Широке та вузьке визначення менеджменту, загальні характеристики організацій та складових успіху їхньої діяльності

4. Что вы знаете о классификации черт характера?

5. Как характер проявляется через деятельность?

6. Охарактеризуйте существующие теоретические и экспериментальные подхо­ды к исследованию характера.

7. Что вы знаете об истории исследования характера человека как психического явления?

8. Расскажите о концепциях акцентуаций характера, предложенных К. Леонгар-дом и А. Е. Личко.

9. В чем проявляется взаимосвязь характера и темперамента?

10. Какие особенности формирования характера в детском возрасте вы знаете?

11. Что такое «сензитивный период»?

12. В чем заключается роль взаимодействия ребенка и взрослого в формировании характера?

13. Какие особенности формирования характера в дошкольном и школьном воз­расте вы знаете?

14. В чем проявляется трансформация характера в течение жизни?

15. Что такое «самовоспитание» и какова роль самостоятельного труда в форми­ровании характера?

Рекомендуемая литература

1. Ананьев Б. Г. Избранные Психологические труды: В 2-х т. / Под ред. А. А. Бодалева,

Б. Ф. Ломова. - М.: Педагогика, 1980.

2. Бодалев А. А. Психология о личности. — М.: Изд-во МГУ, 1988.

3. Гиппенрвйтер Ю. Б. Введение в общую психологию: Курс лекций: Учебное пособие для вузов. — М.: ЧсРо, 1997.

4. Грановская Р. М. Элементы практической психологии. — СПб.: Свет, 1997.

5. Леотард К. Акцентуированные личности. — Киев: Вища школа, 1989.

6. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. — Л.: Медицина, 1983.

7. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. — СПб.: Питер, 1999.

8. Страхов И. В. Психология характера. — Саратов: СГПИ, 1970.

9. Теплое Б. М. Избранные труды: В 2-х т. Т. 1. — М.: Педагогика, 1985.

Текст взят с психологического сайта http://www.myword.ru

Широке та вузьке визначення менеджменту, загальні характеристики організацій та складових успіху їхньої діяльності.

У широкому розумінні менеджмент - це вміння досягати поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект та мотиви поведінки інших людей.

у вузькому розумінні менеджмент - це процес планування, організації, мотивації та контролю організаційних ресурсів для результативного та ефективного досягнення цілей організації.

Організація - група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей”.

Всі організації мають загальні для них характеристики.

1) всі організації використовують чотири види ресурсів

-людські ресурси

-фінансові ресурси

-фізичні ресурси (сировина,устаткування тощо);

-інформаційні ресурси.

2)будь-яка організація є відкритою системою. Ресурси, які організація використовує для виробництва продукції (надання послуг) вона забирає із зовнішнього середовища. В свою чергу продукція, що виробляється організацією також реалізується у зовнішньому середовищі. Отже організація може існувати лише у взаємодії з оточуючим середовищем. Це означає, що будь-яка реально існуюча організація є відкритою системою.

3)всі організації здійснюють горизонтальний і вертикальний поділ праці. Якщо навіть дві людини працюють спільно для досягнення єдиної мети, вони повинні поділити роботу між собою.

Поділ загальної роботи в організації на її складові частини називається горизонтальним поділом праці. Результатом горизонтального поділу праці є формування окремих підрозділів організації (відділів, цехів, виробництв, ділянок тощо).

Оскільки робота в організації розподіляється між окремими підрозділами та виконавцями, хтось має координувати їх діяльність. Внаслідок цього об’єктивно виникає потреба у так званому вертикальному поділі праці, тобто у відокремленні діяльності із координації дій від самих дій, що координуються.

Діяльність з координації роботи інших людей в широкому розумінні і становить сутність управління організацією.

У широкому розумінні менеджмент - це вміння досягати поставлених цілей шляхом використання праці, інтелекту та мотивів поведінки інших людей.

4) всі організації мають структуру (сукупність підрозділів та зв’язків між ними, а також взаємовідносин між рівнями управління та функціональними сферами діяльності), яка надає їм цілісність й спроможність реалізувати своє призначення.

Глобальною метою діяльності будь-якої організації - є досягнення успіху. Організація вважається успішною, коли вона досягає поставлених перед собою цілей. Складовими успіху при цьому виступають:

а) виживання, тобто можливість існування якомога довше;

б) результативність та ефективність.

Щоб бути успішною впродовж тривалого часу, вижити та досягти своїх цілей, організація має бути як ефективною, так і результативною.

За словами П. Дракера:

-результативність є наслідком того, що робляться потрібні слушні речі (doing the right things);

-ефективність є наслідком того, що вірно (правильно) створюються ці самі речі (doing things right).

Перше і друге є однаково важливим.

Якщо мета організації обрана правильно, це означає, що діяльність організації задовольняє певну важливу, реально існуючу потребу (створюються речі, на які є попит). Результативність у такому розуміння - це щось невідчутне, непомітне. Ефективність, навпаки, можна вимірювати, передати кількісно. Ефективність організації має назву продуктивності і вимірюється як співвідношення вартісної оцінки усіх виходів з організації та вартісної оцінки усіх входів в організацію.