Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Особливості розрахунків за допомогою пластикових карток



Пластикова платіжна картка - це персоніфікований платіжний інструмент, що надає клієнту можливість здійснення безготівкових платежів за куплені товари чи надані послуги і за необхідності отримувати чи поповнювати готівковими коштами поточний картковий рахунок. Карта може бути пропуском у будинок, засобом доступу до комп'ютера, засобом оплати переговорів, водійським посвідченням і т.д.

Сучасна пластикова картка являє собою пластину стандартних розмірів (85,6 мм х 53,9 мм х 0,76 мм), виготовлену зі спеціальної, стійкої до механічних і термічних впливів, пластмаси. У сфері грошового обігу пластикові карти є одним із прогресивних засобів організації безготівкових розрахунків. У системі безготівкових розрахунків вони становлять особливий клас знарядь платежу, які можуть мати якості як дебетових, так і кредитних інструментів.

Існує багато ознак, за якими можна класифікувати пластикові картки.

1 На підставі механізму розрахунків:

-двосторонні системи, за якими власники карток можуть використати їх для купівлі товарів у замкнутих мережах, контрольованих емітентом карток (універмаги, бензоколонки і т.д.);

-багатосторонні системи - надають власникам карток можливість здійснення розрахунків із різноманітними підприємствами та організаціями, які визнають ці картки як платіжний засіб.

2 За видами розрахунків:

-кредитні картки, які пов'язані з відкриттям кредитної лінії в банку, що дає можливість власникові користуватися кредитом при купівлі товарів і при одержанні касових позичок;

-дебетові карти призначені для одержання готівки в банківських автоматах або для одержання товарів з розрахунком через електронні термінали. Гроші при цьому списуються з рахунку власника картки в банку. Дебетові картки не дозволяють оплачувати покупки при відсутності грошей на рахунку. Перевага дебетової картки перед кредитною складається у відсутності обмежень на розмір одного платежу.

3 За характером використання:

-індивідуальна картка, що видається окремим клієнтам банку. Вона може бути "стандартною" або "золотою". Остання видається особам з високою кредитоспроможністю і передбачає пільги для користувачів;

-сімейна картка, яка видається членам родини особи, що уклала контракт та несе відповідальність за рахунком. Дана картка фактично є анонімною і виконує роль електронного гаманця;

-корпоративна картка, що видається організації (фірмі), на основі якої можуть надаватись індивідуальні картки обраним особам. Відповідальність перед банком за корпоративний рахунок несе організація, а не клієнти, що є користувачами індивідуальних корпоративних карток.

Також існують картки туризму і розваг (travel and entertaіnment cards). Вони випускаються компаніями, що спеціалізуються на обслуговуванні зазначеної сфери, наприклад, Amerіcan Express. Картки приймаються сотнями тисяч торговельних і сервісних підприємств в усьому світі для оплати товарів і послуг, а також надають власникам різні пільги з бронювання авіаквитків, номерів у готелях, страхування життя, знижки на товари тощо.

4 За способом запису інформації на картку:

-графічний запис;

-ембосування;

-штрих-кодування;

-кодування на магнітній смузі;

-чип;

-лазерний запис (оптичні карти).

5 За належністю до установи-емітента:

-банківські картки, емітентом яких є банк або консорціум банків;

-комерційні картки, що випускаються комерційними фірмами чи групою комерційних фірм;

-картки, випущені організаціями, діяльністю яких є емісія пластикових карток і створення інфраструктури з їх обслуговування.

6 За сферою використання:

-універсальні картки, які служать для оплати будь-яких товарів та послуг;

-приватні комерційні картки, які служать для оплати заздалегідь визначеної послуги (наприклад, картки готельних мереж, автозаправних станцій, супермаркетів).

7 За територіальною приналежністю:

-міжнародні, діючі в більшості країн;

-національні, діючі в межах якої-небудь держави;

-локальні, діючі в окремому регіоні держави;

-картки, що діють в одній конкретній установі.

Особливістю безготівкових розрахунків за пластиковими платіжними картками є фактичний продаж товарів торговими точками в борг. Адже товари та послуги надаються клієнтам відразу, а кошти на поточні рахунки суб'єктів, що надають послуги чи товар будуть зараховані дещо пізніше. Тому гарантом здійснення таких операцій виступає банк, який випустив або емітував платіжну картку. Банк, який випускає платіжну картку для обслуговування відповідного карткового рахунку свого контрагента, називають банком-емітентом (issuing bank). Саме тому всі картки, які надає в користування банк-емітент своїм клієнтам є його власністю. Клієнти (cardholder), що отримали платіжні картки в користування є фактично орендарями карток на час їх терміну дії.

