Фінансові послуги інститутів спільного інвестування

Перший інвестиційний фонд у світі було створено у серпні 1822 р. у Бельгії, через кілька десятиліть у Швейцарії і Франції. Як масове явище вони почали розвиватися лише після другої світової війни, поступово складаючи конкуренцію банкам та іншим фінансовим інститутам. Найбільшого поширення інвестиційні фонди набули у Великобританії і США. Нині більше половини американських домогосподарств є вкладниками того чи іншого інвестиційного фонду.

В Україні класичні з точки зору їхньої природи та функцій, інвестиційні фонди почали створюватись після прийняття Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» (2001 р.) [2].

Інститути спільного інвестування (ІСІ) - це інвестиційні фонди, в яких акумулюються кошти інвесторів для подальшого отримання прибутку через вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Управління фондом здійснює компанія з управління активами (КУА).

Компанія з управління активами (КУА) - це юридична особа, яка здійснює професійну діяльність з управління активами інститутів спільного інвестування (ІСІ) на підставі ліцензії, яку видає Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, і не може поєднувати цю діяльність з іншими видами професійної діяльності на ринку цінних паперів.

КУА здійснює управління активами ІСІ за винагороду, розмір якої встановлюється відповідно до регламенту фонду.

КУА може одночасно здійснювати управління активами кількох ІСІ.

Діяльність КУА жорстко регулюється і обмежується законодавством та контролюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Основні функції компанії з управління активами:

• створення пайових інвестиційних фондів;

• випуск, розміщення та викуп цінних паперів ІСІ; залучення агентів, які розміщують/викуповують цінні папери ІСІ серед інвесторів;

• управління активами ІСІ: після надходження грошових коштів на рахунок ІСІ, КУА спрямовує їх на придбання активів для формування структури портфелю даного ІСІ, яка вказана в Інвестиційній декларації;

• аналіз ринку цінних паперів, нерухомості та інших ринків, інструменти яких перебувають у складі активів ІСІ;

• пошук нових об'єктів для інвестицій;

• регулярна переоцінка активів, оформлення договорів придбання і продажу активів, підготовка звітності до державних контролюючих органів;
• забезпечення поточної діяльності ІСІ.

В Україні до ІСІ належать пайові та корпоративні інвестиційні фонди.

Пайові інвестиційні фонди (ПІФ) - це активи, що належать інвесторам на правах спільної часткової власності та перебувають в управлінні компанії з управління активами (КУА) і обліковуються окремо від результатів її господарської діяльності.

Пайовий інвестиційний фонд:

• Не є юридичною особою, створюється КУА шляхом продажу (розміщення) інвесторам випущених нею інвестиційних сертифікатів Фонду;

• При підписанні договорів купівлі або продажу активів фонду, КУА діє від свого імені;

• КУА веде облік результатів діяльності фонду окремо від власної господарської діяльності та інших ІСІ;

• Мінімальний обсяг активів - 1 250 мінімальних заробітних плат (на 01.10.2007 р. - 575 000 грн.).

Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою, створюється компанією з управління активами для залучення коштів з метою здійснення діяльності зі спільного інвестування. Тому емітентом цінних паперів, що засвідчують право власності на частку активів пайового інвестиційного фонду, є КУА такого фонду, а зазначені цінні папери називаються – інвестиційні сертифікати.

Корпоративні інвестиційні фонди (КІФ) - це юридичні особи, які створюються у формі відкритого акціонерного товариства, і проводять діяльність виключно із спільного інвестування.

Корпоративний інвестиційний фонд:

• Юридична особа у формі відкритого акціонерного товариства (ВАТ);

• Статутний капітал фонду формується за рахунок грошових коштів, державних цінних паперів та цінних паперів інших емітентів, допущених до торгів на фондовій біржі або торгово-інформаційній системі та об’єктів нерухомості, збільшення статутного капіталу здійснюється виключно за рахунок грошових коштів;

• Не менше 70% середньорічної вартості активів повинно інвестуватися у цінні папери;

• Може випускати і розміщувати (бути емітентом) тільки акції, може залучати кредити (позики), обсяг яких не перевищує 10% вартості активів фонду, і лише для викупу розміщених акцій фонду

• Управління фондом (відповідно, його активами) здійснює КУА на підставі договору, органи управління фонду (такі, як у ВАТ) – загальні збори акціонерів та наглядова (спостережна) рада

Корпоративний інвестиційний фонд є емітентом простих іменних акцій. Акції КІФ, крім майнових прав, засвідчують право їх власників на участь в управлінні цим фондом (КІФ – створюється у формі відкритого акціонерного товариства).

