Логістика в системі організації матеріально-технічного забезпечення

Для виробництва будь-якої продукції, необхідні сировина, матеріали, напівфабрикати, конструкції, технологічне обладнання і та ін. А для цього слід чітко організувати рух різноманітних ресурсів, що прийнято називати логістикою.

Логістика — наука про планування, керування і контроль за рухом матеріальних ресурсів, кадрів, енергоресурсів, інформації та інших потоків у різних системах.

Логістична діяльність ґрунтується на трьох основах:

Ø техніка як сукупність усіх технічних засобів та обладнання, що супроводжують матеріальні ресурси;

Ø інформація як сукупність усієї статичної та динамічної інформації про рух матеріальних та нематеріальних потоків у системах;

Ø економіка підприємства і народного господарства.

Предметом логістики є комплексне управління всіма матеріальними та нематеріальними потоками у системах.

Метою виробничої логістики є оптимізація матеріальних і супутніх їм інформаційних та фінансових потоків усередині підприємств, які створюють додаткову вартість.

Логістичне управління фазою виробництва на підприємстві охоплює три послідовні етапи:

Перший етап – проектування виробничої структури та, відповідно, структури переміщення продукції: від першого робочого місця (сировина, матеріали, частини, вузли) до фінального робочого місця (кінцева продукція).

Другий етап – планування в межах проектної структури переміщення продукції з огляду на досягнення мінімально можливих витрат із переміщення та раціональних виробничих циклів.

Третій етап – реалізація проектних і планових рішень, яка полягає у безпосередньому управлінні переміщенням продукції у виробничій фазі, моніторуванням, контролюванням та відповідним регулюванням переміщення окремих ланок логістичних процесів, логістичних операцій тощо.

Типовими логістичними рішеннями у виробничій фазі є:

Ø на стратегічному рівні – вибір оптимальної технології виробництва;

Ø на тактичному рівні – визначення оптимальної виробничої партії;

Ø на операційному рівні – оптимізація використання технологічного часу.

Логістичні системи, які досліджує виробнича логістика, називаються внутрішньовиробничими логістичними системами.

Застосування виробничої логістики починається з процесів постачання виробництва всіма необхідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, комплектуючими виробами.

Закордонними фахівцями розроблено і впроваджено у практику два принципово різних підходи: штовхальний і тягнучий.

Перший підхід – "штовхальна" система – є системою організації виробництва, у якій предмети праці, які надходять на виробничу ділянку, безпосередньо цією ділянкою в попередньої технологічної ланки не замовляються.

"Тягнучою" системою є системою організації виробництва, у якій деталі і напівфабрикати подаються на наступну технологічну операцію з попередньої в міру необхідності.