Аналіз структури товарообороту і коефіцієнта ланковості окремих груп товарів

	Структура	Коефіцієнт	Середньо-	Коефіцієнт
	товарообороту	ланко вості	виважена	ланковості
Групи							за минулий
товарів	Звіт­ний	Базо-	Звіт-	Базо-	Звіт-	Базо-	рік при фактичній
	період	період	ний	вий	ний	вий	структурі
1. Прод-
товари
2. Непрод-
товари	1
Усього

товарооборот із транзитним і роздрібним товарооборотом, визначають тенденції розвитку обороту за кілька років, встановлюють питому вагу кожної групи товарів у загальному обсязі оптово-складського товарообо­роту. У результаті проведеного аналізу виявляються недоліки у торгівлі окремими групами товарів, вивчаються умови, що спричинили негатив­ний вплив на оптовий продаж, розробляються рекомендації щодо роз­витку оптової торгівлі.

Окремим напрямом аналізу є аналіз товарних запасів у сумі і в днях обороту відповідно до нормативу, рівномірності розміщення в роздрібній мережі. Важливим тут є аналіз швидкості обігу запасів, оскільки вона впливає на фінансові показники та платоспроможність підприємств і організацій.

При розрахунках товарних запасів у днях на конкретну дату або швидкості обігу за звітній період користуються такою ж методикою, як і в роздрібній торгівлі. Особливістю є сума товарообороту, яку беруть до уваги при проведенні розрахунків. Для визначення одноденного товаро­обороту оптової бази береться оптово-складський і дрібнооптовий това­рооборот, оскільки він фіксує продаж товарів зі складів бази. Якщо має місце наявність понаднормативних запасів або сповільнення товарооборотності, то слід глибоко вивчити внутрішньогрупову структуру за­пасів і відповідність їх попиту населення.

При аналізі слід виявити зайві запаси, що не користуються попитом через велику кількість або недостатню якість, а також такі, що втратили якість через тривалий термін зберігання.

Більш глибокого аналізу потребує вивчення чинників (складових), що сповільнюють швидкість обігу товарів: зростання цін на товари, спад купівельної спроможності населення, зростання маси конкурентоспро­можних товарів закордонного виробництва, недоліки реклами товарів, відсутність відповідної упаковки тощо.

Аналіз надходження товарів на оптову базу проводиться на двох якіс­них рівнях. На першому рівні працівники комерційних служб проводять оперативний аналіз, у ході якого дається оцінка ступеня виконання укла­дених з постачальниками угод за кількістю, якістю й асортиментом по­ставлених товарів і термінів поставок. У разі порушення умов угоди про­водяться оперативні заходи щодо перевірки якості, відмови від оплати, повернення товарів постачальникам і пред'явлення штрафних санкцій згідно з чинним законодавством.

На другому рівні економічний аналіз звітних даних надходження то­варів, узгоджених із запасами і товарооборотом, здійснюють економісти оптових баз. Він передбачає дослідження виконання плану постачань у розрізі товарних груп, за постачальниками, термінами і обсягами по­стачань. Досліджується вплив ритмічності надходжень товарів на това­рооборот, вживаються заходи щодо стабілізації поставок із відстрочкою платежу, розробляються рекомендації щодо встановлення довгостроко­вих зв'язків із виробниками товарів.

У результаті проведеного аналізу розробляються заходи щодо вдос­коналення торгівлі й розвитку оптового товарообороту з урахуванням ліквідації всіх виявлених недоліків, стимулюючи досягнення кращих показників на окремих ланках.

3. Особливості та вихідні передумови планування оптового товарообороту

Оптовий товарооборот як посередницький, допоміжний у цілому в країні не планується. Він визначається за кожним оптовим підприєм­ством і затверджується торговельною організацією, якій підпорядковується. Мета планування випливає з функцій оптової торгівлі — забезпечити роздрібну торгівлю товарами народного споживання, а підприємства — сировиною для переробки та виготовлення товарної продукції за їх за­мовленнями.