Залежно від порядку здійснення діяльності ІСІ поділяються на три типи:

Відкриті – цінні папери такого фонду продаються та купуються інвесторами у будь-який час.

Інтервальні – цінні папери такого фонду можуть бути продані інвестору у будь-який час, а їхній викуп здійснюється на вимогу інвестора лише впродовж обумовленого у проспекті емісії терміну (інтервалу). Згідно закону такий інтервал повинен бути оголошений хоча б раз на рік

Закриті – цінні папери такого фонду розміщуються у терміни, визначені проспектом емісії, вільно обертаються на ринку цінних паперів. Викупити цінні папери такого фонду можна після закінчення терміну дії. Фонд зобов’язаний викупити свої цінні папери після закінчення терміну дії Фонду.

ІСІ можуть бути строковими або безстроковими.

Строковий ІСІ – створюється на певний строк, зазначений у проспекті емісії цінних паперів цього ІСІ, після закінчення якого ІСІ припиняє свою діяльність.

Безстроковий ІСІ – створюється на невизначений строк.

ІСІ закритого типу може бути лише строковим.

Залежно від особливостей розміщення активів ІСІ також поділяються на два види:

Диверсифіковані – інвестиційні фонди, активи яких можна інвестувати в обмежене коло інструментів ринку капіталів, відповідно до встановлених законодавством нормативів.

Недиверсифіковані – інвестиційні фонди, щодо яких не існує жорстких вимог диверсифікації активів. Вони можуть здійснювати інвестиції у цінні папери, об’єкти нерухомості, корпоративні права, тощо.

Відкриті та інтервальні ІСІ можуть бути лише диверсифікованими.

Існують ще венчурні інвестиційні фонди - це корпоративні або пайові недиверсифіковані інвестиційні фонди, активи яких більше, ніж на 50 % можуть складатися з корпоративних прав і цінних паперів, які не торгуються на фондових біржах. Ці фонди здійснюють виключно приватне розміщення емітованих ними цінних паперів, і провадять досить ризиковану інвестиційну стратегію, зокрема в інноваційні проекти.

Фізичні особи не можуть бути учасниками венчурних КІФ та ПІФ, а також, недиверсифікованих ПІФ.

Загальна класифікація інститутів спільного інвестування наведена на рисунку 9.1.

Цінні папери інвестиційного фонду засвідчують право їх власника на частку активів корпоративного інвестиційного фонду або пайового інвестиційного фонду.

Акції та інвестиційні сертифікати інвестиційних фондів мають номінальну вартість. Кількість цінних паперів фонду, що належать одному учаснику, не обмежується.

Рис. 9.1 - Класифікація ІСІ

Власники акцій та інвестиційних сертифікатів несуть ризики, пов'язані із зміною ринкової вартості активів фонду.

Цінні папери відкритих та інтервальних інвестиційних фондів підлягають викупу такими фондами відповідно до особливостей цих типів ІСІ.

Цінні папери закритих інвестиційних фондів не підлягають обов’язковому викупу такими фондами до моменту припинення діяльності цих фондів (ліквідації).

Цінні папери:

• відкритих інвестиційних фондів не підлягають вільному обігу на вторинному ринку цінних паперів (організованому чи неорганізованому). Дивіденди за такими цінними паперами не нараховуються і не сплачуються;

• інтервальних інвестиційних фондів вільно обертаються на вторинному ринку цінних паперів лише у періоди „закритого” стану фондів, що їх емітували. Дивіденди за такими цінними паперами не нараховуються і не сплачуються;

• закритих інвестиційних фондів вільно обертаються на вторинному ринку цінних паперів. Дивіденди за такими цінними паперами нараховуються, якщо це передбачено Проспектом емісії.

