Дії після повені

Після того, як вода спала, люди повертаються до місця постійного проживання і приступають до ліквідації наслідків затоплення. У цей період потрібно виконання таких основних заходів:

· відведення води із затоплених місць та їх осушення;

· завалювання і прибирання напівзруйнованих споруд, які не підлягають відновленню;

· відкачування води із підвальних та інших приміщень;

· ремонт пошкоджених водою будівель, комунально-енергетичної мережі, доріг, мостів та інших споруд;

· очищення затоплених ділянок, сільськогосподарських земель, угідь, території, вулиць, дворів та ін.

Зсуви

& Зсув — це зміщення мас гірських порід вниз по схилу під дією сили земного тяжіння без втрати контакту з нерухомою основою.

Щодо НС геологічного характеру, то протягом 7 років (1997 - 2003 роки) на території України їх зафіксовано понад 70.

Найбільша частка надзвичайних ситуацій геологічного характеру (65%) припадає на зсуви - найнебезпечніші екзогенні геологічні процеси, які можуть призвести до катастрофічних наслідків, як це сталося у Дніпропетровську у 1997 році та Чернівцях у 1999 році, та спричинили втрати понад 34 млн. грн. та 20 млн. грн. відповідно. У Дніпропетровську в червні 1997 р. зсув зруйнував дитячий садок, школу і дев'ятиповерховий жилий будинок.

Найбільша кількість зсувів реєструється в АР Крим, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Київській, Хмельницькій та Чернівецькій областях. Небезпечними також є Львівська область, де відмічається весь спектр небезпечних геологічних процесів, та Закарпатська область з катастрофічними проявами зсувів-селів.

Загалом в Україні відбувається постійне зростання числа зсувів і перехід раніше стійких схилів до категорії зсувонебезпечних, в результаті чого зростає інженерно-геологічний ризик освоєння територій та виникнення надзвичайних ситуацій.

Яких небезпек слід очікувати від зсувів: руйнування і завалення житлових та виробничих будівель, потенційно небезпечних об'єктів, інженерних та дорожніх споруд, магістральних трубопроводів та ліній електромереж, систем життєзабезпечення, а також травмування та загибель людей. Крім того, зсуви створюють умови для перекриття рік, внаслідок чого можуть виникати катастрофічні паводки.

Найчастіше зсуви бувають у зонах тектонічних порушень, на терасах озер, водосховищ, морів, на схилах гір і річок.

Причини зсувів є природні — збільшення крутизни схилів, підмив їх основи річковою чи морською водою, перезволоження ґрунту дощовими опадами, танення снігів, сейсмічні поштовхи та ін. та антропогенні — непродумана діяльність людини (вибухові та земляні роботи, вирубка лісу на схилах пагорбів, руйнування схилів дорожніми канавами, неправильний вибір агротехніки для сільськогосподарських угідь на схилах та ін.

Зсуви формуються у перезволожених місцях, коли сила тяжіння накопичених на схилах продуктів руйнування гірських порід перевищує силу зчеплення ґрунтів.

Зсуви виникають в основному в літній час при великих опадах, у горах або на схилах, на берегах річок і ярів, там, де під верхнім водопроникним шаром знаходиться водотривкий, частіше всього глина. Причина цьому — інфільтрація шарів, з яких складається схил, їх перезволоження, підвищення пластичності водотривкого шару. Часто зсуви з'являються внаслідок необережного або бездумного, без урахування геологічних умов місцевості, ведення господарства. Так, у Карпатах, на узбережжі Чорного моря і Дніпра, де порушена екологічна рівновага і гідрологічний режим, внаслідок безсистемної вирубки дерев, розорювання схилів гір, розробки надр відбуваються часті зсуви. При будівництві, при копанні котлованів руйнується схил, вода з водопроводу і каналізації потрапляє у шар землі або закупорюються місця виходу підземних вод.

Ознакою зсуву може бути: переміщення ґрунту разом з насадженнями, будовами, заклинювання дверей та вікон будівель, просочування води на зсувонебезпечних схилах.

Зсув починається раптово. Спочатку з'являються тріщини у ґрунті, розриви доріг і берегових укріплень, зміщуються будівлі, споруди, дерева, телефонні і електричні стовпи, руйнуються підземні комунікації. При зсувах зі схилів ґрунт захоплює і несе з собою все, що знаходиться на його поверхні.

Зсуви поділяються:

§ за потужністю — на малі (до 10 тис. куб. м), великі (до 1 млн. куб. м), дуже великі (понад 1 млн. куб. м);

§ за глибиною залягання — на поверхневі (1 м), мілкі (5 м), глибокі (до 20 м), дуже глибокі (понад 20 м);

§ за типом матеріалу — на кам'яні (граніт, гнейс) і ґрунтові (пісок, глина, гравій).

Швидкість зсуву коливається від декількох метрів на рік до декількох метрів на секунду.

Зсуви виникають при крутизні схилу 10° і більше, а при надмірному зволоженні на глиняних ґрунтах можуть виникати і при крутизні 5—7°.

Найбільше зсуви поширені в Івано-Франківській, Чернівецькій, Закарпатській, Одеській, Дніпропетровській, Хмельницькій областях, у Донбасі та Криму. Тут частіше бувають зсуви видавлювання (до 5 км) та зсуви-потопи, а також у Кримських горах бувають блокові та лінійні зсуви довжиною 0,5—2,5 км та шириною 0,3—1,5 км.

На каскаді Дніпровських водосховищ, на узбережжі Азовського та Чорного морів поширені зсуви спливання і фронтальні.

На морських узбережжях України довжиною 2630 км виявляються процеси руйнування майже 60 % узбережжя.

Зсуви мають велику ймовірність активізації в місцях проходження магістральних трубопроводів, високовольтних ліній передач, залізниць і автомобільних доріг.