Припинення дипломатичної місії

Припинення діяльності дипломатичних представництв у цілому як органів держави за кордоном може відбуватися в таких випадках: 1) у разі розірвання або припинення дипломатичних відносин між державами; 2) в разі виникнення між цими державами стану війни; 3) коли в акредитуючій державі або країні перебування відбуваються докорінні соціально-економічні або політичні зміни і нове державотворення не висловлює наміру продовжувати дипломатичні відносини; 4) коли одна із двох держав, що підтримують між собою дипломатичні відносини, перестає існувати як суб’єкт міжнародного права.

Слід зазначити, що незалежно від змін та ускладнень, що можуть мати місце в дипломатичних відносинах між двома державами, аж до їх припинення, держава перебування, навіть у випадку збройного конфлікту, зобов’язана створити всі умови для захисту та небезпечного виїзду осіб, що користуються привілеями та імунітетами і не є громадянами держави перебування, та членів їх сімей. В разі розриву дипломатичних відносин, тимчасового або остаточного відзиву представництва, держава перебування повинна поважати й охороняти приміщення представництва разом із майном та архівами; акредитуюча держава може ввірити охорону приміщень свого представництва разом з його майном та архівами третій державі, прийнятній для держави перебування; акредитуюча держава може ввірити захист своїх інтересів та інтересів своїх громадян третій державі, прийнятній для держави перебування.

Щодо питання припинення функцій дипломатичних агентів, то це може бути в таких випадках: після повідомлення акредитуючою державою держави перебування про те, що функції дипломатичного агента припинено; якщо уряд держави перебування оголошує його “persona non grata”, тобто “неприйнятною”. Причинами проголошення “persona non grata” можуть бути: неповага до законів та звичаїв країни перебування, втручання в її внутрішні справи, зловживання дипломатичними привілеями та імунітетами, заяви, які розцінюються як нетактовні або образливі щодо країни перебування тощо. Крім того, повноваження представника припиняються в випадку смерті; при припиненні або розірвані дипломатичних відносин, особливо під час проголошення стану війни.

Закон України “Про дипломатичну службу” 2004 р. передбачає перелік підстав припинення дипломатичної служби, а саме: 1) невиконання працівником дипломатичної служби основних обов’язків та неповага до законів, правил, традицій країни перебування; 2) в разі скоєння дій, які кваліфікуються згідно законодавства України, як корупційні; 3) участі в страйках та вчинення інших дій, що перешкоджають нормальній діяльності органів державної влади або порушують правила безпеки під час перебування у довготерміновому відрядженні; 4) досягнення працівником дипломатичної служби граничного віку перебування на дипломатичній службі (60 років для чоловіків і 55 років для жінок, як виняткові випадки – продовження строку до 65 років) або його відставка; 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню працівника на дипломатичній службі, як державного службовця; 6) відмова працівника дипломатичної служби від складення Присяги державних службовців або її порушення; 7) неподання або подання працівником дипломатичної служби неправдивих відомостей щодо його доходів, майна; 8) невитримання випробування, яке встановлено при прийнятті на дипломатичну службу (цей строк може встановлюватися до шести місяців).