Досягнення селекції. Перші селекційні сорти Богородицька рання і Більшовик створив І.А

Перші селекційні сорти Богородицька рання і Більшовик створив І.А. Пульман, який розпочав селекію гречки в кінці Х1Х сторіччя в Курській губернії. На бувшій Шатилівській дослідній станції з 1899 – 1900 р. провоив селекційну роботу з гречкою В.В. Вінер, а пізніше – П.І. Лісіцин. У 1918 р. Л.Ф. Альтгаузен створив сорт Альтгаузен 11.

У 1938 р. були районовані перші три сорта гречки Богатир, Більшовик, Альтгаузен 11. Сорт Богатир одержав найбільше поширення і знаходиться в виробництві до теперішнього часу. Поряд з цими сортами у виробництві були поширені місцеві сорти. Слід відмітити, що на початкових етапах селекції гречки повсюдно застосовували масовий добір. У наступному співвідношення числа селекційних сортів у виробництві почало вимірюватися на користь селекційних. Змінювалися і методи створення вихідного матеріалу.

Почали застосовувати внутрішньовидову гібридизацію з використанням сорта Богатир і місцевих сортів, поліплоїдію, фізичні і хімічні мутагени, а в останні роки на основі

використання явища гетерозиса створені сорти синтетики.

Впровадження поліплоїдії в селекцію гречки пов’язано з роботами професора А.Р. Жебрака і В.В. Сахарова. Істотний внесок у селекцію цієї культури внесли О.С. Алексєєва, М.В. Фесенко, Н.І. Петеліна, Є.Д. Горіна, Ф.Є. Зам’яткін, І.П. Захаров, Л.К. Тараненко і інші селекціонери. У південних районах України широкого розповсюдження набули сорти Кам’янець-Подільської сільськогосподарської академії – Аеліта, Вікторія, Вікторія Подільська, Глорія, Радехівська покращена, Лада і ін. В україні поширені сорти Інституту землеробства – Астра, Київська, Українка і ін.

Питання для самоконтролю

1. Яке значення гречки?

2. У чому полягають відмінності гречки культурної від гречки татарської?

3. Який підвид гречки культурної більше всього розповсюджений в Україні?

4. Які скоростиглі сорти гречки вирощуються в Україні?

5. Чи можна за гілкуванням зробити висновок про скоростиглість сорту?

6. Що таке гетеростилія і диклінія в гречки?

7. Який тип запилення у гречки сприяє максимальному утворенню плодів і як його записати, використовуючи генетичну символіку з S-геном?

8. Які існують точки зору на причини відмирання частки утворениїх плодів у гречки?

9. Що таке екранна ізоляція у гречки?

10. Яких вчених-селекціонерів, які створили найбільш поширені сорти гречки, Ви знаєте?

ПРОСО

Просо – цінна круп’яна культура, що вирощується переважно для виготовлення пшона. Пшоняна каша має високі смакові переваги і поживні якості. В пшоні міститься 12 – 13% білка, 81% крохмалю, 3,5 – 4% олії, 0,15% цукру, мінеральні солі, мікроелементи, цинк, йод і хлор. Кількість вітамінівВ1 (тіміна) і В2 (рибофлавіна) в зерні проса вдвічі більше порівняно з іншими хлібними злаками.

З зерна проса одержують спирт і крохмаль. Просо ціниться і як кормова культура: зерно його широко використовується в свинарстві і птахівництві, при цьому в курей підвищується яйцекладка і покращується міцність яєшної шкарлупи. Просяна солома прирівнюється до лучного сіна середньої якості: 1 кг еквівалентний 0,41 кормовим одиницям. Зелена маса може бути чудовим компонентом зеленого конвейера, а також використовується для виготовлення вітамінно-трав’яної муки, гранул і брикетів. В Україні вирощується повсюдно. Найбільші площі просо займає в Російській Федерації, Казахстані в Китаї, головним чином у північних районах, і Південно-Східній Монголії. Значно менше культура поширена в Японії, Індії, Афганістані, Ірані і Туреччині..

В невеликих об’ємах просо вирощується в Польщі, Румунії, Сербії, Угорщині і Болгарії.