Розділ 1. Географічні відкриття

1. Что такое «скрипт» и для чего он создается?

Shell, или оболочка, как этот термин иногда переводят – это командный интерпретатор, интерфейс между пользователем и операционной системой, ее ядром. Но, кроме этого, это еще и мощный язык программирования и написания сценариев. Он содержит свои служебные слова и управляющие конструкции и позволяет писать на нем программы. Такая программа на языке сценариев, называемая скриптом, может объединять в себе системные вызовы и команды операционной системы, а также внешние утилиты, создавая мощный инструмент для системного администрирования.

2. При запуске скрипта система выдает сообщение об ошибке и скрипт

не запускается. Какого рода может быть ошибка и как исправить

можно ситуацию?

Если скрипты в ОС не запускаются и система выдает ошибку, то необходимо проверить в файле /etc/fstab напротив нужного раздела системы стоит ли параметр exec к файлам (исполняемость файлов).

3. Какими способами можно организовать циклический вывод?

Циклический вывод можно организовать оператором while и for

4. Как запустить по времени скрипт?

С помощью планировщика задач Linux - cron

КЛАС

Географія (з грецької - «описую землю»). Вперше цей термін запропонував давньогрецький вчений ЕРАТОСФЕН. Методи географічних досліджень: Методи географічних досліджень — це прийоми і способи вивчення зако­номірностей розвитку природи, Землі, а також суспільства.

До традиційних методів належать:

· Метод спостереження (цей метод полягає в тому, що проводяться експедиції, створюються пункти спостереження).

· Картографічний метод (дає змогу зобразити й проаналізувати поширення, розвиток явищ природи і суспільства у просторі й часі за допомогою умовних знаків).

· Історичний метод (полягає в аналізі розвитку природи і суспільства за весь час існування).

· Математичний метод (складання прогнозів, моделювання природних явищ і процесів).

До сучасних методів географічних досліджень належать:

· Фізичний (геофізичний)

· Хімічний (геохімічний)

· Космічний метод (дає змогу спостерігати за процесами, та явищами на всій планеті)та ін.

Сучасна географія перетворилася з однієї науки, що вивчає нашу планету, на систему наук. Основними є фізична географія (наука про природу Землі) та економічна і соціальна географія (наука про розселення людей та їх взає­модію з природою). Регулярні дослідження в Антарктиді проводяться з 1956 р. На материку і прилеглих островах різні країни світу обладнали науково-дослідні станції. На одній з них – станції “Академік Вернадський” – з 1996 р. проводить дослідження й Україна. У зв’язку з вивченням Антарктиди була підписана міжнародна угода, згідно з якою на цьому материку заборонено будь-яку господарську діяльність та розміщення військових баз. Тому Антарктиду називають материком учених.

Дослідження Землі з космосу. У 1957 р. земляни запустили в космос перший штучний супутник Землі, а згодом і корабель з першою людиною на борту. Відтоді почалася космічна ера у вивченні земної кулі. Україна також є космічною державою. Вона здійснила запуск двох космічних апаратів. У 1997 р. громадянин України Леонід Каденюк здійснив політ у космос у складі міжнародного екіпажу американського космічного корабля “Колумбія”. Космічні апарати, що досліджують Землю, обладнанні спеціальними приладами для фотографування, за допомогою яких отримують космічні знімки. Аналізуючи їх, люди можуть відразу окинути оком величезні простори Землі. З висоти стало видно найбільші риси будови нашої планети. З поверхні ж їх просто неможливо розрізнити. З космосу вдалося зазирнути у важкодоступні куточки Землі: високогір’я, полярні райони, простори океанів, ліси і пустелі. Космічні апарати використовують для спостереження за стихійними явищами: виверженням вулканів, розливами річок, сходженнями снігових лавин, буревіями. Знімки швидко і головне безпечно передають відомості про район стихійного лиха. Метеорологічні супутники «оглядають» Землю і визначають характер хмарності, поширення снігового покриву. Космічні знімки допомагають завбачувати погоду, знаходити родовища корисних копалин, визначати розміри забруднень земної поверхні. Немає ніякого сумніву, що ми стоїмо на порозі нової доби великих відкриттів: космічного простору і разом з ним своєї планети.

РОЗДІЛ 1. ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ

Уявлення про Землю в давнину. Найдавніші картографічні зображення Землі створено в Єгипті, та Вавилоні їм налічується 3 – 5 тис. років. А в Месопотамії у 7 столітті до нашої ери карти виготовляли на глиняних табличках. А перші географічні карти створили давньогрецькі вчені Ератосфен (3 ст. до н. е.) і Птоломей (2 ст. до н. е). На них суходіл займав більшу площу ніж океан. Попри недоліки на карті Птоломея вперше з*явилася градусна сітка з паралелей і меридіанів. Він запропонував методи визначення розташування точок на земній поверхні за цими ділянками. Створенням першого глобуса прославився німецький географ і мандрівник Мартін Бехайм (1459—1507).

Народи стародавніх ци­вілізацій уявляли Землю по-різному. Так, єгиптяни вважали, шо небозвід підтримує богиня неба, а Сонце мандрує небозводом на кораблі. Жителі Вавилона зображували Землю у вигляді гори, на заході якої вони жили. їм здавалося, що Сонце виходить з моря, яке омиває гору, на сході та поринає знову на заході, що чашоподібний небозвід також опускається в море. Стародавні індійці зображували Землю у вигляді півсфери, що лежить на чотирьох слонах, яких тримає на своєму панцирі черепаха. Дехто уявляв Землю у вигляді плоского диска чи остро­ва, оточеного водою. І це можна пояснити. Коли людина стоїть на рівному місці, то бачить тільки невелику частину земної поверхні, обмеженої горизонтом, і саме плоскою.

У стародавній Греції в 6-4 ст. до нашої ери вже мали правильне уявлення про форму Землі. Піфагор, Арістотель та інші вчені того часу вважали, що Земля має форму кулі (сфери). У Київській Русі сприймали вчення візантійця Козьми Індікоплова, який стверджував, що світ схожий на скриню. Уявлення про кулястіть Землі почало відроджуватись тільки наприкінці 15 століття.