Нелінійні спотворення. Коефіцієнт нелінійних спотворень

Нелінійні спотворення – це спотворення форми вихідного сигна­лу, спричинені наявністю в схемі підсилювача нелінійних елементів. Активні елементи підсилювальних схем в процесі роботи з сигналами великої амплітуди мають значну нелінійність і звичайно є причиною появи у підсилювачах нелінійних спотворень (рис. 4.5, а). У каскадах, що вміщують трансформатори або інші типи нелінійних перетворювачів, нелінійність характеристики намагнічування осердя також може призвес­ти до виникнення нелінійних спотворень (рис. 4.5, б). Отже, якщо на вході підсилювача діє синусоїдальній сигнал, то вихідний струм (або напруга) буде значно відрізнятися від синусоїдального, тобто вміщати вищі гармоніки. Поява на виході додаткових компонентів, яких немає у спектрі вхідного сигналу, – характерна особливість нелінійних сис­тем.

Рисунок 4.5 – Графік прохідної ВАХ польового транзистора (а) і кривої намагнічування осердя котушки індуктивності (б)

Нелінійні спотворення оцінюються коефіцієнтом нелінійних спотворень /гармонік/, який, у свою чергу, може бути визначений з виразів

,	(4.23)
,	(4.24)
,	(4.25)

де у чисельнику – сума гармонійних складових вище першої.

Допустимі нелінійні спотворення визначаються призначенням при­строю. Для апаратури з високою якістю відтворення мови або музики цей коефіцієнт може дорівнювати 0,4...2%, для пристроїв середньої якості відповідно 2...5% і більше.