Правовий режим космічного простору та небесних тіл

Космічний простір – це простір за межами земної атмосфери (атмосфера – газова оболонка Землі, 99 % якої сконцентровано в шарі до висоти 30-35 км від земної поверхні).

Висоти від 150 до 1000 км вважаються ближнім космосом, а понад 1000 км – далеким космосом.

Міжнародна авіаційна організація (ФАІ) реєструє політ як космічний, починаючи з висоти 100 км.

Крім Місяця, в складі Сонячної системи й найближчих планет є кілька тисяч астероїдів, комет і безліч дрібних метеоритних тіл, іменованих небесними тілами. Слід зазначити, що жоден із прийнятих дотепер міжнародних документів не дає визначення чи хоча б тлумачення юридичного поняття “небесне тіло”.

Міжнародно-правовий режим небесних тіл має специфіку, що пояснюється, в першу чергу, фізичними особливостями власне космічного простору й небесних тіл, які знаходяться в ньому.

Згідно Договору про принципи діяльності держав щодо дослідження й використання космічного простору, включаючи Місяць і інші небесні тіла 1967 р. космічний простір, включаючи Місяць і інші небесні тіла, відкрито для дослідження й використання всіма державами на підставі рівності й відповідно до міжнародного права, він вільний для наукових досліджень, він не підлягає національному присвоєнню ні шляхом проголошення на них суверенітету, ні шляхом використання чи окупації або будь-якими іншими засобами. Місяць та інші небесні тіла використовуються винятково з мирною метою.

Місяць та інші небесні тіла є об’єктом співробітництва всіх держав, у тому числі шляхом надання інформації про космічну діяльність Генеральному секретарю ООН і всьому міжнародному товариству, а також на підставі взаємності шляхом відкриття доступу до установок, обладнання й космічних кораблів.

Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах 1979 р. доповнила положення Договору про принципи діяльності держав у вивченні й використанні космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967 р. і пояснила, що при згадуванні про Місяць маються на увазі також орбіти навколо нього або інші траєкторії польоту до Місяця чи навколо нього; на Місяці забороняється загроза силою чи будь-які інші ворожі дії, або загроза здійснення ворожих дій, у тому числі ворожих дій стосовно Землі, Місяця, космічних кораблів, персоналу космічних кораблів чи штучних космічних об’єктів.

Дослідження й використання Місяця є надбанням всього людства та здійснюється на благо і в інтересах усіх країн незалежно від ступеня їхнього економічного і наукового розвитку. На Місяці проголошується свобода наукових досліджень. Для цього, зокрема, держави-учасниці Угоди мають право збирати й вивозити з Місяця зразки мінеральних та інших речовин. При дослідженні й використанні Місяця держави-учасниці мають зберігати природну рівновагу, що там склалася, й при цьому уникати її шкідливого забруднення. Держави можуть розміщувати на Місяці свій науково-дослідницький персонал, кораблі та станції, які можуть вільно пересуватися на поверхні й у надрах.