Напрямки вкладення (інвестування) коштів інвесторів ІСІ (корпоративного або пайового інвестиційного фонду), значною мірою залежать від виду та типу фонду.

Відповідно до Закону України „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”, ІСІ відкритого та інтервального типу можуть бути лише диверсифікованого виду.

Для кожного типу і виду інвестиційних фондів визначено, в які активи, і в яких пропорціях можуть бути вкладені кошти інвесторів, а які заборонені для інвестування. Ці особливості закріплені в Положенні ДКЦПФР фондового ринку про склад і структуру активів інвестиційних фондів (Рішення ДКЦПФР №12 від 11.01.2002).

Активами ІСІ можуть бути такі інструменти:

• акції та облігації українських емітентів;

• акції та облігації іноземних емітентів, у т.ч. облігації інших держав;

• облігації внутрішньої державної позики;

• облігації органів місцевого самоврядування;

• дорогоцінні банківські метали;

• грошові кошти на депозитних рахунках у банках та у депозитних сертифікатах банків;

• об'єкти нерухомості;

• корпоративні права і інших, ніж цінні папери, формах (частки, паї).

Перелік можливих об'єктів інвестування і вимоги до структури активів конкретного інвестиційного фонду містяться в інвестиційній декларації фонду.

КУА, що здійснює управління відповідним інвестиційним фондом, не має права придбавати за рахунок коштів такого фонду активи, не передбачені інвестиційною декларацією цього фонду.

Дохід інвестора (учасника інвестиційного фонду) складається з приросту вартості належних йому цінних паперів ІСІ та/або дивідендів, що нараховуються за цінними паперами ІСІ.

Вартість цінних паперів ІСІ визначається виходячи з поточної вартості чистих активів (ВЧА) фонду, шляхом ділення ВЧА на кількість цінних паперів відповідного фонду, що перебувають в обігу (продані інвесторам).

Вартість чистих активів - це різниця між активами і поточними пасивами (зобов’язаннями) фонду. Активи ІСІ - це майно (цінні папери, депозити, грошові кошти, тощо), а пасиви - кредиторська заборгованість та резерви майбутніх витрат і платежів.

Інвесторам відкритих та інтервальних інвестиційних фондів доходи у вигляді дивідендів не нараховуються і не виплачуються. Учасники такого фонду одержують інвестиційний дохід тільки при викупі КУА належних фонду цінних паперів за вартістю чистих активів у розрахунку на один сертифікат.

Вартість цінних паперів ІСІ може як збільшуватись, так і зменшуватись, відповідно до зміни ринкової вартості цінних паперів і інших активів, у які інвестовано кошти ІСІ. Тому, учасники інвестиційних фондів несуть ризик збитків, пов'язаних зі зміною вартості активів інвестиційного фонду. Прибутковість фонду не гарантується ні державою, ні компанією з управління активами. КУА також не має права надавати будь-які гарантії щодо рівня майбутньої доходності її інвестиційної діяльності.

Розрахункова вартість цінного паперу відкритого ІСІ визначається і оприлюднюється компанією з управління активами щодня. Для інтервального ІСІ вона визначається КУА на день прийому заявки на продаж або купівлю цінних паперів фонду, а також на кінець кварталу.

Якщо ринкова вартість цінних паперів або інших активів ІСІ зростає, то зростає і вартість цінних паперів ІСІ, і навпаки, якщо ринкова вартість цінних паперів або інших активів ІСІ падає, то зменшується і вартість його цінних паперів.

Вартість чистих активів інвестиційного фонду змінюється і у зв’язку з купівлею або продажем цінних паперів ІСІ інвесторами, проте це не впливає на ціну цінних паперів ІСІ (оскільки змінюється кількість цінних паперів ІСІ в обігу, що береться до розрахунку).