При видачі картки клієнтові здійснюється її персоніфікація - на неї заносяться дані, що дозволяють ідентифікувати картку та її власника, а також здійснити перевірку платоспроможності картки при прийомі її до оплати або видачі готівки.

Звичайно, клієнт може використовувати свою картку для отримання послуг в мережі й інших банків, які теж можуть обслуговувати платіжні картки, хоча не є їх емітентами. Такі банки називають еквайрами (acquiring bank, acquirer).

Банк-еквайр - це банк, що обслуговує рахунки підприємств торгівлі та сфери послуг і виконує операції видачі готівкових коштів за платіжними картками банків-емітентів.

Процес здійснення купівлі чи продажу товарів або видачі чи приймання готівки за допомогою пластикових карток, називається авторизацією. Для проведення авторизації торгова точка, в якій обслуговується клієнт, робить запит платіжній системі про підтвердження повноважень пред'явника картки та його фінансових можливостей.

Технологія авторизації залежить від побудови платіжної системи, типу картки та технічних засобів обслуго­вування в торговій точці. У наш час для авторизації в торговій точці вико­ристовується POS-термінал (POS -Point Of Sale) - пристрій, що забез­печує зчитування даних з картки, введення касиром суми платежу та авторизацію з платіжною системою.

У випадку видачі готівкових коштів процес має аналогічний характер, але гроші видаються спеціалізованим пристроєм - банкоматом, який працює в автоматичному режимі реального часу і сам проводить авторизацію.

Банкомат - автономний стаціонарний пристрій, призначений для видачі та інкасації готівки в автоматичному режимі за допо­могою платіжних карт з магнітною смугою або чіпом.

До складу банкомата належать:

- власний персональний комп'ютер, що здійснює управління банкоматом та постійний контроль його стану;

-дисплей, тобто монітор з клавіатурою, що призначені для спілкування з клієнтом;

-ПІН-клавіатура, яка містить в основному набір цифр і призначена для введення ПІН-коду;

- картрідер - пристрій для читання платіжних пластикових карток;

- диспенсер - пристрій автоматичного пере­рахунку та видачі готівки, що призначений для правильного перерахунку заявленої суми та видачі користувачу картки;

-друкуючий пристрій, що призначений для друку чека чи балансу стану карткового рахунку;

-сейф, що складається з набору касет для різних номіналів банкнот і призначений для збереження коштів;

-модем, призначений для зв'язку банкомату з процесінговим центром за допомогою телекомунікаційних ліній передачі даних.

Банкомати можуть працювати у двох режимах: off-lіne і on-lіne.

При роботі в off-lіne режимі банкомати, не пов'язані із центральною БС у режимі реального часу і працюють незалежно (реалізується режим відстрочених платежів). Банкомат, що працює в режимі off-lіne, обслуговує спеціальний співробітник - касир банку, що періодично вручну заповнює банкомат готівкою, а також вносить дані про прострочені платежі, рахунки, загублені картки та інше.

Інший режим роботи банкомата - on-lіne. У цьому випадку банкомати зв'язані із БС за допомогою виділених каналів із використанням різних протоколів. Якщо банкомат працює в цьому режимі, він може видавати клієнтові довідки про поточний стан його рахунку. Використання банкоматів у даному режимі вимагає надійного телекомунікаційного середовища і значних обчислювальних ресурсів БС.

3 1 січня 2004, в банківській системі України, НБУ прийняв рішення використовувати лише POS-термінали з можливістю роботи в on-line режимі та обов'язковим введенням таємного ПІН - коду.

Практика створення телекомунікаційного середовища із застосуванням банкоматів показує, що більш вигідним для банків є побудова загальних мереж банкоматів і об'єднання вже існуючих мереж. Результатом цього стає стандартизація кредитних карток, від якої виграють в остаточному підсумку всі - і банк і його клієнти.

Література:

1. В.С. Пономаренко Інформаційні системи і технології в економіці [навч.посібник] /В.С. Пономаренко. – К.: Академія. – 2008. – 360 с.

2. Рогач І.Ф. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах [навч.посібник] / І.Ф. Рогач, М.А. Сендзюк, В.А. Антонюк. – К.: КНЕУ. – 2006. – 239 с.

3. Зацеркляний М.М. Інформаційні системи і технології у фінансово-кредитних установах [навч.посібник]/ М.М. Зацеркляний, О.Ф. Мельников. – К.: Професіонал. – 2007. – 431 с.





Дата публикования: 2014-11-29; Прочитано: 960 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.009 с)...