Аналіз доходів підприємства

На практиці здійснюють зовнішній і внутрішній аналіз доходів.

Зовнішній аналіз базується на звітних даних і тому містить обмежену частину інформації про діяльність підприємства. Метою такого аналізу є оцінка рентабельності роботи підприємства, ефективності використан­ня фондів (капіталу), фінансового положення підприємства загалом. Підсумки такої оцінки враховуються у взаємовідносинах підприємства з акціонерами, кредиторами, податковими органами і служать основою визначення положення цього підприємства на ринку, в галузі. Зрозуміло, що опублікована звітність не стосується всіх сфер діяльності підприємств, містить узагальнені дані, в основному про їх фінансову діяльність, і з тієї причини значною мірою знижує і вуалює негативні явища, що мають місце в діяльності підприємства. А тому потрібні ще додаткові відомості про діяльність підприємства. Банки при вирішенні питання про надання кредиту вимагають заповнити власні, більш деталізовані, форми фінан­сової звітності. Аналогічно роблять фондові біржі щодо підприємств, цінні папери яких у них котуються. Однак ця інформація доступна тільки переліченим структурам.

Для того, щоб виключити факти навмисного перекручування інфор­мації, проводиться аудиторська перевірка, яка перевіряє і підтверджує правильність звітних показників і вказує на "вузькі" місця в діяльності підприємства.

Найбільше значення в оцінці доходів, фінансових результатів і ви­значенні заходів зі збільшення прибутків і підвищення рентабельності має внутрішній аналіз. Він базується на використанні всього комплексу економічної інформації, первинних документів і даних бухгалтерського обліку і звітності. Економіст має можливість реально оцінити стан справ на підприємстві. Він може отримати з первинних документів достовірні дані про цінову політику підприємства, його доходи, формування прибутків, структуру витрат обігу й оцінити положення підприємства на товарних ринках, валовий, балансовий прибуток.

Саме внутрішній аналіз дозволяє вивчити механізм досягнення підприємством максимальних прибутків. Важливо використовувати як зовнішній, так і внутрішній аналізи. Комплексний підхід до вивчення доходів дозволяє приймати обгрунтовані управлінські рішення, сприяє вибору кращого варіанта дій на перспективу. Комплексний підхід до ана­лізу доходів відіграє вирішальну роль у питаннях конкурентної політики підприємства. Окремо виділяють вид аналізу, який пов'язаний із ви­вченням минулих тенденцій. Він називається ретроспективним, а аналіз, пов'язаний із прогнозами, називають перспективним.

При аналізі доходів використовують інформацію за попередній рік, у звітному році виділяють план і факт, а потім звітні дані порівнюються з планом і з попереднім роком.

Важливе значення має оцінка доходів від реалізації товарів і послуг, їх рівень. Якщо план доходів не складається, тоді порівнюють фактич­ний результат із попереднім періодом. При аналізі доходів від реалізації товарів і послуг потрібно дати оцінку рівня торгових надбавок за основ­ними товарними групами і виявити причини їх зміни. Важливо також проаналізувати роль різних елементів торгових надбавок за товарами і товарними групами (витрати обігу, податки, що входять у ціну, прибут­ки) і провести дослідження за основними товарними групами на пред­мет оцінки можливостей підвищення частки прибутку і зниження рівня поточних затрат за рахунок економії окремих їх видів.

Кожному торговому підприємству доцільно проводити розрахунки впливу зміни структури товарообігу і рівня торгових надбавок на сукуп­ний дохід від торгової діяльності.

Наступним етапом аналізу є оцінка причини зміни доходів порівняно з минулим періодом.

4. Методи обґрунтування плану-прогнозу доходів торгового підприємства

Розробка плану доходів підприємства здійснюється за основними дже­релами їх утворення з подальшими узгодженнями.

Дохід від реалізації товарів (валовий дохід) планується залежно від наявності на момент розробки плану потрібної інформації за допомогою методу прямих техніко-економічних розрахунків або факторно-аналітич­ного методу.