За рахунок активів інвестиційного фонду, виплачуються винагорода КУА, сплачуються послуги зберігача, реєстратора (депозитарія), оцінювача майна і аудитора, а також інші витрати, пов'язані з управлінням фондом. Ця сума не повинна перевищувати 10% від середньорічної вартості чистих активів інвестиційного фонду. Фактично це теж витрати учасників, але вони враховуються при розрахунку вартості цінних паперів ІСІ, за якою останні розміщуються та викуповуються.

Інвестор зобов'язаний сплатити податок з отриманого доходу, який виникає виключно у момент продажу належних йому цінних паперів ІСІ або при виплаті дивідендів на ці цінні папери.

При купівлі акції/інвестиційного сертифікату ІСІ інвестор сплачує:

• його номінальну вартість (до початку діяльності фонду – до прийняття ДКЦПФР рішення про визначення фонду таким, що відповідає вимогам щодо мінімального обсягу активів)

• його розрахункову вартість, яка визначається як результат ділення загальної вартості чистих активів фонду на кількість цінних паперів фонду, що перебувають в обігу на дату розрахунку.

Викуп цінних паперів у інвесторів здійснюється фондом за розрахунковою вартістю.

При купівлі\продажу цінних паперів ІСІ через торговців цінними паперами їхня вартість може збільшуватися (зменшуватися) на суму комісійної винагороди торговця.

Договором про відкриття рахунку інвестора в цінних паперах у зберігача (при бездокументарній формі випуску цінних паперів ІСІ) може встановлюватися плата за відкриття та обслуговування такого рахунку, яка також належить до витрат інвестора.

Діяльність КУА здійснюється із дотриманням законодавчо визначених вимог та обмежень, у режимі системного державного нагляду, регулювання і контролю.

КУА може управляти інститутами спільного інвестування (пайовими та/або корпоративними інвестиційними фондами) тільки на підставі ліцензії на здійснення діяльності з управління активами ІСІ.

КУА може поєднувати діяльність з управління активами ІСІ тільки з діяльністю з управління пенсійними активами недержавних пенсійних фондів (НПФ) та з адмініструванням НПФ (за наявності відповідної ліцензії).

З метою недопущення зловживання КУА коштами інвесторів запроваджено розмежування функцій управління активами спільного інвестування та їхнього зберігання. З цією ж метою відокремлене зберігання та облік активів інвестиційних фондів від майна самої КУА.

Для зберігання грошових коштів та здійснення розрахунків за операціями, пов'язаними з управлінням інвестиційним фондом, відкривається окремий банківський рахунок, а для обліку прав на цінні папери, що перебувають в активах інвестиційного фонду, - окремий рахунок у цінних паперах у зберігача.

Зберігач (юридична особа, яка має відповідну ліцензію ДКЦПФР- як правило, це банк) виконує наступні дії:

• здійснює контроль за відповідністю операцій з випуску, продажу, викупу й анулювання цінних паперів ІСІ регламенту, проспекту емісії цінних паперів ІСІ та діючому законодавству;

• щоквартально перевіряє правильність розрахунків вартості чистих активів ІСІ, зроблених КУА;

• контролює проведення розрахунків за операціями з активами ІСІ і рух цінних паперів, які належать до активів ІСІ;

• інформує ДКЦПФР про будь-які дії КУА, що не відповідають проспекту емісії цінних паперів ІСІ або порушують регламент ІСІ, закон чи нормативно-правові акти Комісії;

• може вимагати скликання позачергових зборів акціонерів корпоративного інвестиційного фонду при необхідності

Зберігач не має права розпоряджатися активами інвестиційного фонду - він забезпечує виконання операцій з активами ІСІ та контролює дотримання КУА, що управляє активами інвестиційного фонду, норм законодавства, регламенту та інвестиційної декларації інвестиційного фонду.

У випадку, якщо КУА дає зберігачу будь-яке розпорядження щодо операцій з активами фонду, що суперечать законодавству, зберігач не має права виконувати таке доручення. Зберігач повинен діяти виключно в інтересах інвесторів. Якщо він виявляє порушення з боку КУА, то зобов'язаний повідомити про це Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР).