В умовах стабільності економіки оптовий товарооборот прогнозується на довгий період, що необхідно для розробки перспективних планів роз­витку матеріально-технічної бази і всіх якісних показників діяльності оптової торгівлі. Основний плановий період — рік.

В умовах кризи, нестабільності та інфляції план на рік доводиться коригувати з урахуванням умов зовнішнього середовища і тому більш об'єктивними періодами планування є квартал і півріччя.

У пострадянській практиці застосовують деякі підходи до визначен­ня планового обсягу оптового товарообороту з різними критеріями оптимальності обсягу оптових продаж.

Перший спосіб застосовується для забезпечення роздрібного товаро­обороту в зоні діяльності оптових баз.

Другий спосіб переважно застосовується підприємствами малого бізнесу і приватної торгівлі, що не мають визначеної зони обслугову­вання.

При визначенні обсягів оптового товарообороту першим способом використовують:

—плани надходження товарів у роздрібну торгову мережу, на підприєм­ства громадського харчування та на виробництво для переробки з ураху­ванням їх потреби;

—матеріали аналізу оптового товарообороту і платоспроможності оптової бази;

—угоди на постачання товарів і замовлення організацій покупців;

—аналіз товарних ресурсів, що виготовляються в регіоні, та можли­вості використання їх асортименту.

У системі споживчої кооперації оптові бази, за якими регіональне закріплена торговельна мережа, при плануванні обсягів оптового това­рообороту вивчають плани надходження товарів у роздрібну мережу і на підприємства громадського харчування. Бази райспоживспілок і район­них споживчих товариств, які є монопольними постачальниками сільської роздрібної мережі, беруть ці плани надходження товарів за основу при визначенні потреби в товарах, які надходять до оптової бази. При цьому сума оптового товарообороту за кожною торговою групою розраховується за формулою балансового узгодження показників товарообороту:

Р = Зп + Н-Зк,

де Р — реалізація; Зп — запаси на початок; Н — надходження; Зк -запаси на кінець.

При переході окремих споживчих товариств на прямі зв'язки з про­мисловими підприємствами суми самостійних закупівель вилучаються із суми розрахованих обсягів оптових поставок. Методика розрахунку плану оптового та оптово-складського товарообороту за окремими то­варними групами має таку форму (табл. 10):

Таблиця 10

Форма методики розрахунку плану оптового та оптово-складського товарообороту

'

	План надхо-
	дження
	товарів
Товарні групи	у роздрібну мережу, підприєм­ства громад­ського хар-	Самостійні закупівлі споживчих товариств	План оптового товаро­обороту, (2-3)	Транзит оплачений за умо­вами угоди	План оптово-складського обороту (4-5)
	чування
	і виробницт-
	ва

Цей спосіб планування використовується в умовах стабільної еконо­міки й дешевих кредитів. В умовах кризи неплатежів, інфляції, дорогих кредитів і зменшення частки обігових коштів розраховані таким чином обсяги продажу не виконуються через відсутність фінансових ресурсів і неспроможність споживчих товариств розрахуватися за товари.

Реальним, але орієнтованим не на потреби роздрібної мережі і насе­лення, а на власні можливості, є спосіб визначення обсягів оптового то­варообороту, виходячи з наявних обігових коштів в оплаті товарів і швид­кості їх обертання. Цей ринковий підхід, орієнтований на прискорення обігу, використовують приватні оптові підприємства.

Оптові підприємства малого бізнесу при плануванні обсягів товаро­обороту виходять із потреби прибуткової діяльності підприємств і при вузькому асортименті мають реальну можливість користуватися розра­хунками точок беззбитковості та прибуткового оптового товарообороту. Однак, розрахувати оптимальний обсяг товарообороту за критеріями без­збитковості й прибутковості оптових підприємств — це тільки обчисли­ти плановий обсяг. Щоб досягти його виконання, слід забезпечити базу товарними ресурсами і фінансовими коштами для їх закупівлі, а також реалізацію товарів в оптимальні строки, над чим повинна працювати комерційна служба оптових підприємств, торговельні відділення і това­рознавці безпосередньо.

.