При застосуванні факторио-аналітичного методу визначення плано­вого розміру доходів здійснюється:

—оцінювання тенденцій зміни рівня валового доходу на основі по­будови та аналізу динамічного ряду;

—прогнозування рівня валового доходу на плановий період, виходячи з базового рівня валового доходу, темпу його зміни, який склався у про­аналізованому періоді чи на основі формування трендової економіко-математичної моделі. Прогнозований таким чином рівень валового дохо­ду відображає умови здійснення торговельної діяльності, зміни в асорти­ментній структурі товарообороту, їх складі, джерелах отримання товарів, що склалися у минулому періоді;

- визначення суми валового доходу при плановому обсязі товаро­обороту та спрогнозованому рівні валового доходу. Тоді величина вало­вого доходу дорівнюватиме плановому товарообороту, помноженому на прогнозований рівень валового доходу і розділеному на 100;

— оцінювання можливих резервів збільшення валового доходу за ра­хунок окремих факторів, які визначають його розмір.

Використання методу прямих техніко-економічних розрахунків пе­редбачає наявність інформації про обсяги продажу товарів за окремими товарними групами та рівень валового доходу або обсягу угод на заку­півлю товарів за окремими контрактами, рівень цін закупівлі та прогно­зованих цін реалізації. У першому випадку розрахунок планового роз­міру валового доходу здійснюється шляхом множення планового обсягу товарообороту конкретної товарної групи на плановий рівень валового товарообороту (торгової надбавки) у цій товарній групі, поділений на 100.

Плановий рівень валового доходу за товарними групами визначається, виходячи з розрахункового розміру торгової надбавки, шляхом ділення величини торговельної надбавки на 100 плюс торговельна надбавка і по­множено все на 100.

Під час використання інформації про комерційні угоди розрахунок планового розміру валового доходу здійснюється шляхом множення кількості товарів, які закуповуються за конкретною комерційною угодою, на різницю між ціною реалізації та ціною закупівлі з цієї комерційної угоди.

Доходи від реалізації виробленої продукції (роботи, послуг) пла­нують, виходячи з обсягів виробничої програми підприємства та прий­нятих цін реалізації з урахуванням базових цін та наданих цінових знижок.

Розрахунок ведеться шляхом множення обсягу виробництва в нату­ральному вимірі конкретного товару на прийняту базову ціну реалізації цього товару, мінус розмір цінових знижок, які надаються за окремими контрактами з урахуванням кількості контрактів, які передбачають різні види цінових знижок і кількості видів продукції у виробничій програмі підприємства.

Запланований дохід від продажу матеріальних цінностей та майна розраховується як різниця між вартістю їх придбання (за балансовою оцінкою) та продажною ціною їх реалізації, з урахуванням зношування основних фондів та витрат підприємства, пов'язаних із їх демонтажем, передпродажною підготовкою та реалізацією.

Розрахунок здійснюється шляхом мінусування від ціни придбання ма­теріальних цінностей нарахованої суми амортизації за період експлуа­тації, і мінус витрати, пов"язані зі здійсненням демонтажу, передпродаж­ного ремонту, транспортування до місця реалізації, оплати посередни­цьких послуг. Аналогічно визначаються доходи від продажу брокерських місць, а також нематеріальних активів.

Доходи від посередницької діяльності підприємства планують, вихо­дячи з обсягів цієї діяльності та прийнятої форми оплати за послуги підприємства.

Доходи від перепродажу матеріальних цінностей невласного вироб­ництва, які також відносяться до посередницької діяльності, планують­ся, як правило, виходячи з обсягів здійснення таких операцій і заплано­ваної маржі (різниці в цінах).

Доходи підприємств, отримані від пайової участі в спільних підприєм­ствах та у створенні інших підприємств, плануються на основі інформації

про рентабельність їх діяльності, обсяг отримання чистого прибутку, а також закріпленого в засновницьких документах порядку його розпо­ділу.

Доходи підприємства від цінних паперів, які належать підприємству, плануються, виходячи з виду цінного паперу (акція, облігація, сертифі­кат) та характеру доходу (гарантований, негарантований).

