Завдання на роботу

1. Навести стислий виклад основних теоретичних положень термічної обробки алюмінієвих сплавів.

2. Вивчити, замалювати і пояснити мікроструктуру відпаленого сплаву Д16, зазначити його хімічний склад і область застосування.

3. Провести загартування зразків перерізом 1015 мм; температура нагрівання 495±5 С, витримка 20...30 хв, охолодження у воді.

4. Виміряти твердість зразків після загартування.

5. Провести штучне старіння гартованих зразків при температурах 100, 200, 300С з витримками в 10, 20 і 30 хв.

6. Виміряти твердість штучно зістарених зразків.

7. Скласти таблицю твердостей загартованих і зістарених зразків.

8. Побудувати графічні залежності твердості від тривалості старіння при всіх досліджуваних температурах (за вихідну прийняти твердість гартованого зразка).

9. Описати мікроструктуру зістарених зразків і структурні перетворення, що викликали зміну їх твердості.

10. Сформулювати висновки і написати звіт по роботі відповідно до вищезазначених пунктів завдання.

Контрольні питання для самопідготовки

1. Яким видам термічної обробки піддають алюмінієві сплави?

2. В чому полягає зміцнювальна термічна обробка алюмінієвих сплавів?

3. До якого фазового стану нагрівають алюмінієві сплави при їх гартуванні?

4. З якою метою проводиться “старіння” алюмінієвих сплавів?

5. Які види старіння існують для алюмінієвих сплавів?

6. В чому полягає механізм старіння?

7. З якою метою проводять гомогенізувальний відпал?

8. З яких алюмінієвих сплавів виготовляють вироби методом лиття?

9. З яких алюмінієвих сплавів виготовляють вироби методом пластичного деформування?

10. За рахунок чого протікає природне старіння алюмінієвих сплавів?

11. За рахунок чого протікає штучне старіння алюмінієвих сплавів?

Тестові завдання з дисципліни «Технологія конструкційних матеріалів та матеріалознавство»

1. Здатність матеріалу чинити опір проникненню в нього іншого більш твердого тіла називається:

1) міцністю; 2) пружністю; 3) твердістю; 4) пластичністю.

2. Структура заевтектичного білого чавуну при кімнатній температурі складається:

1) з ледебуриту й первинного цементиту;

2) з перліту; ледебуриту й вторинного цементиту;

3) з перліту й вторинного цементиту;

4) з перліту й цементиту.

3. Гомогенізувальний відпал сталей проводять при температурах:

1) 160-180 ^ос; 2) 800-900 ^ос; 3) 750-780 ^ос; 4) 1100-1200 ^ос.

4. Оптимальна температура загартування сталі У13 становить:

1) 900 ^ос; 2) 770 ^ос; 3) 870 ^ос; 4) 727^ос.

5. Структура, одержувана після загартування та середнього відпуску:

1) тростит відпуску; 2) залишковий аустеніт;

3) сорбіт відпуску; 4) мартенсит відпуску.

6. Твердість низьковуглецевої сталі можна підвищити:

1) загартуванням СВЧ; 2) відпалом;

3) об'ємним загартуванням; 4) цементацією й загартуванням СВЧ.

7. Основні переваги титанових сплавів:

1) висока питома міцність і корозійна стійкість;

2) висока холодостійкість, гарні антифрикційні властивості;

3) висока жаростійкість, гарні ливарні властивості;

4) гарна оброблюваність різанням.

8. Механічна суміш фериту та цементиту, із вмістом 0,8 % вуглецю, називається:

1) ледебурит; 2) мартенсит; 3) перліт; 4) аустеніт.

9. Механічна суміш аустеніту з цементитом, з вмістом 4,3 % вуглецю, називається:

1) перліт; 2) ледебурит; 3) аустеніт; 4) ферит.

10. Закономірне орієнтування кристалів відносно зовнішніх деформаційних сил – це:

1) поліморфізм; 2) ковзання; 3) полігонізація; 4) текстура.

11. Правило, яке визначає склад фаз у діаграмах стану подвійних систем:

1) правило відрізків;

2) правило концентрацій;

3) правило конод;

4) правило фаз.

12. Кількість фаз, що знаходяться в рівновазі при евтектичному перетворенні у двокомпонентній системі:

1) одна; 2) дві; 3) три; 4)жодної.