Щорічно КУА повинна проходити аудиторську перевірку. Аудиторській перевірці підлягають ведення бухгалтерського обліку і складання звітності щодо активів інвестиційних фондів, якими управляє КУА; перевіряється також склад і структура активів ІСІ тощо.

Завдяки такій організації роботи КУА та ІСІ гроші інвесторів захищаються від нецільового використання, а також дозволяють захистити активи ІСІ від проблем, пов’язаних із фінансовим становищем самої КУА. Тому навіть банкрутство КУА (як господарюючого суб’єкта) не є загрозою для активів ІСІ (активи інвестиційного фонду можуть бути передані в управління іншій КУА; на активи ІСІ не розповсюджуються вимоги та зобов’язання КУА).

Основними органами, які здійснюють контроль діяльності КУА з боку інвесторів є Наглядова (Спостережна) рада ІСІ, а також, збори акціонерів (для корпоративного інвестиційного фонду). Наглядова рада формується з інвесторів, які придбали цінні папери ІСІ. Зокрема, до компетенції цих органів належать такі питання як підписання і розірвання договорів з КУА (затвердження відповідних рішень та договорів); затвердження укладених КУА договорів щодо активів ІСІ, сума яких перевищує встановлену в регламенті ІСІ мінімальну вартість; затвердження договорів з аудитором (аудиторською фірмою), зберігачем, реєстратором (депозитарієм) на обслуговування ІСІ.

Контроль з боку держави здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) передбачає наступне:

• КУА надає до ДКЦПФР щоденні, квартальні та річні звіти про діяльність ІСІ;

• ДКЦПФР проводить перевірку роботи КУА, а у разі виявлення порушень, застосовує до КУА передбачені законодавством заходи впливу.

Регулювання діяльності КУА відбувається також в рамках її членства у саморегулівній організації професійних учасників ринку цінних паперів (для КУА такою організацією є Українська асоціація інвестиційного бізнесу – УАІБ.

Важливим чинником при виборі інституту спільного інвестування (ІСІ) як способу вкладення коштів є оподаткування, оскільки воно впливає на остаточну суму доходу, яку одержує інвестор.

Умови оподаткування у сфері спільного інвестування визначаються податковим законодавством України, зокрема Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок з доходів фізичних осіб".

Варто враховувати, що поки кошти інвесторів знаходяться в інвестиційному фонді, вони не оподатковуються. Оподатковується дохід інвесторів, який вони одержують у разі:

• продажу цінних паперів ІСІ третій особі;

• викупу у інвесторів компанією з управління активами ІСІ цінних паперів, випущених ІСІ або його КУА (наприклад, при викупі цінних паперів ІСІ під час ліквідації фонду; за заявою інвестора в будь-який день – для відкритих фондів, та у визначені Проспектом емісії цінних паперів дати – для інтервальних фондів);

• виплати дивідендів інвестиційним фондом, якщо це передбачено Проспектом емісії цінних паперів ІСІ.

У разі продажу інвестором цінних паперів ІСІ оподатковується різниця між ціною їхнього придбання і ціною продажу. У разі отримання інвестиційного доходу у вигляді дивідендів – оподатковується сума дивідендів, отримана інвестором-фізичною особою.

Ставка податку і порядок оподаткування відрізняються залежно від того, ким є інвестор – фізичною чи юридичною особою, і в якому з вищеперелічених випадків він отримав інвестиційний дохід. Якщо інвестор – юридична особа, його прибуток від інвестицій до фонду оподатковується за ставкою 25%.

Інвестиційний прибуток, отриманий інвестором – фізичною особою у разі викупу інститутом спільного інвестування (КУА інституту спільного інвестування) або від продажу цінних паперів ІСІ третій особі оподатковується за ставкою 15%. Дохід, отриманий у вигляді дивідендів за цінними паперами ІСІ, оподатковується за ставкою 5%.

Відповідно до п. 4.2.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" кошти, залучені від інвесторів ІСІ, доходи від операцій з активами ІСІ або доходи, нараховані за активами ІСІ, не включаються до складу

Характеристика інститутів спільного інвестування наведена на сайтах: www.uaib.com.ua та www.investfunds.com.ua.