Якщо підприємство є власником акцій інших підприємств, то рівень отримання доходу не гарантується і визначається за результатами госпо­дарсько-фінансової діяльності цього підприємства з урахуванням прий­нятої ним дивідендної політики.

Якщо підприємство є власником привілейованих акцій, облігацій, сер­тифікатів та інших видів цінних паперів із гарантованим розміром отри­мання доходів, то його розмір планується, виходячи з номінальної вар­тості цінних паперів, рівня гарантованого доходу (відсотка) та терміну його виплати. Необхідний розрахунок роблять шляхом множення номі­нальної вартості облігації на гарантований рівень дохідності у % до його номінальної вартості за період (днів, місяців), помноженому на період володіння цінним папером (днів, місяців) та отримання дивідендів, по­діленому на кількість днів, місяців у плановому періоді.

Аналогічно розраховується і сума відсотків, нарахована за депозит­ними внесками підприємства, яка планується, та доходи від надання ко­мерційного кредиту іншим підприємствам. Під час проведення розра­хунку враховуються суми внеску або кредиту та термін, на який вони надані.

Доходи підприємства від здачі майна (лізингу) плануються, виходя­чи з умов орендної або лізингової угоди щодо форми та розміру оренд­ної плати — фіксованої суми, ковзаючої суми, відсотка від виручки або прибутку, натуральної форми оплати тощо.

Загальний план отримання доходів розраховується як сума їх плано­вого розміру за всіма джерелами формування.

Плановий розмір отримання доходів повинен бути достатнім для:

1) формування фонду грошових коштів, необхідних для розрахунків із бюджетом з ПДВ та податку на прибуток;

2) покриття постійних та змінних поточних витрат;

3) отримання потрібної суми чистого прибутку, достатньої для вирі­шення виробничих та соціальних завдань підприємства.

З урахуванням цієї вимоги загальний плановий розмір отримання до­ходів повинен бути порівняний з його цільовим чи необхідним розмі­ром.

Якщо розрахунки свідчать про те, що плановий розмір доходів відпо­відає їх необхідному розміру, тобто виконує умову: Доходи можливі IV, Доходам необхідним, тоді розроблений план може бути прийнятий до реалізації, в протилежному випадку потрібно провести роботу щодо по­шуку та мобілізації наявних резервів зростання доходів підприємства.

5. Прогнозування і планування доходів торгових підприємств і напрями їх збільшення

На практиці використовують різні методи обґрунтування планової ве­личини доходів від торгової діяльності, це:

—метод техніко-економічних розрахунків;

—встановлення планової суми і рівня доходів з орієнтацією на за­безпечення необхідної величини прибутку;

—дослідно-статистичний метод.

Метод техніко-економічних розрахунків передбачає реалізацію резуль­татів розробленої цінової політики підприємства. Ми вже знаємо, що торгові підприємства використовують різні методи визначення торгових надбавок. Відповідно до цього підприємство визначає середній розмір торгової надбавки за основними товарними групами, виходячи з їх рівня у попередньому періоді й коригування цього рівня з урахуванням роз­робленої цінової політики на майбутній період. За рештою товарних груп, крім основних, розрахунки доходів виконуються, виходячи з середнього рівня торгових надбавок, який склався за передплановий період, і очіку­ваного обсягу продажів у плановому періоді.

Середній рівень торгової надбавки необхідно визначити також за су­купністю груп товарів із різною цільовою орієнтацією цінової політики й питомою вагою цих груп товарів у плановому обсязі товарообороту.

Розрахунки величини доходів здійснюються таким чином: товарообіг конкретної товарної групи множать на рівень торгової надбавки цієї гру­пи товарів і ділять на 100 плюс рівень торгової надбавки.

Окремо розраховують рівень або середній рівень торгової надбавки. Це сума торгової надбавки на залишок товарів на початок періоду і на

величину надходження товарів, помножена на 100 і поділена на товарні запаси на початок плюс надходження.

