання про мож­ливість провести криміналістичну експертизу.

При виявленні таких документів не слід одразу ставити до відо­ма касира, тому що вони можуть бути прикладені й до інших звітів, і особи, які допустили зловживання, можуть вжити запобіжних за­ходів (знищити такі документи або регістри, підпалити, узгодити з співучасниками лінію поведінки під час розслідування зловживань, вдатися до приховування майна). У таких випадках необхідно дове­сти ревізію до кінця і лише після завершення одночасно вилучити всі документи і зажадати пояснень від посадових осіб. Однак у таких

випадках необхідно заздалегідь попередити органи прокуратури або внутрішніх справ. Якщо під час перевірки звітів касира й прикладе­них до них документів розходжень не виявлено, то проти рядка, у якому записаний касовий ордер, ревізор ставить відмітку ("V").

І, навпаки, якщо встановлено розбіжності, ревізор фіксує пору­шення в журналі ревізії або відомості порушень і з'ясовує причини, встановлює винних осіб.

Таблиця. 1.