Касове обслуговування підприємства та платіжна дисципліна

Готівковий обіг в Україні поряд з безготівковими розрахунками є складовою загального грошового обороту і представляє собою сукупність платежів, що здійснюється готівкою. Взагалі сфера застосування готівкових коштів у більшості країн з ринковою економікою є обмеженою. Водночас у грошовій системі України готівковий обіг продовжує відігравати значну роль, пов’язану, в основному, з обслуговуванням населення у процесі формування і розподілу його грошових доходів.

Підприємст­ва можуть здійснювати розрахунки готівкою як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової ви­ручки. Ці розрахунки здійснюються через касу підприємств з веденням касової книги встановленої форми.

Підприємці здійснюють облік операцій з готівкою у книзі обліку доходів і витрат, форма та порядок заповнення якої вста­новлені Державною податковою адміністрацією України.

Сума готівкового платежу одного підприємства з іншим не повинна перевищувати 10000 грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установленої граничної суми проводяться виключно у без­готівковому порядку. Кількість підприємств, з якими проводять­ся розрахунки, протягом дня не обмежується.

У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків понад установлену граничну суму кошти у розмірі перевищення додаються до фактичних залишків готівки у касі платника на кінець дня з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Розрахунки готівкою проводяться із застосуванням при­буткових та видаткових касових ордерів, касових і товарних чеків, розрахункових квитанцій, проїзних документів тощо, що підтверджують факт продажу товарів, надання послуг, отри­манім коштів, а також рахунків-фактур, договорів, актів за­купівлі товарів тощо.

Ліміт каси встановлюється підприємствам, які мають ра­хунки в установах банків і здійснюють операції з готівкою. Такі підприємства можуть зберігати у своїй касі готівку на кінець дня у межах затвердженого ліміту каси. Підприємства зобов'язані здавати готівку вище установленого ліміту каси у порядку і строки, визначені установою банку для зарахування на їх поточні рахунки. Якщо ліміт каси підпри­ємству взагалі не встановлено, то вся наявна готівка у касі підприємства на кінці робочого дня здається до банку.

Не вважаються понадлімітними у день їх надходження і ті суми готівки, що надійшли до кас підприємств у вихідні та свят­кові дні та здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих установ банків наступного робочого дня. Уся готівка, що надходить до кас підприємств, мас своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися у їхніх касах. Оприбуткуванням готівки у касі підприємства є здійснен­ня її обліку у повній сумі фактичних надходжень з оформленням цієї операції прибутковим касовим ордером та відображенням у касовій книзі того ж дня.

Готівкова виручка підприємств може використовуватися ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків за податками і зборами.

Підприємства, що мають поточні рахунки у банках, одер­жують готівку з цих рахунків за грошовим чеком у межах наяв­них коштів і витрачають ЇЇ виключно на цілі, які визначені у гро­шовому чеку та не суперечать чинному законодавству.

Для своєчасного одержання в установі банку готівки підп­риємства у встановлені банком строки мають попередити уста­нову банку про необхідну суму коштів у банкнотах та розмінній монеті.

Підприємства мають право зберігати готівку у своїй касі, яка одержана в установі банку для виплат, пов'язаних з оплатою праці, понад встановлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку. Готівка, що одержана у банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом встановлених вище строків, повертаються підприємством до бан­ку не пізніше наступного робочого дня.

Підприємство має право зберігати у касі готівку для ви­плат, пов'язаних з оплатою праці, що здійснюються за рахунок виручки, понад встановлений йому ліміт каси протягом трьох ро­бочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначе­на у переданих до каси платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях.

Видача готівки під звіт проводиться з кас підприємств за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше вида­ними під звіт сумами.

Підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства разом із невикористаним залишком готівки аван­совий звіт про витрачання одержаних у касі сум у такі строки: за відрядженнями – протягом трьох робочих днів після повернення; на закупівлю сільськогосподарської продукції та за­готівлю вторинної сировини – протягом десяти робочих днів з дня видачі готівки; на всі інші виробничі потреби – наступного робочого дня після видачі готівки.

Якщо з каси підприємства підзвітній особі одночасно ви­дана готівка на відрядження та для вирішення у цьому відряд­женні виробничих питань, то підзвітна особа незалежно від стро­ку відрядження протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження подає до бухгалтерії повний звіт.

