Очищення виробничих стічних вод у біофільтрах

Біофільтри застосовуються для очищення стічних вод різних виробництв. Застосування знаходять краплинні і високонавантажені біофільтри. Дослідження показали, що швидкості окислювання окисляемых органічних речовин, що важко окіслюються у біофільтрах можуть бути не тільки нижче, але в окремих випадках навіть вище, ніж в аеротенках. На краплинних біофільтрах з висотою шаруючи завантаження 1,5м і природною аерацією успішно очищалися стічні води канифольно-екстракційного заводу, термічної переробки сланців, виробництв деметилфтората, нат-рий-бутадиенового каучуку, этилена, полівінілацетату й інших. Гарні результати очищення у високонавантажених біофільтрах отримані для стічних вод ЕЛОУ нафтопереробного заводу і виробництва бутадієн-стирольного каучуку. Область застосування біофільтрів значно розширилася останнім часом за рахунок розробки нових типів площинних завантажень, що володіють дуже високою пористістю. Біофільтри з площинним завантаженням застосовуються для очищення стічних вод коксогазових заводів, сульфат целюлозного заводу, консервного заводу, і інших. Розрахунок біофільтрів виробляється по окисній потужності завантаження. Окисна потужність для стічних вод різних виробництв коливається в широких межах (300-2000мгБПК/м³доба) і визначається по довідковим чи експериментальним даним.

Для очищення стічних вод пивоварних заводів застосовують заглибні біофільтри. Ці спорудження складаються з обертового вала з насадженими на ньому дисками і резервуара зі стічною водою, у яку диски занурюються на 1/3-1/2 свої діаметри. Диски виготовляються з різного матеріалу і розташовуються на відстані 10-20мм друг від друга. Число дисків може бути різним від 20 до 200, діаметр дисків 0,5-3,0м. Швидкість обертання в середньому 1 оборот у хвилину (мал.44).

Рис.44. Заглибні біофільтри.

1.Камера впуску стічних вод; 2.Лоток; 3.Біодиски; 4.Мулопровід; 5.Відстійник; 6.Камера випуску оброблених стічних вод.

Тривалість перебування стічних вод у резервуарі заглибного біофільтра залежить від необхідного ступеня очищення і коливається від 70хвилин до 3годин і більш. На дисках наростає біоплівка товщиною до 4мм. Поперемінно занурюючи у воду і виходячи з її, біоплівка витягає забруднення й окисляє її, одержуючи кисень безпосередньо з атмосфери. Надлишкова частина біопленки попадає у воду і виноситься у вторинний відстійник. Оскільки вода в резервуарі знаходиться тривалий час, то в ній розвивається активний іл, частка участі якого в загальному ефекті очищення також повинна прийматися в увагу. Стічна вода в резервуарі аерується внаслідок обертання дисків.

Заглибні біофільтри часто влаштовують двох- і триступінчастими, що дозволяє активізувати діяльність біологічної плівки.

Розрахунок заглибних біофільтрів здійснюється по окисній потужності, віднесеної до 1м² площі поверхні дисків. Вона коливається по різним даним від 7 до 100м БПК на 1м² площі дисків. Використання заглибних біофільтрів доцільно в якості I ступе-ни з наступним глибоким очищенням в інших біоокислювачах.

Іншим подібним спорудженням для очищення невеликих витрат стічних вод є біобарабани (розробка МакИСИ). Каркас біобарабанів являє собою багатокутну призму, насаджену на вал і поміщену в піддон з водою, що очищається, (мал.45). Обсяг барабана заповнений волокнистою насадкою у виді йоржів, що є носіями біоплівки. Установка з біобарабанами включає кілька ступіней. Такі установки застосовують для очищення стічних вод харчової промисловості.

1

Рис.45. Біобарабан.

1.Біобарабан з волокнистою насадкою; 2.Піддон; 3.Трубопровід видалення осаду; 4.Перфоровані труби стиснутого повітря для регенерації насадки.

Для очищення висококонцентрованих стічних вод, що не містять зважених чи речовин утримуючих їх у незначних кількостях, можуть застосовуватися анаеробные біофільтри. Цей різновид біофільтрів представляють закриті резервуари з завантаженням, через яку вода профільтровується висхідним потоком, без доступу кисню. Анаеробные біофільтри за принципом роботи займають проміжне положення між звичайними біофільтрами і метантенками. Біоплівка в них закріплена на матеріалі завантаження, біологічні процеси супроводжуються метаноутворенням.

ЛЕКЦІЯ 27

ОГЛЯД ВСЬОГО ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРИАЛУ

Список літератури

1. Укрупненные нормы водопотребления и водоотведения для различных отраслей промышленности /СЭВ, ВНИИ ВОДГЕО. - Стройиздат, 1982. 528с.

2. Справочник проектирования. Канализация населенных мест и промышленных предприятий. Под ред. В.Л.Самохина. - М.Стройиздат, 1981. - 632с.

3. Яковлев С.В., Карелин ЯА. Очистка производственных сточных вод. - Стройиздат. 1985. – 335 с.

4. Мацнев А.И. Водоотведение на промышленных предприятиях. - Львов Вища шк. 1986. - 200с.

5. Молоков М.В., Шифрин В.Н. Очистка поверхностного стока с территории городов и промышленных площадок. - М. Стройиздат. 1977. – 103 с.

6.. Кульский Л.А., Строкач П.П. Очистка воды электрокоагуляцией. – Киев. Будивельник,. 1978. – 110 с.

7. Бабенков Е.Д. Очистка воды коагулянтами. - М. Наука. 1977. - 356с.

8. Луцевко ГН, Цветков А.И.. Физико-химическая очистка городских сточных вод. - М. Стойиздат, 1984. - 89с.

9. Вейцер Ю.И.-, Минц Д.М. Высокомолекулярные флокулянты в процессе очистки природных и сточных вод. - М. Стройиздат. 1984.200с.

10. СНиП 2.04.03-85. Канализация. Наружные сети и сооружения. М. ЦИП Госстроя СССР. 1986. - 72с.

11. Яковлев С В., Воронов Ю.В. Биологические фильтры. - М. Стройиздат,1982. - 72с.

12. Карелин Я.А. и др. Очистка производственных сточных вод в аэротенках. - М. Стройиздат. 1973. - 223с.

13. Янко ВГ., Янко ЮГ. Обработка сточных вод и осадков в метантенках. –Киев. Будивельник. 1978. - 119с.

14. Лукиных НА., Липман В.Л Криштул В.П. Методы доочистки сточных вод. М. Стройиздат. 1978. - 156с.

ЗМІСТ стор