Групи товарів із різною цільовою орієнтацією цінової політики роз­різняють за ознаками, що узгоджуються з виконавчою владою на місцях. Розрахунок ведеться шляхом множення питомої ваги групи товару з цільо­вою орієнтацією ціни в загальному товарообороті на середній рівень тор­гової надбавки цієї групи товарів і розділеної на 100.

Другий метод зводиться до обслуговування планової суми і рівня до­ходів з орієнтацією на забезпечення необхідної величини прибутку. Цей метод дозволяє пов'язати планову суму доходів із завданнями розвитку торгового підприємства на майбутній період.

Торгове підприємство розраховує величину прибутку від реалізації товарів і послуг у такій послідовності: спочатку визначають потребу в чистому прибутку, виходячи з напрямів її використання, враховують податок на прибуток і таким чином визначають валовий прибуток. Далі розраховують вплив тих факторів, що характеризують відмінності між прибутком від реалізації і балансовим прибутком. Прибуток від реалі­зації можна також встановити, виходячи з його величини за поточний період у відсотках до товарообороту, до витрат обігу і врахувати тен­денції його змін за 3—5 попередніх роки. Враховуючи всі планові показ­ники, доходи розраховують як суму витрат обігу плюс прибутки від реа­лізації та плюс ПДВ.

Обґрунтованість цих розрахунків планових доходів торгові підприєм­ства можуть проводити, вивчивши їх розподіл за напрямами викорис­тання. А саме, яка частина доходів використовується на відшкодування витрат обігу, ПДВ. і яка частина піде на формування прибутку.

Третій — дослідно-статистичний метод планування доходів від тор­гової діяльності має широке застосування на практиці завдяки своїй про­стоті. З метою обґрунтування середнього рівня доходів від торгової діяль­ності у відсотках до товарообороту на плановий період, ураховують до­сягнуту величину цього показника за поточний період і коригують його з урахуванням майбутніх змін структури товарообороту, рівня торгових надбавок, ставок податкових платежів, що включаються в ціну товару й інших факторів.

Після визначення планового рівня доходів визначається їх сума шля­хом множення його рівня на плановий товарооборот і ділення на 100.

У невеликих торгових підприємствах розрахунки доходів на плано­вий період можна здійснювати за схемою, яка використовується при скла­данні форми № 2 "Звіт про прибутки і збитки". Мова йде про ті підпри­ємства, які мають малу кількість постачальників і відносно вузький асор­тимент товарів, які реалізуються, і коли до початку планового періоду укладені всі контракти на закупівлю товарів. Розрахунок величини до­ходів у сумі здійснюється таким чином: визначають планове надходжен­ня товарів у роздрібних цінах (без ПДВ і акцизу), мінусують величину надходження товарів у цінах закупівлі, і мінусують суму торгових надба­вок на обсяг приросту товарних запасів у плановому періоді.

При обгрунтуванні доходів від торгової діяльності потрібно здійсни­ти такі заходи, які будуть сприяти зниженню ризику за рахунок обгрун­тування обсягів поставок товарів, чіткого визначення джерел їх надход­ження, величини ринкових і закупівельних цін на товари. Ці показники є основними факторами, в розрізі яких ведеться пошук резервів збільшен­ня доходів від торгової діяльності, і на основі їх аналізу визначаються можливості досягнення планових величин.

Основними напрямами підвищення доходів від торгової діяльності можуть бути:

- збільшення обсягів закупівель товарів безпосередньо у підприємств-виробників і зменшення числа посередників;

—використання системи знижок за домовленістю з постачальника­ми за рахунок закупівлі великих партій товарів, при сезонних і перед­святкових розпродажах за суттєво зниженими цінами, у зв'язку з вста­новленням постійних зв'язків і в інших випадках;

—приведення рівня торгового обслуговування у відповідність з ви­могами покупців і підвищення у зв'язку з цим цін;

— використання ефективної підприємницької політики на підприємстві;

— розширення і поновлення асортименту товарів відповідно до запитів покупців, відображення цих вимог в асортиментних переліках магазинів різних типів;

— здійснення рекламної й інформаційної діяльності торгового підприємства з урахуванням результатів маркетингового дослідження.