Фізичні особи, які одержали готівку із застосуванням кор­поративної картки для вирішення виробничих питань або на відрядження, використовують її за цільовим призначенням без оприбуткування у касі підприємства. Зазначені особи подають до бухгалтерії авансовий звіт разом з підтверджуючими документа­ми у порядку, що визначений для підзвітних осіб.

До підприємств можуть застосовуватися штрафні санкції згідно з чинним законодавством України за:

– перевищення встановлених лімітів каси;

– неоприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки;

– перевищення встановлених строків використання вида­ної під звіт готівки, а також за її видачу під звіт без повного звіту­вання щодо раніше виданих коштів;

– витрачання готівки з виручки на виплати, що пов'язані з оплатою праці, за наявності податкового боргу;

– використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням;

– проведення готівкових розрахунків без платіжного до­кумента, який підтверджував би сплату покупцем готівки.

Розрахункова дисципліна передбачає зобов'язання суб'єктів господарювання дотримуватися встановлених правил проведення розрахункових операцій.

Розрахункова дисципліна базується на виконанні основних принципів здійснення грошових розрахунків. Дотримання розрахункової дисципліни сприяє прискоренню кругообігу коштів і зміцненню фінансового стану підприємства. Порушення розрахункової дисципліни може бути наслідком незадовільної роботи фінансових служб підприємства, а також складного фінансового становища підприємств.

Платіжна дисципліна передбачає здійснення підприємствами платежів за фінансовими зобов'язаннями в повному обсязі та у встановлені строки. За порушення підприємствами розрахунково-платіжної дисципліни до них можуть бути вжиті санкції.

Залежно від того, які суб'єкти застосовують санкції, останні поділяються на договірні, банківські (кредитні), фінансові.

Договірні санкції спрямовані на забезпечення повного й безумовного виконання господарських угод. Такі санкції застосовуються у вигляді сплати неустойки, яка визначається у відсотках до суми невиконаного зобов'язання.

Банківські (кредитні) санкції застосовуються до підприємств за порушення ними кредитної дисципліни; за незадовільний стан обліку і звітності; нецільове використання кредитних ресурсів; порушення планових строків уведення об'єктів, на які отримано кредит, в експлуатацію; за несвоєчасне повернення отриманих кредитів.

Фінансові санкції застосовуються за порушення суб'єктами господарювання фінансової дисципліни. Вони застосовуються державними органами, податковими адміністраціями. Фінансові санкції визначено Законом України "Про державну податкову службу в Україні", а також законами, які регулюють фінансові відносини підприємства щодо сплати окремих податків і зборів (обов'язкових відрахувань).

Крім того, згідно з Указом Президента України від 12.06.95 р. № 336/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки" з подальшими змінами та доповненнями застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів за перевищення встановлених лімітів залишку готівки у касі, за неповно відображену або зовсім не відображену готівку у касі. За невстановлення банком підприємству ліміту залишку готівки у касі до установи банку також застосовується штраф.

Щодо банківських і фінансових санкцій, то вони, як правило, застосовуються в обов'язковому порядку. Що ж до санкцій, які визначені за порушення господарських договорів підприємствами, то їх застосування не завжди вважають обов'язковим. Суб'єкти господарювання можуть не застосовувати штрафні санкції у взаємовідносинах між собою. Це зумовлено тим, що отримані підприємством штрафи збільшують суму оподатковуваного прибутку.

Крім санкцій, до суб'єктів підприємницької діяльності може бути застосований і адміністративний штраф. До адміністративних стягнень належать: конфіскація предмета, грошей, отриманих унаслідок здійснення адміністративного правопорушення; позбавлення спеціального права, яке надано окремому громадянину; виправні роботи; адміністративний арешт; попередження тощо.

Питання для самоконтролю

1. Що таке грошові розрахунки?

2. Які види грошових розрахунків Ви знаєте?

3. Поясніть принципи організації безготівкових розрахунків в Україні.

4. Які види рахунків у національній та іноземній валюті можуть бути відкрити підприємствами в Україні?

5. Які форми безготівкових розрахунків підприємств Ви знаєте? Надайте їм характеристику.

6. Як здійснюють розрахунки з використанням чеків?

7. Які існують види акредитивів?

8. Опишіть особливості розрахунків з використанням векселів.

9. Яка сфера використання готівково-грошових розрахунків на підприємствах в Україні?

10. Які документи використовуються при готівково-грошових розрахунках на підприємствах?

11. Які санкцій застосовуються в Україні при порушенні підприємствами розрахункової та платіжної дисципліни?

12. Надайте визначення грошовим коштам і еквівалентам грошових коштів.

Тема 3